Ухвала

від 09.09.2014 по справі 805/2511/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року справа №805/2511/14

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Гайдар А.В., Яковенка М.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 р. у справі № 805/2511/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна дистриб'юторська компанія" до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна дистриб'юторська компанія» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області №№ 0000072201, 0000082201 від 22 січня 2014 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевіркою позивача встановлено порушення підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункт 138.1.1 пункту 138.1, підпункт 138.10.1 пункту138.10 статті 138 Податкового кодексу України, які пов'язані із не оподаткуванням безповоротної фінансової допомоги від фізичних осіб та включенням до валових витрат рас ходів, які не пов'язані із господарською діяльністю підприємства, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 161 651,00 грн. Також, позивачем порушено пункт 187.1 статті 187, пункту 198.1 пункт 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в наслідок заниження об'єкту оподаткування (передплати фізичних осіб за товари) та включення до податкового кредиту сум з оплати послуг, які не пов'язані із господарською діяльністю підприємства, в результаті чого в 2012 році занижено податок на додану вартість у розмірі 1 912 680,00 грн.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна дистриб'юторська компанія» (далі - ТОВ «СДК») зареєстроване як юридична особа та в якості платника податків перебуває на обліку в Жовтневій ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області і є платником ПДВ.

Посадовими особами Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області в період з 02 грудня 2013 року по 27 грудня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СДК» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 09 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 10 січня 2014 року № 9/05-81-22-01/37885168 (далі Акт перевірки), згідно висновків якого встановлені порушення позивачем: 1) підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, підпункту 138.10.1 пункту138.10 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 161 651,00 грн. за 1-4 квартали 2012 року; 2) пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 1 912 680,00 грн. за період січень 2012 року - грудень 2012 року (том 1 арк. справи 31-66).

22 січня 2014 року відповідач на підставі висновків вказаного Акту перевірки прийняв податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000082201 форми «Р», яким за порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту138.1.1 пункту 138.1, підпункту 138.10.1 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 202 063,75 грн., у тому числі за основним платежем - 161 651,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40 412,75грн. (том 1 арк. справи 8);

- № 0000072201 форми «Р», яким за порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 390 850,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1 912 680,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 478 170,00 грн. (том 1 арк. справи 9).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача свого підтвердження не знайшли, вони є лише припущеннями відповідача, наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку є належними доказами на підтвердження виконання господарських операцій за угодами між позивачем та його контрагентами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За приписами підпункту 14.1.257. пункту 14.1 статті 14 ПК України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1. статті 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 135.2. статті 135 Кодексу).

У відповідності до пункту 137.10 статті 137 ПК України, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Так, за приписами п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ (підпункт 138.1.1 пункту 138.1).

У п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Як вбачається з висновків Акту перевірки, заниження оподатковуваного доходу у розмірі 610 962,00 грн. пов'язано із тим, що в період з 09 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року позивачем отримано кошти у розмірі 610 961,74 грн., які надійшли від фізичних осіб, які не мали господарських правовідносин з ТОВ «СДК», а тому отримані грошові кошти є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до матеріалів справи позивачем фізичним особам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, було реалізовано товар.

Зазначене підтверджується видатковими накладними, а саме: за видатковою накладною від 21 березня 2012 року № Б/РН-0000000057 виданою ОСОБА_3 на суму 49 990,00 грн. (том 2 арк. справи 239), за видатковою накладною від 23 березня 2012 року №Б/РН-0000000061 виданої ОСОБА_7 на суму 49 990,00 грн. (том 2 арк. справи 242), за видатковою накладною від 16 липня 2012 року № Б/РН-0000001534 виданої ОСОБА_5 на суму 49 990,00 грн. (том 3 арк. справи 123), за видатковою накладною від 16 липня 2012 року № № Б/РН-0000001535 виданої ОСОБА_6 на суму 49 990,00 грн. (том 3 арк. справи 124), за видатковою накладною від 16 липня 2012 року №Б/РН-0000001537 виданою ОСОБА_8 на суму 49 990,00 грн. (том 3 арк. справи 128), за видатковою накладною від 16 липня 2012 року № Б/РН-0000001537 виданої ОСОБА_9 на суму 49 990,00 грн. (том 3 арк. справи 128), за видатковою накладною від 16 липня 2012 року № Б/РН-0000001539 виданої ОСОБА_10 на суму 49 990,00 грн. (том 3 арк. справи 126), за видатковою накладною від 16 липня 2012 року № Б/РН-0000001540 виданої ОСОБА_2 на суму 49 990,00 грн. (том 3 арк. справи 126), видатковою накладною від 16 липня 2012 року № Б/РН-0000001538 виданої ОСОБА_11 на суму 49 990,00 грн. (том 3 арк. справи 125), видатковою накладною від 10 вересня 2012 року № СД-3582 виданої ОСОБА_4 на суму 49 990,00 грн. (том 3 арк. справи 225), за видатковою накладною від 14 листопада 2012 року № СД-5472 виданої ОСОБА_12 (том 4 арк. справи 10-11), за видатковою накладною від 13 грудня 2012 року № СД-6280 виданої ОСОБА_12 на суму 11 338,00 грн. (том 4 арк. справи 23). Відповідно до вказаних видаткових накладних розрахунок між покупцем та продавцем здійснюється у безготівковій формі.

