Постанова

від 24.02.2009 по справі 2-19/4254-2008

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 24 лютого 2009 р.                                                                                   

№

2-19/4254-2008 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової

Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. 

Рогач Л.І.

за

участю представників сторін:

позивача

не

з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

відповідача

не

з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

третіх

осіб

Дерев'янко

О.М. дов. від 10.11.08 р.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Красноперекопської

об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим;

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1; Головного

управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

на

постанову

від

20.11.2008 року Севастопольського апеляційного господарського суду  

у

справі

№

2-19/4254-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим

за

позовом

Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до

1.Брокерської

товарної біржі "Партнер плюс"; 2.Головного управління державного

казначейства України в Автономній Республіці Крим; 3.Красноперекопської об'єднаної

державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим  

   треті особи

України

в Автономній Республіці Крим; 3.Красноперекопської об'єднаної державної

податкової інспекції в Автономній Республіці Крим    1.ОСОБА_2, 2.ОСОБА_3, 3.Арбітражний

управляючий ОСОБА_4

про

стягнення

103247,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернулася до господарського

суду Автономної Республіки Крим з позовом до Красноперекопської об'єднаної

державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим, Брокерської

товарної біржі "Партнер плюс", Головного управління державного

казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення 103247,00 грн.

В

обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що договір від 13.09.2004

року, укладений між Красноперекопською об'єднаною державною податковою

інспекцією у особі її представника - Брокерської товарної біржі "Партнер

плюс" та ОСОБА_1є недійсним, оскільки нотаріально не посвідчений.

У

процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати

договір № 66 від 13.09.2004 року недійсним, стягнути з Красноперекопської

об'єднаної державної податкової інспекції шляхом стягнення з казначейського

рахунку державного бюджету Красноперекопського управління державного

казначейства 81100,00 грн., стягнути з Брокерської товарної біржі "Партнер

плюс" 22147,0 грн., стягнути з відповідачів судові витрати у процентному

відношенні, також позивач просив стягнути з відповідачів витрати на правову

допомогу.

Рішенням

господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2008 року позов

задоволено частково.

Стягнуто

на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 81100, 00 грн. з

державного бюджету, 22147,00 грн. з брокерської товарної біржи "Партнер

Плюс" та відповідні судові витрати.

Відмовлено

позивачу в частині позовних вимог щодо стягнення 81100,00 грн. з

Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній

Республіці Крим, а також щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Припинено

провадження у справі в частині позовних вимог про визнання договору № 66 від

13.09.2004 року недійсним.

За

апеляційними скаргами Красноперекопської об'єднаної державної податкової

інспекції в Автономній Республіці Крим та Головного управління Державного

казначейства України в Автономній Республіці Крим судове рішення переглянуте в

апеляційному порядку і постановою Севастопольського апеляційного суду від

20.11.2008 року змінено, викладено пункти 5, 8 резолютивної частини рішення в

наступній редакції: "5.Стягнути з брокерської товарної біржі "Партнер

Плюс" (99000, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 51, кв. 38, ЄДРПОУ

31267336, відомостей про р/р не має) на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) 3900 грн.".

Стягнути з брокерської товарної біржі "Партнер Плюс" (99000, місто

Севастополь, вул. Хрустальова, 51, кв. 38, ЄДРПОУ 31267336, відомостей про р/р

не має) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний НОМЕР_1) 185, 66 грн. державного мита та 21, 24 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

В

решті судове рішення залишене без змін.

Красноперекопська

об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим, Головне

управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернулися до Вищого

господарського суду України із касаційними скаргами.

Красноперекопська

об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим просить

скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2008

року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від

20.11.2008 року в частині стягнення з державного бюджету на користь суб'єкта

підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 81100,00 грн. У позові в

частині стягнення з державного бюджету на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи ОСОБА_1 81100,00 грн. відмовити.

Заявник

також зазначає, що коштів від СПД ОСОБА_1 до державного бюджету не надходило.

Суму, яку просить стягнути СПД ОСОБА_1 відповідно до платіжного доручення  № 42 від 20.09.2004 року отримала Товарна

біржа "Партнер-плюс", в зв'язку з чим позов на підставі статті 1212

Цивільного кодексу України має пред'являтися саме до Товарної біржі, яка є

отримувачем вказаних коштів. Також, на думку скаржника, судами не було

досліджено від якої саме особи Товарною біржею були отримані кошти, які в

подальшому були перераховані до бюджету.

Головне

управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим просить

рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2008 року та

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2008

року скасувати та провадження по справі припинити.

