Рішення

від 26.08.2014 по справі 910/13173/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13173/13 26.08.14 За позовом Акціонерного товариства закритого типу «Консул»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурс-Експерт»

про визнання договору недійсним

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача - Алексюк М.І., представник за довіреністю;

Від відповідача - Утіралов Т.Л., представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство закритого типу "Консул" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурс-Експерт" про визнання недійсним договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір купівлі-продажу нерухомості від 16 липня 2012 року від імені АТЗТ "Консул" було підписано ліквідатором Капелюшим І.В. з перевищенням повноважень, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також Інвестиційним договором № 37 від 25.02.2002р. та Інвестиційним договором № 1 від 12.06.2002р., у зв'язку з чим зазначений договір підлягає визнанню недійсним як правочин, що вчинений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а також як правочин, що суперечить ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2013, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2013, позов задоволено повністю: визнано недійсним Договір купівлі-продажу нерухомості - об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2565,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), укладений 16 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурс-Експерт" (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, код ЄДРПОУ 37553104) та акціонерним товариством закритого типу "Консул" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 78, к. 2, код ЄДРПОУ 23317159); визнано відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурс-Експерт" права власності на об'єкту незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2565,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А).

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2014 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2013 у справі № 910/13173/13 скасовано, справу № 910/13173/13 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 05.05.2014р. справа прийнята до розгляду суддею Дупляк О.М.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 13.06.2014р. №04-23/354 у зв'язку із тривалим лікарняним судді Дупляк О.М. з метою дотримання процесуальних строків, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/13173/13 за результатами чого справу №910/13173/13 передано для подальшого розгляду судді Борисенко І.І.

16.06.2014р. справа №910/13173/13 прийнята судом до провадження судді Борисенко І.І.

Ухвалою суду від 17.07.2014р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розгляд справи відкладався.

Позивач позов підтримав в повному обсязі.

Через відділ діловодства суду 19.05.2014.р відповідачем подана заява про визнання позову.

Окрім того, відповідач у судових засіданнях неодноразово надавав пояснення в яких вказував, що позов визнає в повному обсязі, про що судом зазначалось у протоколах судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши обставини та докази, на необхідність дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 17.04.2014р., об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.2002р. між головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації, як розпорядником, КП "Київжитлоспецексплуатація", як балансоутримувачем, та позивачем, як інвестором, було укладено Інвестиційний договір №37 про передачу частини нежилого будинку комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва №28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал для реконструкції.

За умовами названого договору (п.п. 1.1, 2.2.1, 2.3.1) предметом останнього є вкладення інвестицій в реконструкцію нежилого будинку № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал загальною площею 1 781,7 кв. м., частина якого площею 937,9 кв. м. належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та частина якого площею 843,8 кв. м. належить до комунальної власності територіальної громади Подільського району міста з метою досягнення соціального ефекту для власника будинку та створення прибутку (доходу) для інвестора. Інвестор зобов'язаний прийняти частину будинку комунальної власності Подільського району міста Києва площею 937,9 кв. м. під реконструкцію по акту приймання-передачі, який оформляється одночасно з підписанням цього договору. Розпорядник і балансоутримувач повинні передати частину будинку площею 937,9 кв. м. № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал інвестору у власність згідно з розпорядженням представника Президента України у м. Києві від 03.06.1994р. № 471, із змінами та доповненнями, внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997р. № 81 та від 03.11.1997р. № 1769 по Акту одночасно із підписанням цього договору.

Судом встановлено, що на виконання умов Інвестиційного договору №37 від 25.02.2002р. Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією передано, а позивачем прийнято частину нежилого будинку площею 937,9 кв. м., розташовану в м. Києві, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), про що було складено та підписано відповідний Акт від 25.02.2002р. прийому-передачі частини нежилого будинку №28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал з комунальної власності територіальної громади м. Києва у власність позивача.