Також, зазначеним вище фізичним особами ТОВ «СДК» на поставлений товар видано податкові накладні від 21 березня 2012 року № 79 суму 49 990,00 грн. (том 1 арк. справи 147), від 23 березня 2012 року №89 на суму 49 990, 00 грн. (том 1 арк. справи 149), від 16 липня 2012 року № 543 на суму 49 990,00 грн. (том 1 арк. справи 15), від 16 липня 2012 року № 544 на суму 49 990,00 грн. (том 1 арк. справи 16), від 16 липня 2012 року №546 на суму 49 990,00 грн. (том 1 арк. справи 18), від 16 липня 2012 року № 551 на суму 49 990,00 грн. (том 1 арк. справи 23), від 16 липня 2012 року № 548 на суму 49 990,00 грн. (том 1 арк. справи 20), від 16 липня 2012 року № 549 виданої на суму 49 990,00 грн. (том 1 арк. справи 22), від 16 липня 2012 року № 547 на суму 49 990,00 грн. (том 1 арк. справи 19), від 10 вересня 2012 року № на суму 49 990,00 грн. (том 1 арк. справи 138), від 14 листопада 2012 року № 991 (том 1 арк. справи 183), від 13 грудня 2012 року № 1068 на суму 11 338,00 грн. (том 1 арк. справи 194).

Відповідно до пункту 8.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року за 1379, який був чинним на момент видачі податкових накладних, у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, включаючи постачання на експорт, здійснення операцій з натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль.

Таким чином, вищенаведені податкові накладні та інших первинних документів відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 201.1, пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, та підтверджують здійснення відповідних господарських операції з реалізації товару.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про протиправність висновків відповідача про те, що отримані позивачем грошові кошти від вказаних фізичних осіб за період з 09 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року у розмірі 610 961,74 грн. є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки дані кошти надійшли в рахунок оплати за реалізований їм товар і ці господарські операції належним чином були відображені і податковому обліку позивача.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи),у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено обов'язок платника податків надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з способів вказаний у п.п. «а»-«б» першого абзацу, у якій зазначаються в окремих рядках, обов'язкові реквізити, перелік яких вказаний у п.п. «а»-«і» другого абзацу.

Пунктами 200.1-200.3 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї ж статті, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковим органом зроблено висновок, що отримані підприємством від фізичних осіб кошти за товар є передплатою, і в порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України позивачем не віднесено суми ПДВ по передплатам за цей товар до податкових зобов'язань у загальному розмірі 1 880 919,00 грн.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, в акті перевірки відсутні посилання на те, від яких саме фізичних осіб зараховані грошові кошти за товар на поточний рахунок позивача на загальну суму ПДВ 1 880 919,00 грн.

В матеріалах справи містяться копії видаткових та податкових накладних, що видавалися позивачем фізичним особам за наслідками реалізації товару (том 1 арк. справи 109-250, том 2 арк. справи 1-250, том 3 арк. справи 1-250, том 4 арк. справи 1-32).

З аналізу бухгалтерського рахунку 361 та оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 позивача за 2012 рік (том 5 арк. справи 233-243, том 6 арк. справи 1-16), загальні обороти позивача із фізичними особами у 2012 році не перевищували 11 285 514 грн., що також підтверджується із сумою поставленого позивачем товару фізичним особам за вказаними вище накладними (том 4 арк. справи 204-248, том 5 арк. справи 1-197).

Таким чином, вищезазначені обставини спростовують висновки податкового органу, що зараховані на поточний рахунок підприємства грошові кошти від фізичних осіб за товар на загальну суму ПДВ 1 880 919,00 грн. є передплатою, які позивач не відніс до податкових зобов'язань, оскільки на відповідні суми було здійснено продаж товару і ці господарські операції були відображені у податковому обліку позивача у відповідності до вимог законодавства.

Стосовно висновку податкового органу щодо завищення ТОВ «СДК» за період з 09 листопада 2011 року по 31 грудня 2012 року валових витрати по рядку 06.1 «Адміністративні витрати» Декларації з податку на прибуток підприємства у розмірі 158 804,00 грн., у тому числі у 2 кварталі 2012 року у розмірі 21 387,00 грн., за 3 квартали 2012 року у розмірі 83 994, 00 грн. (у тому числі 3 квартал 2012 року - 62 607,00 грн.), за 2012 рік у розмірі 158 804,00 грн. (у тому числі 4 квартал 2012 року на суму 74 810, 00 грн.), колегія суддів зазначає наступне.

10 квітня 2012 року між ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» (покупець) та ТОВ «Східна дистриб'юторська компанія» (постачальник) укладено договір постачання № 742 (том 4 арк. справи 158-166), згідно якого постачальник зобов'язався поставити товар на умовах DDP з вивантаженням товару на рампу в місці доставки, за адресою, вказаною у замовленні, своїми транспортними засобами та за свій рахунок.

Відповідно по підпункту 2.2 пункту 2 даного договору замовлення покупця повинно містити асортимент та кількість товару, код (артикул) постачальника, код (артикул) виробника, код товару та надсилатись не менше ніж за 12 годин до постачання товару, зазначене замовлення покупця надсилається постачальнику системою документообігу електронними засобами обміну інформацією, або на e-mail, або по факсу (з підтвердженням про отримання). Також, серед іншого, постачальник зобов'язався надати разом з кожним видом товару наступні документи: накладну (за формою згідно Додатку № 4), товарно-транспортну накладну, податкову накладну, у разі повернення товару - корегувальну накладну, податкову накладну, копію декларації виробника про оптову ціну на продовольчі товари, або інформацію промитну вартість імпортних товарів щодо яких запроваджено державне регулювання, інші документи на товар, надання яких передбачено чинним законодавством України, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов договору, в асортименті, кількості, в строк та за ціною, узгодженою сторонами у Специфікації, яка є невід'ємними до даного Договору.

Також сторонами було складено протокол розбіжностей до договору постачання (том 4 арк. справи 167-172) та були укладені додаткові умови до вказаного договору (том 4 арк. справи 174-178), якими визначено, що покупець надає постачальнику маркетингові, інформаційні, рекламні та інші послуги за визначеними сторонами напрямками та вартістю, серед яких є розміщення товарів на полиці у СТЦ «Амстор» вартістю 2 500 грн. за полицю.

На виконання вищевикладеного, позивачем надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02 жовтня 2012 року № АМ-0019916 на суму 20 000,0 грн., у тому числі ПДВ 4 000,00 грн., загальна сума 24 000,0 грн., відповідно якого ТОВ «ТБ «Амстор» (Виконавець) для ТОВ «Східна дистриб'юторська компанія» (Замовник) виконані роботи (надані послуги) згідно з вищевикладеним договором № 742 від 10 квітня 2012 року, а саме, послуги з розміщення товару постачальника в торгову мережу покупця при першому постачанні товару по наступних адресах: м. Донецьк, пр. Ілліча, 23д; м.Донецьк, вул. Стадіонна, Зд; м. Донецьк, вул. Соколина, 38; м. Донецьк, вул. Землянська, 106; м. Донецьк, вул. Добровольського, 4; м. Донецьк, б. Шевченка, 41д; м. Донецьк, вул. Університетська, 80А; м. Макіївка, вул. 250-річчя Донбасу, 78 (том 1 арк. справи 104).

Також, між ТОВ «Український Рітейл» (покупець) та ТОВ «Східна дистриб'юторська компанія» (постачальник) 01 березня 2014 року укладено договір постачання № 911/79/74/05-04-12 (том 4 арк. справи 185-189), згідно якого постачальник зобов'язався прийняти від покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, у кількості та на дату, вказану у замовленні своїми транспортними засобами та за свій рахунок.

Підпунктом 2.2 пункту 2 даного договору замовлення покупця повинно містити номер та дату замовлення, номер та дату договору, найменування постачальника, найменування покупця, асортимент товару, кількість та вартість товару, дату постачання постачальником товару, адресу складу, або магазину , вказаного покупцем. Також, серед іншого, постачальник зобов'язався надати разом з кожним видом товару наступні документи: товарну накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, інші документи на товар, надання яких передбачено чинним законодавством України, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов договору, в асортименті та за ціною, узгодженою сторонами у Додатку № 1 «Специфікація»/Прайс Лист», який є невід'ємним до даного Договору.

