Рішення

від 09.09.2014 по справі 367/4428/14-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4428/14-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Линника В.Я,

при секретарі Магльона О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що 27.01.2014 року між ним та відповідачем у вигляді розписки був укладений договір безпроцентної позики грошових коштів на суму 144 420, 00 грн., із строком повернення до 01.04.2014 р. Однак, у визначений час відповідачка борг не повернула, а тому повинна сплатити суму боргу з урахуванням інфляції, штрафу в розмірі 10 % від суми позикових коштів та 3 % річних за період з 01.04.2014 р. по 14.07.2014 р на підставі ст. 625 ЦК України.

Просить суд стягнути з відповідачки на його користь суму основного боргу з урахуванням рівня інфляції в розмірі - 156 403,47 грн., штрафні санкції у сумі 14 442,00 грн. та 3% річних від простроченої суми - 1 246,36 грн., що в сумі складає 172 091, 83 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просила його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, вказували що заборгованість перед позивачем ними погашена.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 27.01.2014 р. було укладено нотаріально посвідчений договір безпроцентної позики грошових коштів (а.с.26), згідно якого відповідач отримала у позивача у борг 144 420,00 грн., які вона зобов'язалась повернути до 01.04.2014 р. Факт отримання відповідачем зазначених коштів підтверджується розпискою від 27.01.2014 року (а.с. 7).

Судом також встановлено, що згідно розписки від 02.04.2014 р. (а.с. 27) ОСОБА_1 чоловіком відповідачки ОСОБА_3 було повернено позикові грошові кошти у сумі 76 708,00 грн.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як передбачено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання за договором має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4 договору безпроцентної позики грошових коштів у разі якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Таким чином, виходячи з встановлених судом обставин та нормативного обгрунтування, суд дійшов висновку, що між сторонами по справі було укладено договір безпроцентної позики грошових коштів, за яким відповідачка повинна до 01.04.2014 р. повернути позивачу грошові кошти у розмірі 144 420,00 грн.

Оскільки відповідачка своєчасно не повернула в повному обсязі отриману позику, суд стягує з неї на користь позивача заборгованість по договору безпроцентної в розмірі 67 712,00 грн. (144 420,00 грн. - 76 708,00 = 67 712,00 грн.), компенсацію у зв'язку із інфляцією за квітень- травень 2014 р. в розмірі 4 892,46 грн. та 3% річних за період з 02.04.2014 р. по 14.07.2014 р. в розмірі 578,80 грн., а всього - 73 183,26 грн.

Суд відмовляє у задоволенні решти позовних вимог, оскільки вони не ґрунтуються на нормах закону та не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що розписка від 27.01.2014 р. та договір безпроцентної позики від 27.01.2014 р. є різними правочинами, по кожному з яких відповідач несе зобов'язання. Враховуючи, що розписку відповідачем було надано у день укладення договору позики, розмір позикових коштів, а строк їх повернення відповідає договору позики, суд вважає, що розписка є лише документом, що посвідчує факт передачі коштів, і не є окремим договором. Якщо припустити, що це два окремих договори, то в такому разі нотаріально посвідчений договір позики є неукладеним, оскільки будуть відсутні докази передачі коштів за цим договором.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідач повинна сплатити йому 10 % штрафу згідно розписки від 27.01.2014р., оскільки всі зміни та доповнення до договору безпроцентної позики грошових коштів, згідно із п. 15 вище вказаного договору можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору та нотаріально посвідчується. Як документ у вигляді розписки нотаріально не посвідчувався, отже така домовленість не може вважатись доповненням до договору позики.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що нею повернуто позивачу позикові кошти згідно розписки від 02.04.2014 р. (а.с. 28), оскільки, виходячи з тексту цієї розписки, чоловіком відповідачки було передано позивачу 68 420, 00 грн. в рахунок оплати за земельну ділянку, а не в рахунок повернення коштів за договором позики.

В зв'язку із частковим задоволенням позову суд стягує також із відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по справі пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 256, 267, 526, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 15, 30, 60, 62, 209, 215 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 27.01.2014 р. в розмірі 67 712,00 грн. (Шістдесят сім тисяч сімсот дванадцять гривень 00 коп.), компенсацію у зв'язку із інфляцією в розмірі 4 892,46 грн. (Чотири тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні 46 коп.), 3% річних в розмірі 578,80 грн. (П'ятсот сімдесят вісім гривень 80 коп.) та судові витрати по справі в розмірі 731,83 грн. (Сімсот тридцять одну гривню 83 коп.).

В решті позову відмовити.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 15.09.2014 р.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні під час проголошення рішення, - з дня отримання його копії.

Суддя: В. Я. Линник