Скаржник

посилається на те, що СПД ОСОБА_1. кошти до бюджету не перераховувала. Вказані

кошти у сумі 81100, 00грн., які надійшли до бюджету від Товарної біржі

"Партнер плюс" за платіжним дорученням від 21.09.2004 року № 56/1

можуть бути повернуті тільки Товарній біржі "Партнер плюс", проте,

відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про

затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких

обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних

установ", тобто списання коштів з рахунків, на яких обліковується бюджетні

кошти, здійснюється на користь відповідної юридичної особи на підставі судового

рішення за рахунок сум надміру або помилково зарахованих до бюджету платежів,

внесених цією юридичною або фізичною особою.

Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1просить рішення

господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін, а пункти 1,

2, 3 постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від

20.11.2008 року скасувати.

Заявник

зазначає те, що судом апеляційної інстанції прийнято до уваги тільки ті

обставини справи, що підставою сплати за договором купівлі-продажу та

отримання  грошових коштів з часом

відпала та визнав СПД ОСОБА_1. стороною за договором. Згідно пункту 3 договору

вся сума 103247,00 грн. повинна була бути зарахована до державного бюджету.

Представництво

між Красноперекопською ОДПІ та Брокерською товарною біржою "Партнер

плюс" виникло на підставі договірних відносин, в яких не узгоджені

винагорода і витрати пов'язані з представництвом. На думку скаржника вона не є

стороною за договором і може нести обов'язки за договором, оскільки в договорі

СПД ОСОБА_1 вказана як фізична особа.

Крім

того, скаржник зазначає, що апеляційним судом не взято до уваги, що договір

може вважатися укладеним з моменту його державної реєстрації і в такому випадку

СПД ОСОБА_1 як і фізична особа СПД ОСОБА_1 не повинні нести зобов'язання за

таким договором.

Заслухавши

суддю -доповідача та присутнього в судовому засіданні представника третьої

особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної

оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у

даній справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги  підлягають задоволенню частково з наступних

підстав.

Відповідно

до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу

України,  касаційна інстанція рішення

місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів

переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених

фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної

інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як

встановлено судами першої та апеляційної інстанцій відповідно до заявки

Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.03.2004

року № 825/24-0 про проведення цільового аукціону БТБ "Партнер плюс"

по реалізації комплексу будівель та споруд, які належать ВАТ

"Красноперекопське райагропроменерго", на підставі договору від

02.01.2004 року, укладеного між Красноперекопською ОДНІ та БТБ "Партнер

плюс", БТБ "Партнер плюс" 10.09.2004 року було проведено

цільовий аукціон з реалізації майна - комплексу будівель та споруд ВАТ

"Красноперекопське райагропроменерго".

Продаж

нерухомого майна був проведений з метою погашення заборгованості ВАТ

"Красноперекопського райагропроменерго" з податків перед бюджетом.

Проведення

цільового аукціону підтверджується відповідним протоколом від 10.09.2004 року,

відповідно до якого комплекс будівель та споруд ВАТ "Красноперекопське

райагропроменерго" був проданий ОСОБА_1(зареєстрованій як СПД 02.09.2003

року), яка стала переможцем аукціону за 200716,70 грн.

13.09.2004

року між Красноперекопською ОДПІ в особі її представника - брокера БТБ

"Партнер плюс" та фізичною особою -ОСОБА_1укладений договір

купівлі-продажу нерухомого майна - комплексу будівель та споруд, які належали

ВАТ "Красноперекопське райагропроменерго".

Відповідно

до пункту 3.2 вказаного договору розрахунок за придбане майно повинен бути

здійснений наступним чином: гарантійний внесок у сумі 18247,00 грн.

зараховується покупцю в рахунок продажної ціни та перераховується БТБ

"Партнер плюс", 182469,70 грн. перераховується покупцем на

розрахунковий рахунок БТБ "Партнер плюс", яка на протязі 10

банківських днів перераховує отримані кошти на розрахунковий рахунок до

державного бюджету м.Красноперекопська (п.3.3 вказаного договору).

Відповідно

до пункту 4.1 вказаного договору передача майна здійснюється Красноперекопською

ОДПІ  ОСОБА_1на протязі 10 днів з моменту

отримання податковим органом державного казначейства повідомлення про отримання

коштів від реалізації активів, факт укладення договору жодна із сторін не

оспорювала.

Суд

апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо

стягнення з брокерської товарної біржі "Партнер Плюс" гарантійного

внеску виходячи із того, що у суму 22147,00 грн. входить 18247,00 грн.