Також сторонами був складений протокол розбіжностей до договору постачання (том 4 арк. справи 190-195), згідно якого сторонами змінені пункти 2.3, 3.2, 3.6, 4.10, 5.5, 6.1, 6.3, 6.6, 7.1, 8.8, 13.4 договору, а також виключені пункти 2.5, 2.12, 6.4, 8.5. Крім того, пунктом 13.4 даного протоколу сторонами узгоджені додатки до означеного вище договору, а саме Додаток № 4 «Список представників постачальника, відповідальних за отримання заказу та відправку повідомлень про вручення» (том 4 арк. справи 197-198), Додатку № 6 «Додаткова угода» до договору постачання № 911/79_/74/05-04-12 (том 4 арк. справи 199-201), які є невід'ємним до даного Договору.

Згідно пункту 2.1 Додатку № 6 «Додаткова угода» до договору постачання № 911/79_/74/05-04-12 визначено, що покупець вправі вимагати від постачальника оплату послуг за первісне розміщення товарів постачальника при первісній поставці у кожну точку покупця 400,00 грн., у тому числі ПДВ. Оплата даної послуги здійснюється на протязі 3 банківських днів з моменту першої поставки у кожну нову торгову точку покупця, а пунктом 2.5 вказаного Додатку передбачена оплата послуг за обробку первісних документів постачальника на товар - 3% від вартості товарів, поставлених по таким супровідним документам, і оплата такої послуги здійснюється щомісячно.

Так, згідно з актом надання послуг від 24 травня 2012 року № 15378 (том. 1 арк. справи 91) на суму 6 000,0 грн., ПДВ - 1 200,0 грн., загальна сума 7 200,0 грн., ТОВ «Український Рітейл» на виконання умов договору від 01 березня 2012 року виконано для ТОВ «СДК» послуги з первинного розміщення товарів Постачальника при першому постачанні до магазинів: № 01101 м. Донецьк, вул. Ткаченка, 125; № 01102, м. Донецьк, вул. 50 років СССР, 106а; № 01103 м. Донецьк, вул. 25 років РККА, 16а; № 01105, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 183; № 01106, м. Донецьк, вул. Малахова, 16; № 01107, м. Макіївка, кв-л Северний, 22; № 01109, м. Макіївка, вул. Репина, 1; 01116, м. Макіївка, пр. Генерала Данилова, 71а; № 01141, м. Донецьк, вул. Петровського, 117; № 01147, м. Донецьк, вул. Терешковой, 37; № 01149, м. Донецьк, вул. Островського, 19; № 01159, м. Донецьк, вул. Бирюзова, 256; № 01203, м. Донецьк, вул. Шутова, 28а; № 01214, м. Макіївка, Академічна, 58; № 01226, м. Донецьк, вул. Артема, 58в; № 01232, м. Донецьк, вул. Університетська, 120а; № 01261 м. Донецьк, вул. Комуністична та № 01278, м. Макіївка, 250-років Донбасу.

Також, ТОВ «Український Рітейл» надано на адресу ТОВ «Східна дистриб'юторська компанія» послуги з обробки (перевірки, внесення до своєї бази, узагальнення даних, первинних (супровідних) документів Постачальника на товар, про що надано наступні Акти надання послуг: № 14502 від 30 квітня 2012 року на суму 733,81 грн., ПДВ - 146,76 грн., загальна сума 880,57 грн.; № 15849 від 31 травня 2012 року на суму 1 880,86 грн., ПДВ - 376,17 грн. загальна сума 2 257,30 грн.; № 18351 від 31 травня 2012 року на суму 3 901,27 грн., ПДВ - 780,26 грн. загальна сума 4 681,53 грн.; № 18352 від 31 липня 2012 року на суму 2 792,32 грн., ПДВ - 558,47 грн. загальна сума - 3 350,79 грн.; № 19 661 від 31 серпня 2012 року на суму 3 962,92 грн., ПДВ - 792,59 грн. загальна сума - 4 755,51 грн.; № 19683 від 31 серпня 2012 року на суму 3 343,53 грн., ПДВ - 668,71 грн., загальна сума - 4 012,24 грн.; № 20798 від 30 вересня 2012 року на суму 3 638,87 грн., ПДВ - 727,78 грн., загальна сума - 4 366,65 грн.; № 22346 від 31 жовтня 2012 року на суму 3 934,17 грн., ПДВ - 786,83 грн., загальна сума - 4 721,00 грн.; № 23430 від 30 листопада 2012 року на суму 4 150,54 грн., ПДВ - 770,11 грн., загальна сума - 4 620,65 грн.; № 24382 від 31 грудня 2012 року на суму 3 818,72 грн., ПДВ - 763,75 грн., загальна сума - 4 582,47 грн. (том 1 арк. справи 90, 92, 94-95, 98, 100, 102, 106-107).