Крім того, 12.06.2002р. між управлінням з питань майна Подільської районної у м. Києві адміністрації, як розпорядником, комунальним підприємством по утриманню житлового господарства, як балансоутримувачем, та позивачем, як інвестором, було укладено Інвестиційний договір №1 про передачу частини нежилого будинку комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал для реконструкції, згідно з умовами вказаного договору (п.п.1.1, 2.2.1, 2.3.1) предметом останнього є вкладання інвестицій в реконструкцію нежилого будинку № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал загальною площею 1 781,7 кв. м., частина якого площею 937,7 кв. м. належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та частина якого площею 843,8 кв. м. належить до комунальної власності територіальної громади Подільського району міста з метою досягнення соціального ефекту для власника будинку та створення прибутку (доходу) для інвестора. Інвестор зобов'язаний прийняти частину будинку комунальної власності Подільського району міста Києва площею 843,8 кв. м. під реконструкцію по акту приймання-передачі, який оформляється одночасно з підписанням цього договору. Розпорядник, балансоутримувач повинні передати частину будинку площею 843,8 кв. м. № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал інвестору у власність згідно з розпорядженням Представника Президента України у м. Києві від 03.06.1994р. № 471, із змінами та доповненнями, внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997р. № 81 та від 03.11.1997р. № 1769 по акту одночасно із підписанням цього договору.

На виконання умов інвестиційного договору №1 від 12.06.2002р. Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією передано, а позивачем прийнято частину нежилого будинку площею 843,8 кв. м., розташовану в м. Києві, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), про що було складено та підписано відповідний Акт від 02.07.2002р. прийому-передачі частини нежилого будинку № 28/12 (літ. А) на вул. Верхній Вал з комунальної власності територіальної громади м. Києва у власність позивача.

Отже, з виходячи з вищевикладеного, у власність позивачу було передано нежилий будинок, розташований в м. Києві, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), загальною площею 1781,7 кв. м.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду міста Києва від 11.02.2011р. у справі № 50/624-б позивача - Акціонерне товариство закритого типу "Консул" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капелюшного Ігоря Вікторовича та зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру.

При цьому, 16.07.2012р. між позивачем в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного Ігоря Вікторовича, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу нерухомості, за умовами якого (розділ 1) продавець зобов'язався передати у власність покупця нежилий будинок загальною площею 2 565,3 кв. м., який розташований по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві на земельній ділянці площею 1 403,0 кв. м. з кадастровим номером 8000000000:85:419:0005 (що перебуває в оренді до 05.04.2021р.) (далі - об'єкт нерухомості), а покупець зобов'язався прийняти об'єкт нерухомості і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Підставою для укладання договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості є протокол біржових торгів №1 від 11.07.2012р., затверджений Товарною біржею "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", про визнання переможцем біржових торгів щодо продажу нежилого будинку площею 2565,3 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) за 2308770,00 грн. товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013р. по справі №50/624-6 ліквідатором АТЗТ "Консул" призначено арбітражного керуючого Коноплю А.М.

Отже, спір у даній справі виник, у зв'язку із оспорюванням позивачем в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коноплі А.М. законності укладання Договору купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2012р.

Підставою для визнання Договору купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2012р. недійсним позивач вказує на те, що не погодивши належним чином питання щодо порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна з комітетом кредиторів, ліквідатор АТЗТ "Консул" не мав права відчужувати спірну нежилу будівлю та підписувати оспорюваний Договір купівлі-продажу.

Крім того, позивач вказав на те, що п. 5.1.2 Інвестиційного договору № 37 та п. 5.1.2 Інвестиційного договору №1 інвестор (АТЗТ "Консул") зобов'язується не відчужувати, не давати під заставу частину будинку на користь третіх осіб до завершення виконання умов цього договору та введення частини будинку в експлуатацію після реконструкції в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинної на момент укладення спірного договору), порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Згідно з приписами ч.ч. 2, 6 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинної на момент укладення спірного договору), збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб.