гарантійного внеску, перерахованого позивачем за платіжним дорученням №38 від

09.09.2004 року. Відповідно до пункту 6.4 договору купівлі -продажу від

13.09.2004 року у випадку відмови від зобов'язань з оплати вартості набутого

об'єкту гарантійний внесок покупцю не повертається. Листом від 14.06.2005 року

позивач відмовилася від договору у зв'язку з відсутністю коштів, а відтак суд

апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не має права на повернення

суми гарантійного внеску.

10.06.2006

відчужуваний об'єкт - єдиний майновий комплекс відкритого акціонерного

товариства "Красноперекопське райагропроменерго", розташований за

адресою: вул. Північна, 13, місто Красноперекопськ, проданий ОСОБА_2за

договором № 01/10-06.

За

цих обставин договір купівлі-продажу від 13.09.2004 не має правового значення,

а виконане за ним підлягає поверненню на підставі частини 1 статті 1212

Цивільного кодексу України - особа зобов'язана повернути майно, коли підстава,

на якій воно було набуте, згодом відпала.

Також

Севастопольський апеляційний господарський суд зазначав, що для вирішення

питання про повернення сплачених позивачем коштів не має значення факт односторонньої

відмови ОСОБА_1 від договору, оскільки положення статті 1212 Цивільного кодексу

України відповідно до її частини другої застосовуються незалежно від того, чи

безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача

майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Касаційна

інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки відповідно приписам

Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору

повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і

процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю

встановленими судом. Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які

були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, у відповідності зі

статтею 43 Господарського процесуального кодексу України  наявні 

докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для

господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так,

вирішуючи спір по суті апеляційний суд застосував положення частини 1 статті 1212

Цивільного кодексу України, згідно з якою особа зобов'язана повернути  майно тоді, коли підстава, на якій воно було

набуте, згодом відпала.

Але

при цьому суд не зазначив яка саме підстава відпала, та в зв'язку з чим.

Як

вбачається з матеріалів справи та встановлено судами підставою перерахування

81000 грн. вартості об'єкта є договір від 13.09.2004 року.

Отже

для вирішення спору по суті судам необхідно було довести з посиланням на норми

права, що договір від 13.09.2004 року як підстава перерахування грошей "не

має значення".

При

цьому слід мати на увазі що порядок та підстави припинення зобов'язання

передбачені главою 50 Цивільного кодексу України, а договір як підстава

виникнення зобов'язань може бути розірвано на підставах, передбачених законом

чи договором, або визнано недійсним.

Крім

того, судам необхідно було звернути увагу на те, що відповідно до частини 4

статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах,

конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних

цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про

купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів

купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно

з статтею 657 цього Кодексу договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного

майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна

укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній

реєстрації.

За

приписами частини 2 статті 210 Кодексу такі правочини є вчиненими з моменту їх

державної реєстрації.

Що ж

стосується 22147 грн., з яких 18247 грн. гарантійного внеску, то в цій частині

судам також необхідно було дослідити як підстави їх перерахування, так і

повернення, адже якщо, як встановлено судом апеляційної інстанції, підставою

перерахування цієї суми був п. 6.4 договору від 13.09.2004 року то оцінка

зазначеного договору буде мати наслідки і для вказаної суми.

Таким

чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та

апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято

до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх

сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх

обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського

спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у

пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним

тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно

перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами

матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне

з'ясування всіх обставин справи, які 

мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у

справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки

передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній

інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що

не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними,

вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,

рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий

розгляд до господарського суду першої інстанції. Під  час 

нового  розгляду  справи 

господарському  суду

необхідно  врахувати  викладене, 

всебічно  і  повно 

з'ясувати  і  перевірити 

всі  фактичні  обставини 

справи,  об'єктивно  оцінити 

докази,  що  мають 

юридичне  значення  для 

її  розгляду  і 

вирішення  спору  по 

суті,  і  в 

залежності  від  встановленого,  правильно 

визначити  норми  матеріального 

права,  що  підлягають 

застосуванню  до  спірних 

правовідносин,  та  прийняти 

обґрунтоване  і  законне 

судове  рішення.

Керуючись

статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110,

11111, 11112 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

П

О С Т А Н О В И В :

Рішення

господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2008 року та постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 року у справі

№ 2-19/4254-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим області

скасувати.

Справу

направити на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Касаційні

скарги Красноперекопської об'єднаної державної податкової адміністрації,

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, Головного

управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

задовольнити частково.

Головуючий суддя                                        Т.

Дроботова

С у д ді :                                                                               

Н. Волковицька

                                                                                                Л.

Рогач