Ухвала

від 09.09.2014 по справі 825/380/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/380/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Кучми А.Ю.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Чернігівське автотранспортне підприємство - 17454» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до відкритого акціонерного товариства «Чернігівське автотранспортне підприємство - 17454» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - позивач або ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області) звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Чернігівське автотранспортне підприємство - 17454» (далі - відповідач або ВАТ «Чернігівське АП - 17454») про стягнення з розрахункових рахунків відповідача податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 16128,00 грн., із земельного податку в розмірі 71903,58 грн., з податку на додану вартість в розмірі 113938,27 грн. та з орендної плати з юридичних осіб в сумі 69295,50 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи, що судом не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, ВАТ «Чернігівське АП - 17454» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області.

У зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу податковими органами на його адресу було направлено податкові вимоги від 03.08.2009 року №1/1052 та від 18.09.2009 року №2/1513, які у наступному не відкликались податковими органами, не оскаржувались підприємством та не були ним виконані.

На момент розгляду справи в суді першої інстанції за ВАТ «Чернігівське АП - 17454» обліковувався наступний податковий борг:

- з податку на прибуток в розмірі 16128,00 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 20.03.2013 року №0010011510;

- із земельного податку в розмірі 71903,58 грн., який виник на підставі податкової декларації від 20.02.2013 року №9008419079 та податкових повідомлень-рішень від 28.11.2012 року №0013311530, №0013301530;

- з ПДВ в розмірі 113938,27 грн., що виник на підставі податкової декларації від 20.12.2012 року №9080582333, уточнюючого розрахунку від 09.01.2013 року №9000097336, податкової декларації від 21.01.2013 року №9085561907, податкової декларації від 20.02.2013 року №9008359327, податкової декларації від 10.04.2013 року №9019136603, уточнюючого розрахунку від 30.04.2013 року №9025252018, податкової декларації від 22.04.2013 року №9022752635, податкової декларації від 20.05.2013 року №9029315722, податкової декларації від 20.06.2013 року №9036712512, податкової декларації від 22.07.2013 року №9044311474, податкової декларації від 20.08.2013 року №9051760181 та податкових повідомлень-рішень від 06.11.2012 року №0013831520, від 18.12.2012 року №0016101520, від 14.01.2013 року №0000201520;

- з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 69295,50 грн., який виник на підставі податкової декларації від 20.02.2012 року №9006834343, податкових повідомлень-рішень від 27.11.2012 року №0013151530, від 27.11.2012 року №0013141530, від 19.12.2012 року №0015051530, від 18.01.2013 року №0001111530, податкової декларації від 20.02.2013 року №9008400179.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У п.36.1 ст.36 ПК України закріплено, що податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У п.п.95.1, 95.3 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством регламентовано обов'язок суб'єктів господарювання виконувати свої податкові зобов'язання в добровільному порядку та право податкових органів звертатися до суду з вимогами про стягнення коштів з платника податків, який цього обов'язку самостійно не виконує.

Таким чином, оскільки ВАТ «Чернігівське АП - 17454» не виконало у добровільному порядку своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 16128,00 грн., із земельного податку в розмірі 71903,58 грн., з податку на додану вартість в розмірі 113938,27 грн. та з орендної плати з юридичних осіб в сумі 69295,50 грн., що призвело до виникнення податкового боргу, то судова колегія вважає, що позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема, ст.ст.20, 95 ПК України, та погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апелянта про те, що позивачем не було надано до суду, а судом першої інстанції, відповідно, не було досліджено та належним чином перевірено розрахунків податкових зобов'язань відповідача, спростовуються матеріалами справи, в яких містяться належні та допустимі у розумінні ст.70 КАС України докази, підтверджуючі наявність у ВАТ «Чернігівське АП - 17454» податкового боргу саме з тих видів податкових зобов'язань та в тих розмірах, про стягнення яких просить позивач.

Посилання товариства на те, що судом першої інстанції не досліджені оригінали документів, які були надані ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області в обґрунтування її позовних вимог, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та наведеної вище аргументації, оскільки вся податкова документація, яка була залучена до матеріалів справи за ініціативою позивача, завірена офіційною печаткою ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області з відміткою про відповідність документу оригіналу та не викликає жодних сумнівів у її достовірності.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Чернігівське автотранспортне підприємство - 17454» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Кучма А.Ю.