Як вбачається з доказів, наданих до справи позивачем, 19.04.2012р. було проведено збори кредиторів Акціонерного товариства закритого типу "Консул", якими у справі про банкрутство № 50/624-б визнано: ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, ПАТ "Київенерго", ДПІ у Подільському районі м. Києва, ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", ПАТ "Комерційний банк "Надра", ТОВ "Юридична компанія "Адвокатська колегія", про що складено Протокол №2.

Відповідно до Протоколу №2 від 19.04.2012р., до порядку денного зборів кредиторів були включені наступні питання:

1. Інформація про хід процедури ліквідації АТЗТ "Консул".

2. Визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, вибори членів комітету кредиторів.

3. Обрання голови комітету кредиторів.

4. Звіт ліквідатора про проведену роботу.

5. Визначення умов оплати послуг арбітражного керуючого.

6. Прийняття рішень, віднесених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів.

Після обрання комітету кредиторів було проведено засідання комітету кредиторів АТЗТ "Консул", про що складено Протокол №1 від 19.04.2012р.

Відповідно до Протоколу № 1 від 19.04.2012р., головою комітету кредиторів АТЗТ "Консул" в справі про банкрутство №50/624-б обрано Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва.

Згідно п. 4 Протоколу №1 від 19.04.2012р., комітет кредиторів вирішив продати в ліквідаційній процедурі активи банкрута АТЗТ "Консул", а саме: об'єкт незавершеного будівництва по вул. Верхній Вал, 28/12 в м. Києві.

При цьому, в протоколах № 1 та № 2 від 19.04.2012р., зазначається, про те, що станом на 19.04.2012р. всі кредитори належним чином повідомлені цінними листами з описом про час та місце проведення зборів і комітету кредиторів в справі №50/624-б.

Проте, позивач у позовній заяві зазначає, що збори кредиторів АТЗТ «Консул», і, відповідно, засідання комітету кредиторів АТЗТ «Консул» від 19 квітня 2012 року були неповноважними, оскільки матеріали справи №50/624-б про банкрутство АТЗТ «Консул» не містять доказів належного повідомлення всіх кредиторів боржника про час і місце проведення зборів.

Судом, з метою встановлення фактичних обставин справи та обставин справи на необхідність встановлення яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 17.04.2014р. було долучено до матеріалів справи, копії відповідних матеріалів справи №50/624-б про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу «Консул».

Відповідно до вказаних матеріалів, судом дійсно встановленні обставини неналежного повідомлення усіх кредиторів боржника, враховуючи таке.

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з п. 1.3. Порядку пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 року № 211, касовий чек - чек, що друкується реєстратором розрахункових операцій, що підтверджує факт надання послуги.

Проте, в матеріалах справи відсутні касові чеки, які є належним доказом відправлення повідомлення про проведення зборів комітету кредиторів.

З огляду на вищезазначене та виходячи з приписів ч. 2 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинної на момент укладення спірного договору), якою передбачено, що збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, лише за умови, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів, рішення, прийняті зборами кредиторів та комітетом кредиторів АТЗТ "Консул" у справі № 50/624-б, оформлені протоколами № 1 та № 2 від 19.04.2013р., в тому числі і ті, що стосуються погодження порядку продажу об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2 565,3 кв.м., який розташований по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві, є недійсними.

Таким чином, не погодивши належним чином питання щодо порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна з комітетом кредиторів, ліквідатор АТЗТ "Консул" арбітражний керуючий Капелюшний І.В. не мав права відчужувати зазначену нежилу будівлю та підписувати спірний договір купівлі-продажу.

Отже, Договір купівлі-продажу від імені АТЗТ "Консул" було підписано ліквідатором Капелюшним І.В. з перевищенням повноважень, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також Інвестиційним договором № 37 від 25.02.2002р. та Інвестиційним договором № 1 від 12.06.2002р., яким встановлювалась заборона на відчуження частини будинку на користь третіх осіб до завершення реконструкції та введення будинку в експлуатацію.

