Рішення

від 09.09.2014 по справі 922/2861/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р.Справа № 922/2861/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків , Приватного акціонерного товариства "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр", м. Харків про стягнення 439150,03 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4, за довіреністю від 03.07.2014 року; ОСОБА_5, за довіреністю від 03.07.2014 року;

відповідача (ФОП ОСОБА_3) - не з`явився;

відповідача (Приватне АТ "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр) - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр" про стягнення 396965,60 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідачів. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами договору позики № 1/13 від 01.10.2013 року та договору поруки № 1/10-13 від 01.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 28 липня 2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 25.07.2014 року від представника позивача супровідним листом (вх. № 25731) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 25.07.2014 року від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 25732) разом з актом звірки взаємних розрахунків та доказами направлення їх на адреси відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 02.09.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 02.09.2014 року від представника позивача надійшли пояснення по справі (вх. № 29851), в яких позивач зазначає про те, що договір позики № 1/13 від 01.10.2013 року та договір поруки не розірвано, не визнано не дійсним або нікчемним, а тому станом на 29.08.2014 року вони не втратили чинності, як і зобов`язання відповідачів перед позивачем, що передбачені їх умовами.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 02.09.2014 року від представника позивача супровідним листом (вх. № 29852) надійшов лист управління Національного банку України від 31.07.2014 року № 06-128/9334 щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановлений Національним банком України станом на 10.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.09.2014 року розгляд справи було відкладено на 09.09.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 03.09.2014 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. № 30345), в якій позивач просить суд стягнути заборгованість за договором позики № 1/13 від 01.10.2013 року у розмірі 393423,36 грн., інфляційні витрати в сумі 39216,85 грн., 3% річних в сумі 6509,82 грн.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 08.09.2014 року від представника позивача супровідним листом (вх. № 30885) надав документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 09.09.2014 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. № 31028), в якій позивач просить суд стягнути заборгованість за договором позики № 1/13 від 01.10.2013 року у розмірі 393423,36 грн., інфляційні витрати в сумі 39216,85 грн., 3% річних в сумі 6509,82 грн. та судовий збір в сумі 8972,17 грн. Разом із заявою позивач надав розрахунок ціни позову.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2014 року клопотання про збільшення позовних вимог (вх. № 30345 від 03.09.2014 року) не підтримував, підтримав клопотання про збільшення позовних вимог (вх. № 31028 від 09.09.2014 року), просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 1/13 від 01.10.2013 року у розмірі 393423,36 грн., інфляційні витрати в сумі 39216,85 грн., 3% річних в сумі 6509,82 грн.

Представник відповідача (ФОП ОСОБА_3) у судове засідання 09.09.2014 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, на адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 14.07.2014 року та ухвала суду від 28.07.2014 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", які направлялись на адресу, вказану позивачем у позовній заяві, яка співпадає з адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Представник відповідача (Приватне АТ "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр) в судове засідання 09.09.2014 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання (а.с. 23, 42).

Зважаючи на те, що Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідачів за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши надану заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, зазначає наступне .

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Враховуючи вищевикладене, суд, приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01.10.2013 року між Фізичною - особою підприємцем ОСОБА_2 (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (відповідач) було укладено договір позики № 1/13, у відповідності до умов якого, позивач передав у власність відповідача (ФОП ОСОБА_3), а відповідач (ФОП ОСОБА_3) отримав від позивача гроші в сумі 239700,00 грн., що в еквіваленті становить 30000,00 доларів США, виходячи із встановленого офіційного курсу НБУ на день укладення цього договору 1 USD - 7,99 грн.

Передачу грошей здійснено до підписання цього договору. Факт підписання договору відповідачем свідчить про отримання ним позики у повному обсязі та про відсутність будь - яких претензій, які б стосувалися цього питання.

Вищезазначений договір був підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п.2 договору за цим договором домовились про те, що цей договір позики є безпроцентним.

У будь - якому випадку повне повернення позики повинно бути здійснено відповідачем не пізніше 31 грудня 2013 року.

При цьому відповідач (ФОП ОСОБА_3) має право здійснювати повернення позики позивачу в гривнях, однак сума в гривнях повинна дорівнювати грошовому еквіваленту відповідної суми позики у доларах США згідно офіційного курсу НБУ встановленого на день переказу грошей відповідно до п. 2 цього договору.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором позики виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується п. 1 договору, відповідно до умов якого, передачу грошей за договором відповідачу (ФОП ОСОБА_3) було здійснено до моменту його підписання, а факт підписання договору відповідачем (ФОП ОСОБА_3) засвідчує отримання ним позики у повному обсязі та про відсутність будь - яких претензій, які б стосувались цього питання.

