Рішення

від 26.08.2014 по справі 910/11493/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11493/14 26.08.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТСТК Лютіч» До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Тріада» Простягнення 249 570,06 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Серебрякова М.М., представник за довіреністю;

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість по договору поставки №100113/ТВ від 10.01.2013р. у розмірі 249 570,06 грн., з яких:

- 211 967,97 грн. - сума основного боргу;

- 13 721,47 грн. - пеня;

- 2 782,10 - 3% річних;

- 14 739,49 грн. - інфляційні втрати;

- 6 359,03 грн. штраф.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 26, літера «А», офіс 125.

Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчиненні дії для належного повідомлення відповідача по справі.

На призначені судові засідання 08.07.2014р., 26.08.2014р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 04.07.2014р. та 26.08.2014р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

Ухвалою суду від 08.07.2014р. за клопотанням позивача, відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору. Розгляд справи відкладено на 26.08.2014р.

19.08.2014р. відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання відповідача суд відмовив у його задоволенні з огляду на те, що ще одне відкладення спричинить за вихід передбаченого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, враховуючи, що за клопотанням позивача ухвалою суду від 08.07.214р. строк вирішення спору вже був продовжений. Окрім того, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього, при цьому позивач наполягав на розгляді справи по суті.

26.08.2014р. позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковим погашенням основної заборгованості відповідачем, враховуючи викладене позивач просив суд стягнути з відповідача наступну заборгованість

- 172 596,82 грн., - сума основного боргу;

- 12 615,29 грн. - пеня;

- 2 557,43 - 3% річних;

- 14 343,92 грн. - інфляційні втрати;

- 5 177,90 грн. штраф.

Вказана заява прийнята судом до розгляду. Отже, відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2013р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Покупець) укладено договір поставки №100113/ТВ, згідно з п. 2.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, передбачених цим Договором та «Правилами торгівлі папером і картоном ТОВ «СТК Лютіч».

Відповідно до п. 2.2 Договору загальна кількість товару, який є предметом поставки за цим Договором, його асортимент за найменуваннями, видами, марками, типами та розмірами, а також повна інформація про ціну,загальну вартість вказується в рахунках-фактурах, видаткових та податкових накладних.

Згідно з п. 5.3 Договору постачання товарів за цим Договором здійснюється окремим паріями. Кожна партія товару в рамках цього Договору поставляється Постачальником на підставі заявок Покупця. Підтвердженням заявок Покупця є виписані Постачальником рахунки-фактури, які вважаються Додатком до цього Договору і є його невід'ємною частиною.

На підставі заявок Покупця Постачальником були виписані рахунки-фактури, які містяться в матеріалах справи.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 5.4 Договору).

Порядок розрахунків між Покупцем та Постачальником передбачений пунктом 4.2 Договору, відповідно до якого Покупець здійснює оплату 100% вартості кожної партії Товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів від дати поставки (п. 5.4 даного Договору), шляхом здійснення банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору сторони передбачили, що загальна сума поставленого Постачальником, але несплаченого Покупцем товару, не повинна перевищувати 280 000 грн. (п. 4.3 Додаткової угоди до договору).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання пункту 2.1 Договору позивач відповідно до умов договору поставив відповідачу товар за цінами та в кількості відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, відповідно до:

- видаткової накладної №4297 від 05.12.2013 року на поставку товару загальною вартістю 44 807,40 грн. строк оплати 26 грудня 2013 року;

- видаткової накладної №4359 від 05.12.2013 року на поставку товару загальною вартістю 54 925,00 грн. строк оплати 26 грудня 2013 року;

- видаткової накладної №4368 від 06.12.2013 року загальною вартістю 16 524,80 грн. строк оплати 27 грудня 2013 року;

- видаткової накладної №4400 від 04.12.2013 року загальною вартістю 774,60 грн. строк оплати 25 грудня 2013 року;

- видаткової накладної №4473 від 09.12.2013 року загальною вартістю 15 472,35 грн. строк оплати 30 грудня 2013 року;

- видаткової накладної №4284 від 11.12.2013 року на загальною вартістю 37 311,75 грн. строк оплати 01 січня 2014 року;

- видаткової накладної №4539 від 13.12.2013 року на поставку загальною вартістю 6 071,52 грн. строк оплати 03 січня 2014 року;

- видаткової накладної №4431 від 24.12.2013 року на загальною вартістю 54 417,25 грн. строк оплати 14 січня 2014 року;

Отже, позивачем за вищевказаними накладними поставлено товар на загальну суму 230 304,67 грн., з яких відповідачем частково була сплачена сума основного боргу втому числі і після порушення провадження у справі, у зв'язку із чим позивачем подана заява про зменшення розмір позовних вимог.

Відтак, станом на 26.08.2014р. за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 172 596,82 грн.

Отже, сума заборгованості за договором, яка виникла за поставлений, але не сплачений товар станом на 26.08.2014р. становить 172 596,82 грн.

Таким чином, Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання на користь Позивача в сумі 172 596,82 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем в сумі 172 596,82 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований.

Отже, позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню у сумі 172 596,82 грн.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 9.3 Договору при порушені строків здійснення платежів, визначених відповідним рахунком-фактурою, Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі повідної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, з урахуванням здійсненого судом перерахунку пені із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, дійшов висновку про задоволення пені, відповідно до уточненого розрахунку в сумі 12 615,29 грн.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12 615,29 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 9.3 Договору у разі, якщо Покупець порушив терміни оплати (згідно з п. 4.2 цього Договору) більш ніж на 5 банківських днів, то він сплачує Постачальнику штраф у розмірі 3% від суми неоплаченого товару.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 5 177,90 грн. відповідно до п. 9.3 Договору також задовольняється судом як така, що відповідає вимогам закону та умовам Договору.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційні втрати та проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 557,43 грн. та 14 343,92 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до абз. 4 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник саме внаслідок неправомірних дій відповідача судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Тріада» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 26, літера «А», офіс 125, ідентифікаційний код 30928372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК Лютіч» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 21, ідентифікаційний код 25386934) заборгованість у розмірі 172 596 (сто сімдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн. 82 коп., 12 615 (дванадцять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 29 коп. пені, 2 557 (діві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 43 коп. 3% річних, 14 343 (чотирнадцять тисяч триста сорок три) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 5 177 (п'ять тисяч сто сімдесят сім) грн. 90 коп. штрафу та 4 145 (чотири тисячі сто сорок п'ять) грн. 83 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.09.2014р.

Суддя І.І.Борисенко