Постанова

від 02.09.2014 по справі 804/11452/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 р. Справа № 804/11452/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача Карпової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами, з урахуванням заяви про уточнення від 13 серпня 2014 року, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2014 року №0015021703.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне:

- як слідує з акту перевірки від 11.07.2014 року №769/04-67-17-03 формальною підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект», оскільки, на переконання відповідача, правочини, укладені позивачем з вказаним контрагентом, було укладено без мети настання реальних наслідків, а тому є нікчемними;

- висновки акту ДПІ у м. Сумах від 28.02.2014 року №30/2204/23048191/92 про неможливість проведення зустрічної звірки ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» (код за ЄДРПОУ 23048191) щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій, на який посилається відповідач, не обґрунтовані посиланням на жодні обставини та документи, досліджені під час проведення звірки. З фрагменту тексту акту взагалі неможливо встановити, з яких підстав податковим органом зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість за жовтень-листопад 2013 року у зв'язку з відсутністю факту реального вчинення господарських операцій. У висновках акту також не зазначено, реальність виконання яких саме угод, укладених ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект», та з якими саме контрагентами не підтверджена зазначеним актом. Крім того, податковим органом, на акт якого посилається відповідач, не встановлено ні предмету, ні умов виконання угод, фактично визнаних ним нікчемними, ні порядку розрахунків за цими угодами, тощо. Більш того, з наведеного відповідачем фрагменту акту, взагалі не зрозуміло чи досліджувався податковим органом у м. Суми факт реального виконання у жовтні-листопаді 2013 року угод, укладених між ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» та його контрагентами;

- зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту;

- аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Як встановлено Актом перевірки та підтверджено доданими до позовної заяви матеріалами, у перевіреному податковим органом періоді позивачем в межах своєї господарської діяльності було здійснено правочин щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (запчастин) із контрагентом-постачальником. Придбані у контрагента-постачальника запчастини в подальшому були використані позивачем у своїй господарській діяльності для обслуговування власного автомобільного вантажного транспорту;

- на час здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, останній був зареєстрований як юридична особа, мав статус платника податку на додану вартість (дата реєстрації платником ПДВ - 29.07.1997 року, інформація про особу відсутня в базі «Анульована реєстрація платників ПДВ»);

- фактичне виконання сторонами договору поставки підтверджується наданими з позовною заявою первинними документами, які складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою;

- позивач надав беззаперечні, належні та допустимі докази, які свідчать про товарність господарських операцій, про фактичне отримання приданого товару з метою фактичного використання для власних потреб і безготівкову оплату за нього. Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

- висновки відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за жовтень та листопад 2013 року ґрунтуються виключно на припущеннях, не підкріплених посиланням на жодні докази, що є неприпустимим. Жодних судових рішень про недійсність правочинів, укладених позивачем та його контрагентами, не приймалося.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. В обґрунтування заперечень зазначив, що проведеною перевіркою встановлено відсутність факту реального вчинення ФОП ОСОБА_3 господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» за період жовтень, листопад 2013 року; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект», тобто, операції з поставки товарів між постачальником та ФОП ОСОБА_3 не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків. Таким чином, ФОП ОСОБА_3 безпідставно сформований податковий кредит за рахунок постачальників.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та згідно наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.05.2014 року №339, старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровської області з 27.06.2014 року по 04.07.2014 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» (код за ЄДРПОУ 23048191) за період жовтень, листопад 2013 року, за результатами якої складений акт від 11.07.2014 року №769/04-67-17-03/НОМЕР_1.

При перевірці податковим органом використані:

- наступні бази даних: «АІС Облік податків та платежів» (TAX), АРМів «БЕСТ ЗВІТ», «Митниця», «Транспорт», «Земля», «Касові апарати», «АБПР», «Стан», ЦБД ДРФО, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, АРМ «Свідоцтво платника ПДВ», АРМ «Прийняття та обробки звітності», АІС «Облік податків та платежів», тощо;

- видаткові накладні на придбання товару;

- податкові накладні на придбання товару;

- податкова звітність;

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних.

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено ФОП ОСОБА_3 лист від 23 червня 2014 року №/10/04-67-17-01 про надання документів щодо взаємовідносин з ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» (код за ЄДРПОУ 23048191) за період жовтень, листопад 2013 року, у відповідь на який позивачем надано по взаємовідносинам з ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект»: видаткові накладні; податкові накладні; реєстр виданих та отриманих накладних; виписки банку.

До ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська надійшов акт ДПІ у м. Сумах від 28.02.2014 року №№30/2204/23048191/92 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» (код за ЄДРПОУ 23048191) щодо підтвердження реальності господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами за жовтень, листопад 2013 року», відповідно до якого:

- правочини між ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» та контрагентами-покупцями, зазначеними ним у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за перевіряємий період, здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, пункту 5 статті 203 Цивільного кодексу України є недійсними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

- ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб;

- оскільки реальність вчинення господарських операцій ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у підприємств-контрагентів не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Згідно звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі вищевказаного акта з контрагентом ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» (код за ЄДРПОУ 23048191) встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 107598,40 грн., а саме: за жовтень 2013 року - 55093,18 грн., за листопад 2013 року - 52505,24 грн.

Відповідно наданих до перевірки документів встановлено, що ФОП ОСОБА_3 (Покупець, адреса: АДРЕСА_1) укладено з ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» (Постачальник, адреса: вул. Супруна, буд. 34, кв. 32, Ковпаківський район, м. Суми, Сумська область, 40030) договір від 21 жовтня 2013 року №ГП-2110, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця запчастини для вантажного автомобіля, а покупець зобов'язаний прийняти і сплатити його відповідно до умов цього договору. Ціна за товар встановлюється згідно домовленості між сторонами. Плата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Постачання товару здійснюється на умовах FCA склад покупця відповідно до міжнародних правил «Інкотермс-2010».

На виконання умов укладеного договору ФОП ОСОБА_3 від ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» отримані:

1) у жовтні 2013 року:

- видаткова накладна від 25.10.2013 року №РН-61, податкова накладна від 25.10.2013 року №61 на суму 1478520,01 грн., у тому числі ПДВ 24636,67 грн.;

- видаткова накладна від 28.10.2013 року №РН-62, податкова накладна від 28.10.2013 року №62 на суму 137219,04 грн., у тому числі ПДВ 22869,84 грн.;

- видаткова накладна від 29.10.2013 року №РН-63, податкова накладна від 29.10.2013 року №63 на суму 45520 грн., у тому числі ПДВ 7586,67 грн.;

2) у листопаді 2013 року:

- видаткова накладна від 25.11.2013 року №РН-90, податкова накладна від 25.11.2013 року №90 на суму 108118,90 грн., у тому числі ПДВ 18019,82 грн.;

- видаткова накладна від 27.11.2013 року №РН-91, податкова накладна від 27.11.2013 року №91 на суму 148693,04 грн., у тому числі ПДВ 24782,17 грн.;

- видаткова накладна від 28.11.2013 року №РН-92, податкова накладна від 28.11.2013 року №92 на суму 58219,55 грн., у тому числі ПДВ 9703,26 грн.

У видаткових та податкових накладних вказана адреса постачальника - вул. Супруна, буд. 34, кв. 32, Ковпаківський район, м. Суми, Сумська область, 40030.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту в жовтні 2013 року в сумі 55093,18 грн., у листопаді 2013 року в сумі 52505,24 грн., та відповідають даним додатку 5 до податкових декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідні періоди.

Розрахунки між ФОП ОСОБА_3 та ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» проводились в безготівковій формі. Станом на момент перевірки кредиторська та дебіторська заборгованість відсутні.

До матеріалів перевірки ФОП ОСОБА_3 надані товарно-транспортні накладні: від 25.10.2013 року №2510131, від 28.10.2013 року №2810131, від 29.10.2013 року №2910131, від 25.11.2013 року №2511131, від 27.11.2013 року №271131, від 28.11.2013 року №281131, із номенклатурою - запчастини в асортименті, вантажовідправник - ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект», вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_3, пункт навантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Добровольців, 10, пункт розвантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Леніногорська, 121.

Під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про підтвердження відсутності факту реального вчинення ФОП ОСОБА_3 господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» за період жовтень, листопад 2013 року.

Аналіз норм законодавства та фактичних обставин справи щодо встановлення наявності ознаки відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та контрагентом ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» не можуть бути підставою для включення сум ПДВ до складу дозволеного податкового кредиту у жовтні, листопаді 2013 року ФОП ОСОБА_3

В ході перевірки не підтверджено реальність здійснення операцій з контрагентами-постачальниками, а саме не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» - ФОП ОСОБА_3

Згідно висновків акту від 11.07.2014 року №769/04-67-17-03/НОМЕР_1 документальною невиїзною перевіркою ФОП ОСОБА_3 встановлено:

- наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» у жовтні, листопаді 2013 року;

- порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 3 статті 5, пункту 1 статті 7 Господарського кодексу України, в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 107598 грн., у тому числі за жовтень 2013 року 55093,18 грн., за листопад 2013 року 52505,24 грн.