Також, досліджуючи факти, на необхідність дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 17.04.2014р., а саме щодо наявності у матеріалах справи рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2013р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. у справі №910/6597/13 за позовом ТОВ «Конкурс-Експерт» до АТзт «Консул» на підставі яких було визнано дійсним спірний договір у справі №910/13173/13 та визнано та ТОВ «Конкурс-Експерт» право власності на нежилий будинок загальною площею 2565,3 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А).

Судом встановлено наступне, за результати перегляду справи №910/6597/13 від 22.04.2013р. господарського суду міста Києва за нововиявленими обставинами, господарським судом міста Києва було прийнято рішення від 26.03.2014р., яким заяву Акціонерного товариства закритого типу "Консул" про перегляд рішення від 22.04.2013р. господарського суду міста Києва по справі №910/6597/13 за нововиявленими обставинами задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2013р. по справі №910/6597/13 скасовано. Прийнято нове рішення. Відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт", м. Київ до Акціонерного товариства закритого типу "Консул", м. Київ про визнання дійсним договору від 16.07.2012р., що укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт" та Акціонерним товариством закритого типу "Консул", та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурс-експерт" права власності на об'єкт незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2565,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул.Верхній Вал, 28/12 (літ. А).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду України від 28.05.2014р. прийнято відмову ТОВ «Конкурс-Експерт» від апеляційної скарги. Апеляційне провадження припинено.

Рішення суду від 26.03.2014 про перегляд рішення №910/6597/13 від 22.04.2013р. за нововиявленими обставинами набрало законної сили 11.04.2014р.

Отже, обставини та факти встановлені у справі №910/6597/13 під час перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду №910/6597/13 від 22.04.2013р. не суперечать фактам та обставинам, які встановлені судом у межах справи №910/13173/13.

Відтак, Договір купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2012р. підлягає визнанню недійсним як правочин, що був вчинений особою, яке не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а також як правочин, який суперечить вимогам ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Окрім того, як було зазначено судом інвестиційним договором № 37 від 25.02.2002р. та Інвестиційним договором № 1 від 12.06.2002р. встановлювалась заборона на відчуження частини будинку на користь третіх осіб до завершення реконструкції та введення будинку в експлуатацію.

Крім того, разом з вимогою про визнання Договору купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2012р. недійсною, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання відсутнім у відповідача права власності на об'єкт незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2 565,3 кв.м., що розташований по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві.

Розглядаючи позов в цій частині, суд враховує, що загальні способи захисту права визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України.

Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 Цивільного кодексу України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 Господарського кодексу України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Так, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав.

При цьому, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 21.05.2012 р. № 6-20цс11, яка є загальнообов'язковою для всіх судів України у відповідності до приписів ст. 111-28 ГПК України, та відповідно до якої законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Обмежене тлумачення ст. 16 Цивільного кодексу України суперечить зазначеним положенням та призвело б до неправомірної відмови в реалізації права на судовий захист.

Виходячи з висновків суду про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомості від 16.07.2012р. та приймаючи до уваги обставини, з настанням яких сторони договору обумовили перехід права власності на нерухоме майно, господарський суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за даним договором припиняються, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, у зв'язку з чим відповідач позбавляється права на набуття у власність об'єкту нерухомості за договором.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання відсутнім у відповідача права на набуття у власність об'єкту незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2 565,3 кв.м., що розташований по вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А) в м. Києві, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомості - об'єкту незавершеного будівництва - нежилого будинку загальною площею 2565,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А), укладений 16 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Конкурс-Експерт" (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, код ЄДРПОУ 37553104) та акціонерним товариством закритого типу "Консул" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 78, к. 2, код ЄДРПОУ 23317159).

Визнати відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурс-Експерт" (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, код ЄДРПОУ 37553104) право власності на об'єкт незавершеного будівництва - нежилий будинок загальною площею 2565,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 28/12 (літ. А).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурс-Експерт" (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, код ЄДРПОУ 37553104) на користь акціонерного товариства закритого типу "Консул" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 78, к. 2, код ЄДРПОУ 23317159) судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.09.2014

Суддя І.І. Борисенко