В порушення умов, укладеного між сторонами договору, відповідач (ФОП ОСОБА_3) не виконав свого обов`язку повернути позивачу позику, в строки, вказані в п.2 договору, а саме до 31 грудня 2013 року, що призвело до виникнення у нього заборгованості перед позивачем.

03.07.2014 року позивачем було направлено на адресу відповідача (ФОП ОСОБА_3) повідомлення про порушення боржником взятих на себе зобов`язань по поверненню позики (а.с. 13), яке було отримано відповідачем (ФОП ОСОБА_3) 07.07.2014 року, про що свідчить витяг з сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (а.с. 15-16).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем (ФОП ОСОБА_3) своїх зобов'язань, у нього виникла заборгованість, що за розрахунком позивача станом на 01.09.2014 року складає 393423,36 грн.

Як свідчать матеріали справи, сторони при підписанні договору визначили грошовий еквівалент суми позики (30000,00 доларів США) у національній валюті (гривні) з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день переказу грошей відповідно до п. 2 цього договору.

У зв`язку з викладеним, позивач здійснив перерахунок суми боргу на день подачі до суду заяви про збільшення позовних вимог, який на 01.09.2014 року з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України (відповідно до довідки управління НБУ у Х/О станом на 01.09.2014 року 100 доларів США - 1311,4112), становить 393423,36 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 01.10.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр" (відповідач, поручитель), позивачем (кредитор) та ФОП ОСОБА_3 (відповідач, божник) було укладено договір поруки № 1/10-13, у відповідності до умов якого, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання боржником грошових зобов`язань за договором позики № 1/13 від 01 жовтня 2013 року, що укладений між боржником та кредитором в повному обсязі на суму 239700,00 грн., що в еквіваленті становить 30000,00 доларів США, виходячи з встановленого офіційного курсу НБУ на день укладення цього договору 1 USD - 7,99 гривні.

Відповідно до п. 1.2 договору строк повного виконання зобов`язань, забезпечених цим договором до 31 грудня 2013 року.

Якщо строк виконання зобов`язань боржника за договором позики буде продовжено, то строк виконання зобов`язань поручителя за цим договором також автоматично продовжується до дня спливу строку виконання зобов`язань боржника за договором позики.

Відповідно до п. 2.1 договору у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором за договором позики у строки визначені у договорі позики, кредитор має право пред`явити вимогу до поручителя в обсязі згідно з п. 1.1 цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору поручитель приймає на себе зобов`язання у випадку неналежного виконання або невиконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором після настання обумовленого договором позики строку виконати на користь кредитора зобов`язання боржника з повернення позики у сумі, що не повернута на день пред`явлення кредитором вимоги в межах повної суми позики, відповідно до п. 1.1 цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору у випадку не виконання боржником зобов`язань за договором позики боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Нормою ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Також поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Станом на момент подачі позову мало місце невиконання зобов`язання по поверненню грошових коштів, які були отримані відповідачем (ФОП ОСОБА_3) за договором позики № 1/13 від 01.10.2013 року.

Враховуючи те, що ані відповідачем (ФОП ОСОБА_3), ані відповідачем (Приватне АТ "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр) заборгованість у розмірі 393423,36 грн. (еквівалент 30000,00 доларів США) не сплачена, позивач вважає, що відповідачі мають відповідати перед позивачем, як солідарні боржники.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положення статті 541 ЦК України встановлюють, що солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом.

Також норма ч.1 ст. 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

При цьому відповідно до вимог ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не виконали зобов'язання з повернення позивачеві позики, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (відповідача) та Приватного акціонерного товариства "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр" (відповідача) солідарно грошової суми в розмірі 393423,36 грн. правомірна та обґрунтована, та така, що не спростована відповідачами, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд солідарно стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (відповідача) та Приватного акціонерного товариства "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр" (відповідача) 3% річних в сумі 6509,82 грн. та інфляційні витрати в сумі 39216,85 грн.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України зі змісту якої вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних витрат, врахував зміну курсу долара США до гривні та визначив розмір 3% річних та інфляційних витрат окремо за кожний день прострочення (в межах періоду з 01.01.2014 року по 01.09.2014 року).

Судом було здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних витрат з урахуванням вимог діючого законодавства.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення 3% річних в сумі 6509,82 грн. та інфляційних витрат в сумі 39216,85 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідачів в сумі 8783,00 грн.Судовий збір в сумі 26,72 грн. повертається позивачу, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", як зайве сплачене.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 526, 530, 553, 554, 610, 626, 1050 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61195, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Приватного акціонерного товариства "Червонозаводський учбовий центр" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 31, код ЄДРПОУ 23458463) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61142, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 393423,36 грн. суми основного боргу, 39216,85 грн. суми інфляційних витрат, 6509,82 грн. суми 3% річних та 8783,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.09.2014 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/2861/14