Ухвала

від 11.09.2014 по справі 01-8/2776

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

УХВАЛА

"11" вересня 2014 р. Справа № 906/1221/14.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Маріщенко Л.О.

розглянувши заяву ТОВ "Люцина" про забезпечення позову у справі №906/1221/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Люцина" (м. Житомир)

До: 1) Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" (м. Житомир)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітібілдком" (м. Київ)

про переведення прав та обов'язків покупця майна та визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Люцина" пред'явлено позов до Приватного вищого навчального закладу "Інститут підприємництва та сучасних технологій" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітібілдком"про переведення прав та обов'язків покупця майна та визнання права власності на майно.

Одночасно з позовною заявою до господарського суду ТОВ "Люцина" подано клопотання про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на будівлю навчального корпусу загальною площею 1332,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 4, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітібілдком", код ЄДРПОУ 37144691.

В обґрунтування заяви, позивач посилається на те, що в даний час володіючи спірним нерухомим майном, ТОВ "Сітібілдком" має всі можливості дане майно відчужити будь-якій іншій особі, що значно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду по даній справі про переведення на позивача прав та обов'язків покупця та про визнання права власності на майно, у випадку його ухвалення, оскільки майно у випадку реалізації його буде належати третій особі. Вказує, що ТОВ "Сітібілдком" чинить дії, які направлені на відчуження спірного нерухомого майна, а саме: в газеті "Інтерес" (випуск №32 (1142) від 03.09.2014р. надрукована об'ява про продаж будівлі навчального корпусу загальною площею 1332,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 4.

Розглянувши матеріали позову, визнано подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Щодо клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України.

Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, заборона відповідачеві вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Арешт накладається у розмірі ціни позову.

Як зазначається в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування н е є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Відповідно до пп.1.1 (абз.2) п.1 Інформаційного листа ВГСУ від 12.12.2006р. №01-8/2776 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів відповідача, більш того, заподіяти йому матеріальну шкоду.

При застосуванні заходів до забезпечення позову основним елементом є наявність доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач, заявляючи клопотання про вжиття таких заходів. При цьому слід враховувати, що для достатнього обґрунтування припущення щодо наявності реальної небезпеки реалізації спірного майна, що призведе до неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому, серед іншого, можуть бути подані докази вчинення відповідачем певних дій як в процесі розгляду справи, так і до початку її розгляду.

Проте, позивач, єдиною підставою для застосування заходів забезпечення позову зазначає можливість відчуження спірного майна будь-якій іншій особі, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з поданих позивачем документів, заява про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтується лише на припущенні щодо неможливості у подальшому виконання рішення суду без посилання на будь-які факти.

Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідачі мають намір ухилитись від визнання прийнятого судового рішення у даній справі, а наведені у клопотанні посилання щодо вчинення дій по реалізації спірного майна, жодним чином не підтверджують наявність обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову на даній стадії провадження у справі. В зв'язку з цим, у задоволенні клопотання про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 61, 64-67, 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ТОВ "Люцина" в задоволенні клопотання про забезпечення позову. о

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам