ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
28 серпня 2014 р. Справа № 802/2743/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:Альчука Максима Петровича,
секретаря судового засідання: Боровської Т.А.
представника позивача: Забарського В.Б., Мироненко Н.В.
представника відповідача: Сидоришина М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор"
до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось публічне акціонерне товариство "Хмільницький елеватор" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представники позивача зазначили, що за наслідками проведеної перевірки, результат якої оформлений актом № 18-15-00953295 від 29.05.2014р., податковим органом встановлено порушення ПАТ "Хмільницький елеватор" терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю (орендної плати), визначені п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, ст. 287 Податкового кодексу України. На підставі чого, 19.06.2014р. Хмільницькою ОДПІ сформовано податкове повідомлення рішення № 0004791500, яким нараховане грошове зобов'язання в сумі 32 119, 78 грн.
Оскільки, вказаного висновку податковий орган дійшов за відсутності дійсних підстав та належних доказів, тому позивач звернувся до суду з позовом щодо скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.
Представник відповідача щодо позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Окремо зазначив, що податковим органом податкове повідомлення-рішення сформовано правомірно, а сума грошового зобов'язання, самостійно визначена платником податку, оскарженню не підлягає, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Публічне акціонерне товариство "Хмільницький елеватор" зареєстроване виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області за адресою вул. Порика Василя, 26, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 00953295 (а.с. 57).
Як свідчать матеріали справи, у 29.05.2014р. Хмільницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку ПАТ "Хмільницький елеватор" з питань подання податкової звітності. Результат вказаної перевірки оформлений актом від 29.05.2014р. № 18-15-00953295.
Зокрема, перевіркою встановлено порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю (орендної плати) протягом строків, визначених п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, ст. 287 Податкового кодексу України (а.с. 7-8).
Скориставшись наданим правом оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, ПАТ "Хмільницький елеватор" податковому органу надав заперечення до акта від 29.05.2014р. (а.с. 9).
За результатами розгляду яких, відповідач листом від 18.06.2014р. надав відповідь, зі змісту якого слідує, що висновки по акту перевірки від 29.05.2014р. залишено без змін (а.с. 10-11).
З урахуванням чого, 19.06.2014р. податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0004791500, яким визначено грошове зобов'язання в розмірі 32 119,78 грн. (а.с.8).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 14.1.39 ч.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 14.1.147 ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
У відповідності до ч. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, що визначено п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України.
Положення ч. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлюють, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Положеннями даних правових норм встановлено обов'язок платника податків самостійно визначити суму плати за землю, про що подати податкову декларацію. Окрім цього, встановлено обов'язок у разі виявлення помилки подати уточнюючу декларацію, відкоригувавши відповідні показники.
Судом встановлено, що 01.12.2011р. між позивачем як орендарем та Хмільницькою міською радою як орендодавцем укладено договір оренди землі, за умовами якого орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку за рахунок промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться по вул. Василя Порика, 26, загальною площею 9,1675 га.
Відповідно до даного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладення цього договору становить 15 863 442 грн., а сума річної орендної плати, що вноситься орендарем у грошовій формі, складає 475 903,30 грн. (а.с. 19-24).
Як свідчать матеріали справи, ПАТ "Хмільницький елеватор" 06.02.2013р. до податкового органу подано податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, в якій останнім самостійно визначено річну суму орендної плати, яка підлягає сплаті, у розмірі 475 903,26 грн.
20.09.2013р. між позивачем та Хмільницькою міською радою укладено угоду про внесення змін до зазначеного вище договору від 01.12.2011р., відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки змінена і становить 17 477 838,75 грн., а також змінена сума річної орендної плати, яка складає 524 335,16 грн. (а.с. 25).
У зв'язку з чим, 23.12.2013р. позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю, у якій на виконання вказаного договору збільшено орендну плату за грудень 2013р. на 1 822,70 грн. Однак у вказаній декларації ПАТ "Хмільницький елеватор" допущено технічну помилку, а саме, не заповнена стрічка 14 податкової декларації "Нараховано орендної плати за даними раніше поданої декларації", що призвело до автоматичного збільшення суми зобов'язань за звітний 2013р. (а.с. 15-16).
Виявивши зазначену помилку, 26.12.2013р. позивач подав уточнюючу декларацію, відкоригувавши суму грошових зобов'язань з плати за землю (а.с. 17-18).
Тобто, як свідчать матеріали справи, позивачем дотримано свого обов'язку щодо самостійного визначення розміру орендної плати та подання податкової декларації, а також, виявивши помилки у останній, подання уточнюючої декларації, що свідчить про те, що останній діяв в межах правового поля, та в порядку, встановленому чинним законодавством.
З пояснень представника відповідача слідує, що штрафні санкції ПАТ «Хмільницький елеватор» податковим органом нараховано за несвоєчасну сплату самостійно визначеної суми грошового зобов'язання на підставі декларації від 23.12.2013р., при цьому термін прострочення такої сплати становить 3 дні, тобто до моменту подання уточнюючої декларації від 26.12.2013р.
Окрім того, представником Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області в судовому засіданні не наведено жодної правової підстави для застосування до позивача ст. 126 Податкового кодексу України, а також не наведено жодної правової норми, яка передбачає нарахування платнику податків штрафних санкцій на різницю сум грошових зобов'язань, що виникла в результаті їх коригування у податкових деклараціях.
Крім того, судом надано правову оцінку посиланню представника відповідача на порушення ПАТ «Хмільницький елеватор» положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, відповідно до яких, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, суд критично ставиться до даного посилання, оскільки як встановлено вище, позивачем такий строк не пропущено, більше того, в матеріалах справи наявні виписки з рахунків ПАТ «Хмільницький елеватор», які свідчать про своєчасне щомісячне внесення плати за землю за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2013р. у розмірі 39 658,61 грн., та за грудень 2013р. у розмірі 41 481,34грн.
Таким чином, зважаючи на доведеність факту дотримання позивачем норм податкового законодавства, у Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області відсутні правові підстави для застосування до ПАТ "Хмільницький елеватор" штрафних санкцій за несвоєчасну сплату плати за землю, відтак податкове повідомлення-рішення від 19.06.2014р. форми "Ш" № 0004791500 є таким, що прийняте протиправно та підлягає скасуванню.
Суд акцентує увагу відповідача, що у відповідності до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що визначено ч. 2 ст. 71 КАС України.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до положень ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0004791500 від 19.06.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Хмільницький елеватор" 182,70 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2014 |
Оприлюднено | 12.09.2014 |
Номер документу | 40400632 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Альчук Максим Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні