Ухвала

від 14.10.2014 по справі 802/2743/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2743/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.

секретар судового засідання: Сокольвак Ю.В.

за участю :

представників позивача: Забарського Віктора Борисовича, Мироненко Надії Володимирівни

представника відповідача: Сидоришина Максима Миколайовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор" до Хмільницької об"єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Хмільницький елеватор" звернулось в суд з позовом до Хмільницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник апелянта в судовому засіданні 14 жовтня 2014 року апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти вимог апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи, 29 травня 2014 року Хмільницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку ПАТ "Хмільницький елеватор" з питань подання податкової звітності. За результатами вказаної перевірки складений акт від 29.05.2014р. № 18-15-00953295 та сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0004791500, яким визначено грошове зобов'язання.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення даного позову, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 14.1.147 ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно до ч. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, що визначено п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України.

В силу положення ч. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями даних правових норм встановлено обов'язок платника податків самостійно визначити суму плати за землю, про що подати податкову декларацію. Окрім цього, встановлено обов'язок у разі виявлення помилки подати уточнюючу декларацію, відкоригувавши відповідні показники.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.12.2011 року між позивачем як орендарем та Хмільницькою міською радою як орендодавцем укладено договір оренди землі та відповідно до даного договору встановлена орендна плата.

06.02.2013 року ПАТ "Хмільницький елеватор" подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, в якій останнім самостійно визначено річну суму орендної плати.

20.09.2013 року між позивачем та Хмільницькою міською радою укладено угоду про внесення змін до зазначеного вище договору, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки змінена і становить 17 477 838,75 грн., а також змінена сума річної орендної плати, яка складає 524 335,16 грн.

23.12.2013 року позивачем подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю, у якій збільшено орендну плату за грудень 2013 року.

Однак, у вказаній декларації ПАТ "Хмільницький елеватор" допущено технічну помилку, а саме, не заповнена стрічка 14 податкової декларації "Нараховано орендної плати за даними раніше поданої декларації", що призвело до автоматичного збільшення суми зобов'язань за звітний 2013р.

26.12.2013 року для виправлення вищевказаної помилки позивачем подано уточнюючу декларацію до податкового органу, в якій відкориговано суму грошових зобов'язань з плати за землю.

При аналізі норм чинного законодавства судом першої інстанції встановлено, що позивачем дотримано свого обов'язку щодо самостійного визначення розміру орендної плати та подання податкової декларації, а також, виявивши помилки у останній, подання уточнюючої декларації, що свідчить про те, що останній діяв в межах правового поля, та в порядку, встановленому чинним законодавством.

В судовому засіданні представник відповідача не навів жодної правової норми, яка передбачала б нарахування платнику податків штрафних санкцій на різницю сум грошових зобов'язань, що виникла в результаті коригування у їх податкових деклараціях.

Положенням п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не пропущено вказаний строк сплати податкового зобов'язання, адже в матеріалах справи наявні виписки з рахунків ПАТ "Хмільницький елеватор", які свідчать про своєчасне щомісячне внесення плати за землю за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2013 року.

Суд апеляційної інстанції дотримано норм податкового законодавства щодо своєчасної сплати орендної плати, а тому застосування штрафних санкцій податковим органом за несвоєчасну сплату плати за землю є безпідставними та необгрунтованими.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмільницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 жовтня 2014 року .

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.