На підставі акту перевірки від 11.07.2014 року №769/04-67-17-03/НОМЕР_1 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 року №0015021703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 161397 грн., у тому числі за основним платежем 107598 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 53799 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача про недоведеність порушень при укладенні та виконанні правочинів, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактично висновки, викладені в актах перевірок контрагентів, прямо використані для висновків акту перевірки позивача щодо відсутності факту господарських операцій, їх нікчемності та недійсності, проте, такі доводи можуть бути обґрунтованими лише за наявності відповідних підстав, що підтверджується доказами, що відповідають вимогам допустимості та належності.

Поряд з цим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними) або встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

При цьому, саме такі обставини можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів/послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, то документами, що свідчать про транспортування за договорами поставки, є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затвердженою Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №448/346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (далі - Правила), визначено наступні поняття:

товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу;

товарно-транспортна накладна (далі ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи;

транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Згідно статті 11 Наказу Міністерства транспорту України від 5 листопада 2001 року №763, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2001 року за №986/6177 «Про внесення змін і доповнень до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу, згідно з ТТН, водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр ТТН залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У тих випадках, коли в ТТН немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в ТТН зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого ТТН вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Якщо відповідно до договору, продавець несе зобов'язання організувати перевезення товарів, а саме для перевезення вантажів на конкретний маршрут він укладає договір перевезення від свого імені з третьою особою.

Надаючи оцінку доводам позивача про правомірність відображення в податковому обліку сум податкового кредиту по операціям із зазначеними контрагентами, суд зазначає, що на підставі вищенаведених первинних документів (договору поставки, видаткових накладних, податкових накладних, ТТН) контролюючий орган дійшов висновку про непідтвердження господарських операцій такими документами, виявив порушення вимог законодавства при складанні первинних документів. Інших документів під час перевірки та до винесення оскаржуваного рішення платником податків не надано.

Враховуючи встановлення актом перевірки контрагента обставин, які свідчать про можливий ризик встановлення факту нереальних операцій або недостатнє оформлення первинних документів, суд вважає за необхідне приділити увагу встановленню кола доказів на підтвердження або спростування таких обставин.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 статті 44 Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Суд зазначає, що у договорі поставки від 21 жовтня 2013 року №ГП-2110, укладеного між ФОП ОСОБА_3 (Покупець, адреса: АДРЕСА_1) та ПФ Розрахунково-проектне інженерне бюро «Гідропневмопроект» (Постачальник, адреса у договорі: вул. Супруна, буд. 34, кв. 32, Ковпаківський район, м. Суми, Сумська область, 40030) відсутня адреса пункту навантаження, у наданих до перевірки та під час розгляду видаткових та податкових накладних зазначена адреса постачальника - вул. Супруна, буд. 34, кв. 32, Ковпаківський район, м. Суми, Сумська область, 40030, тоді як у товарно-транспортних накладних вказаний пункт навантаження - м. Дніпропетровськ, вул. Добровольців, 10.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що адреса пункту зазначеного у ТТН була повідомлена по телефону службою логістики контрагента, оскільки номер відповідного телефону у договору відсутній, та не був повідомлений головуючому представником позивача у судовому засіданні.

Доказів існування певних товарів у межах цивільного обігу та використання такого товару у господарській діяльності позивача, у тому числі оприбуткування та списання, останнім на пропозицію суду не надано.

Зокрема, з досліджених доказів, наявних у матеріалах справи, встановлено, що, окрім інших, було придбано запчастини для автомобіля Scania (видаткова накладна від 28.10.2013 року №РН-62, п/н 12 - втулка амортизатора). При цьому, з досліджених копій технічних паспортів транспортних засобів, які використовуються у господарській діяльності позивача, такого автомобіля не виявлено.

Крім того, договір оренди стоянки від 01.12.2012 року №55 із додатковою угодою від 01.11.2013 року, та договір виконання послуг від 01.12.2012 року №19, у яких вказаний перелік транспортних засобів позивача, автомобіль Scania у такому переліку не містить.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з аналізу матеріалів справи прямо вбачається, що товар придбано у невстановлених осіб, доказів про фактичне придбання товару до матеріалів справи не надано, що з огляду на оформлені операції, свідчить про відсутність у платника податків права на врахування заявлених операцій в податковому обліку, та фактичну правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» суд стягує з позивача суму судового збору, що належить сплатити до повної суми судового збору за подання цього позову, в розмірі 2905,15 грн. (3227,94 грн. - 322,79 грн.).

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2014 року №0015021703 - відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2905,15 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 08 вересня 2014 року.

Суддя В.В. Кальник