Ухвала

від 09.09.2014 по справі 823/2229/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2229/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Теплосервіс-2000» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства «Теплосервіс-2000» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року Державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - Позивач, ДПІ у м. Черкасах) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з поданням до приватного підприємства «Теплосервіс-2000» (далі - Відповідач, ПП «Теплосервіс-2000») про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, податковий борг в сумі 908 164,61 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 року позов задоволено повністю. При цьому, приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що за Відповідачем обліковується несплачена податкова заборгованість, а доказів існування спору про право чи неузгодженість податкових зобов'язань останнім не надано.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено правову природу виникнення податкового боргу та не перевірено правомірність його виникнення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до суду у Відповідача існувала несплачена узгоджена податкова заборгованість на загальну суму 908 164,61 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно приписів ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Згідно ч. 3 ст. 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи, що у встановленому приписами податкового законодавства порядку ПП «Теплосервіс-2000» 22.05.2014 року була направлена Позивачем податкова вимога форми «Ю» від 29.04.2014 року №1132-25, а на момент вирішення спору зазначена сума податкової заборгованості суб'єктом господарювання сплачена не була, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, діяв згідно приписів чинного законодавства.

При цьому, досліджуючи спірні правовідносини, Черкаській окружний адміністративний суд обґрунтовано зауважив, що податковий борг у Відповідача виник, по-перше, внаслідок несплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, визначених в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень - травень 2014 року на загальну суму 156 244,00 грн., по-друге, за наслідками узгодження податкових зобов'язань, визначених згідно податкових повідомлень-рішень від 10.01.2013 року №00000182301 та від 16.01.2014 року №0000072301 на загальну суму 846 517,00 грн.

Посилання Апелянта на передчасність висновків суду першої інстанції про обґрунтованість подання з огляду на те, що наявний спір про право, колегія суддів вважає необґрунтованим зважаючи на наступне.

Як вірно зазначено судом першої інстанції з огляду на вимоги п. 54.1 ст. 54 та п. 57.1 ст. 57 ПК України, сума грошового зобов'язання, самостійно обчислена платником податків, вважається узгодженою, оскарженню не підлягає та повинно бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Що стосується зобов'язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При цьому судовою колегією враховується, що Відповідачем не було подано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.01.2014 року №0000072301, отриманого останнім 20.01.2014 року, а відтак останнє вважається узгодженим.

Щодо податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 10.01.2013 року №00000182301, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів Державної податкової служби при здійсненні передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Тобто, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Відтак, набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 року у справі №823/2870/13-а, якою скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 року та відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «Теплосервіс-2000» до ДПІ у м. Черкасах про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2013 року №00000182301 і є датою узгодження податкового зобов'язання. При цьому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014 року у справі №823/2870/13-а за касаційною скаргою ПП «Теплосервіс-2000» було відкрито касаційне провадження у справі, однак виконання постанови суду апеляційної інстанції не зупинялося.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про помилковість твердження Апелянта про наявність у вказаній справі спору про право, а відтак вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-3, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Теплосервіс-2000» - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства «Теплосервіс-2000» про стягнення коштів за податковим боргом - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.