Ухвала

від 11.09.2014 по справі 805/7021/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року справа №805/7021/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Гайдара А.В., Яковенка М.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЕСТА» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі № 805/7021/14за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЕСТА» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року позов Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЕСТА» про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЕСТА" в розмірі 382 749,91 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства на користь Державного бюджету України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції невірно дійшов до висновку про задоволення позову, оскільки відповідач фактично здійснює свою діяльність в м. Севастополі Автономної Республіки Крим, територія якої на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнана окупованою та враховуючи приписи постанови Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» з березня 2014 року та по теперішній час відповідач не мав можливості по незалежним від нього причин виконувати зобов'язання зі сплати податків.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має несплачене самостійно узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а саме:

- авансові внески з податку на прибуток підприємств за період за березень - травень 2014року на підставі податкової декларації від 28.02.2014року №9090883698 на суму 6546,00грн. (частково погашено за рахунок переплати у розмірі 0,56грн.);

- податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2014року №9014765563 на суму 197 759,00грн. (частково сплачено за рахунок переплати у розмірі 21 417,15грн.);

- податкова декларація з податку на додану вартість від 18.04.2014року №9021867697 на суму 198 038,00грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок на суму 1753,00грн. та штрафу, нарахованого платником у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 53,00грн.;

- нарахованої пені у сумі 18,62грн.

Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків, у відповідача внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств в розмірі 382 749,91 грн.

Також встановлено, що позивачем була складена податкова вимога форми "Ю" № 457-25 від 02.04.2014року на суму 331 473,67 грн., яка 09.04.2014 року була надіслана відповідачу.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи та сторонами по справі не заперечуються.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума податкового боргу в розмірі 382 749,91 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачена та на день подання адміністративного позову сума податкового боргу вважається узгодженою та обов'язковою до сплати, тому позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на кошти з рахунків платника є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а прийняте рішення законним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок узгодження податкового зобов'язання врегульований статтями 54 та 56 Податкового кодексу України та передбачає або самостійно визначення платником податків податкового зобов'язання у податковій декларації, або його нарахування контролюючим органом у передбачених законодавством випадках з урахуванням результатів оскарження платником такого донарахування в адміністративному та судовому порядку.

Як встановлено судом, відповідач самостійно визначив свої зобов'язання з орендної плати за землю на 2012 рік, але не сплатив їх в повному обсязі. Доказів подання ним уточнюючих податкових декларацій про зменшення цих зобов'язань суду не надано.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи те, що узгоджена сума податкового боргу відповідачем добровільно не сплачена, тому суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 382749,97 грн.

Посилання апелянта на те, що з прийняттям Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнана окупованою та постанови Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» у нього не було можливості виконати зобов'язання зі сплати податків, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначеними нормативно правовими актами або будь-яким іншим не встановлені пільги щодо звільнення фізичних або юридичних осіб від сплати податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що справа судом по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЕСТА» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі № 805/7021/14за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЕСТА» про стягнення податкового боргу залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

А.В. Гайдар

М.М. Яковенко