Ухвала

від 04.09.2014 по справі 810/2848/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2848/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Є.О. Сорочко

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області, звернулась до суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 25.03.2014 № 0001671701 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 32 236, 18 гривень та пеня в розмірі 3 545, 99 гривень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 25.03.2014 року № 0001671701.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації Київської області є юридичною особою (код за ЄДРПОУ: 02143637).

Управлінням фінансів Васильківської райдержадміністрації 30.09.2013 року було профінансовано кошти для перерахування єдиного соціального внеску, що підтверджується платіжним дорученням № 2331 від 26.09.2013 року в сумі 325 152, 48 гривень , яке було подано для оплати до Васильківського УДКСУ у Київській області.

Проте, у зв'язку з особливостями бюджетного процесу, кошти для перерахування єдиного соціального внеску 30.09.2013 року автоматично були зараховані на старий рахунок - рахунок Управління Пенсійного фонду України.

З 01.10.2013 року в органах Держказначейства було відкрито нові рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску в органах Міністерства доходів і зборів України.

До Відділу освіти Васильківської районної державної адміністрації було направлено рішення Васильківської ОДПІ від 25.03.2014 року № 0001671701, в якому зазначається, що на Відділ освіти на підставі пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, накладено штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум у розмірі 32 236, 18 гривень та зобов'язано позивача сплатити пеню в розмірі 3 545, 99 гривень (0, 1% від суми недоїмки).

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період: вересень 2013 року, який зарахований до бюджету, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування відповідачем штрафних санкцій та пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із пунктом 3 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 04.07.2013 № 406-VII з 01.10.2013 органами Міндоходів і зборів розпочато адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Позивач відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і знаходиться на обліку в Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з частиною десятою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами по справі, що позивачем 30 вересня 2013 року нараховано та сплачено єдиний внесок у сумі 325 152, 48 гривень на старий рахунок Управління Пенсійного фонду України.

Проте, у зв'язку з особливостями бюджетного процесу кошти для перерахування єдиного соціального внеску не були перераховані вчасно на рахунки органу Міністерства доходів і зборів.

З 01.10.2013 року в органах Держказначейства було відкрито нові рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску в органах Міністерства доходів і зборів України.

Судом першої інстанції також встановлено, що ГУ ДКС України у Київській області надало лист Васильківському управлінню ДКС № 11-06/191-6246 від 07.10.2013 року щодо зарахування коштів єдиного соціального внеску, а саме, що кошти єдиного соціального внеску, спрямовані на рахунки УПФУ, в автоматичному режимі перераховуються на відповідні рахунки Міністерства доходів і зборів України.

Так, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

При цьому днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 № 493/815, Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів) та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції Міндоходів (далі - територіальні органи Міндоходів) відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій (далі - страхові кошти).

Пунктом 3.1 цього Положення визначено, що страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства.

Пунктом 5 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 04.07.2013 № 406-VII встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

Так, з платіжного доручення від 26.09.2013 року № 2331 на суму 325 152, 48 гривень вбачається факт сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період: вересень 2013 року на рахунок: № 37199101001037, отримувач УПФУ у місті Василькові та Васильківському районі (код ЄДРПОУ: 37885812).

З виписки з рахунку з урахуванням КЕВК (рахунок № 35417045001059) за 01.10.2013 року вбачається проведення банківської операції за 30.09.2013 року на суму 325 152, 48 гривень.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період: вересень 2013 року, який зарахований до бюджету, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування відповідачем штрафних санкцій та пені.

З наявних в матеріалах справи не вбачається вини позивача, яка могла б бути наслідком застосування до нього штрафних санкцій та пені. Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивач вчинив всі дії по вчасному перерахуванню єдиного соціального внеску. Будь-яких доказів чи пояснень чому перераховані 26.09.2013 року кошти (зараховані 30.09.2013 року) були зараховані тільки 01.11.2013 року на рахунок Васильківської ОДПІ матеріали справи не містять.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що кошти за сплату єдиного соціального внеску були перераховані позивачем вчасно, а неперерахування цих коштів у період зміни адміністратора таких коштів і введення в дію нових рахунків сталося не з вини позивача.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняте оскаржуване позивачем рішення, а, отже, доводи відповідача про несвоєчасне перерахування єдиного внеску і нарахування за такі порушення штрафних санкції та пені є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано докази на підтвердження правомірності своїх дій, в той же час позивачем надано достатньо доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.