Також в матеріалах справи містяться акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № АМ-0012580 від 30 червня 2012 року на суму 8 870,51 грн., у тому числі ПДВ 1774,10 грн., загальна сума 10 644,61 грн.; № АМ-0015029 від 31 липня 2012 року на суму 16 897,85 грн., у тому числі ПДВ 3 379,57 грн., загальна сума 20 277,42 грн.; № АМ-0017177 від 31 серпня 2012 року на суму 17 091,76 грн., у тому числі ПДВ 3 418,35 грн., загальна сума 20 510,11 грн.; № АМ-0019459 від 30 вересня 2012 року на суму 14 879,28 грн., у тому числі ПДВ 2 975,86 грн., загальна сума 17 855,13 грн.; № АМ-0021847 від 31 жовтня 2012 року на суму 14 248,10 грн., у тому числі ПДВ 2 849,62 грн., загальна сума 17 097,72 грн.; № АМ-0024228 від 30 листопада 2012 року на суму 14 987,66 грн., у тому числі ПДВ 2 997, 53 грн., загальна сума 17 985,19 грн.; №АМ-0026413580 від 31 грудня 2012 року на суму 13 971,53 грн., у тому числі ПДВ 2 794,31 грн. на загальну суму 16 765,83 грн. (том 1 арк. справи 93, 96, 99, 101, 103-105, 108).

Оплата за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки його контрагентів підтверджується банківськими виписками, що містяться у матеріалах адміністративної справи (том 4 арк. справи 33-146).

Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні контрагентів за надані послуги на загальну суму 190 566,00 грн., у тому числі ПДВ 31 761,00 грн. (том 1 арк. справи 69-88), суму якого позивачем включено до складу податкового кредиту.

З дослідження наведених податкових накладних, судом установлено, що останні містять усі передбачені законодавством реквізити та відповідають вимогам щодо їх оформлення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Тобто з матеріалів справи вбачається, що наявні договори та складені на їх виконання первинні документи, податкові накладні, які є належними доказами правомірності формування позивачем валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що відповідач не ставить під сумнів факт отримання позивачем послуг від ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та ТОВ «Український Рітейл». Спірним є лише висновки відповідача про те, чи пов'язані ці послуги із господарською діяльністю позивача, що безпосередньо пов'язано із правом позивача включати ці витрати до валових та до складу податкового кредиту.

Як встановлено судом, позивач здійснює продаж товарів та їх постачання у торгівельні мережі, а ТОВ «Український Рітейл» та ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» є крупними операторами в сфері роздрібного продажу товарів та власниками торгової мережі, зокрема на території Донецької області, до яких позивач також здійснює постачання товарів. За таких обставин надання позивачу спірних послуг його контрагентами при первісному розміщенні його товару в торгову мережу покупця, а також з внесення до бази даних первинних (супровідних) документів постачальника на товар є такими, що пов'язані із господарською діяльністю позивача.

При цьому суд зазначає, що надання такої послуги позивачу підтверджено відповідними актами прийому-передачі та іншими належними документами, а питання ефективності використання отриманої послуги її покупцем є внутрішнім питанням господарської діяльності платника податків, який самостійно вирішує коли у часі він використає ці отримані послуги.

Колегія судів не приймає посилання апелянта на не надання документів, які підтверджують факт транспортування продукції, зокрема товарно-транспортні накладні або інші супроводжувальні документи до м. Донецька та м. Макіївка, як передбачено умовами договорів, та наявності власних транспортних засобів на балансі підприємства за період, що перевірявся, у зв'язку із чим реалізація товару у інших містах ніж м. Маріуполь не встановлено, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції зміст характер послуг, які надані позивачеві його контрагентами, на підтвердження їх дійсності не потребують надання товарно-транспортних накладних чи інших документів стосовно транспортування, оскільки спірні послуги позивачу надавалися його контрагентами при первісному розміщенні його товару в торгову мережу покупця, а також з внесення до бази даних первинних (супровідних) документів постачальника на товар. Слід також зазначити, що умовами договорів укладених між позивачем та вказаними вище його контрагентами передбачено надання товарно-транспортних накладних та інших супровідних документів саме на поставки товару, а не спірних послуг. В той же час строк постачання товару певним чином не визначений.

Колегія суддів зазначає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 р. у справі № 805/2511/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна дистриб'юторська компанія" до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 січня 2014 року №0000072201, №0000082201- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

А.В. Гайдар

М.М. Яковенко