Постанова

від 09.09.2014 по справі 910/10663/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа№ 910/10663/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю

представників сторін : від позивача - Марченко Р. В.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Ательє каменю "Традиції та технології"

на рішення

господарського суду

від 14.07.2014 року

у справі № 910/10663/14 (суддя: Цюкало Ю.В.)

за позовом "Формаг Київ" дочірнього підприємства

товариства з обмеженою відповідальністю

"Формаг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ательє каменю "Традиції та технології"

про стягнення 146 083,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2014 року позов "Формаг Київ" дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" - задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ательє каменю "Традиції та технології" (03194, м. Київ, пр. Леся Курбаса, 19/11, код ЄДРПОУ 24583590) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження на користь Дочірнього підприємства "Формаг-Київ" товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" (04073, м. Київ, пр-т Московський, 16/б, код ЄДРПОУ 30301318, р/р 26004410181 в ПАТ "Марфін Банк", м. Іллічівськ, МФО 328168) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: 78441 (сімдесят вісім тисяч чотириста сорок один) грн. 38 коп. основної заборгованості, 2623 (двi тисячi шістсот двадцять три) грн. 76 коп. пені, 60633 (шістдесят тисяч шістсот тридцять три) грн. 75 коп. договірної пені, 498 (чотириста дев'яносто вісім) грн. 36 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми, 3886 (три тисячi вісімсот вісімдесят шість) грн. 10 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 2921 (дві тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн. 68 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ательє каменю "Традиції та технології" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.07.2014 року у справі № 910/10663/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 09.09.2014 року представник відповідача не з'явився, проте належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 31.05.2013 року між Дочірнім підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаг" - "Формаг Київ" (далі - Позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ательє каменю "Традиції та технології" (далі - Відповідач), укладено Договір транспортного експедирування № ТЕ 310513-1 (далі - Договір).

За результатами виконання зобов'язань згідно з умовами Договору Позивачем Відповідачеві виставлено рахунок № 38230 від 03.02.2014 року на суму 57094,70 грн.

29.03.2014 Позивач надіслав Відповідачу рахунок № 38323 від 28.03.2014 на компенсацію курсової різниці у сумі 21 346,68 грн.

Відповідач своїх зобов'язань з оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості, яка, з урахуванням нарахованих Позивачем штрафних санкцій, складає 146083,35 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2013 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про надання послуг № ТЕ 310513-1, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався за дорученням, за плату та за рахунок Відповідача організувати та забезпечити перевезення експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів Позивача при транспортному експедируванні усіма видами транспорту, крім трубопровідного, а Відповідач зобов'язався визначити Позивачеві обсяг робіт та оплатити надані послуги.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що договір вступає в силу з дня його підписання і діє до кінця календарного року (2013).

Розділом 6 Договору сторони погодили вартість послуг та порядок розрахунків за Договором, а саме:

п. 6.1. Вартість транспортно-експедиційних послуг (далі - ТЕП) за Договором попередньо встановлюється і узгоджується Сторонами перед кожним перевезенням за допомогою Заявки. Остаточна сума вказується в рахунку-фактурі Позивача на кожну виконану ТЕП, і може змінюватися виходячи зі складності виконання Заявки, штрафних санкцій та інших витрат, понесених ним при виконанні ТЕП.

п. 6.2. Послуги Позивача, а також витрати та інші платежі, здійснені ним в інтересах Відповідача та пов'язані з виконанням Договору, оплачуються Відповідачем на умовах 100% оплати на підставі виставленого Позивачем рахунку в строк, передбачений в п. 6.3. Договору. У разі виникнення у Позивача додаткових витрат, оплати штрафів та проведення інших платежів на користь Відповідача та пов'язаних з виконанням Договору, Позивач виставляє Відповідачу додатковий рахунок, який підлягає оплаті в термін, передбачений п. 6.3 Договору.

п. 6.3. Відповідач оплачує рахунки Позивача протягом трьох банківських днів з дати його оформлення шляхом переведення вказаних в рахунку сум на розрахунковий рахунок Позивача. Позивач має право направити Відповідачу рахунок з використанням засобів факсимільного та/або електронного зв'язку.

п. 6.5. У випадку прострочення оплати рахунку Позивача, з четвертого банківського дня Позивач нараховує Відповідачу інфляційні втрати (компенсації) та штрафні санкції. Зарахування платежів проводиться в порядку черговості згідно зі ст. 534 Цивільного кодексу України.

п. 6.6. За прострочення оплати рахунку Позивача, Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня та додатково один відсоток від загальної вартості послуг за кожен день прострочення. Пеня сплачується за весь період прострочення.

п. 6.8. Будь-які претензії щодо суми рахунку Позивача приймаються, якщо вони спрямовані в письмовому вигляді не пізніше трьох банківських днів з дня видання рахунку. Після закінчення трьох банківських днів рахунок вважається узгодженим і підлягає оплаті Відповідачем в повному обсязі.

31.05.2013 року Відповідачем на адресу Позивача направлено Гарантійний лист по Договору, відповідно до якого Відповідач гарантує оплатити надані за Договором послуги та, у випадку виникнення порушень з його боку, сплатити штрафні санкції та неустойку в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня та додатково один відсоток від загальної вартості послуг за кожен день прострочення. Проведення такої оплати Відповідач гарантував протягом трьох банківських днів з моменту отримання ним рахунків.

У зв'язку з нестабільною фінансовою ситуацією в Україні, Позивач 03.02.2014 надіслав Відповідачу лист-повідомлення про заходи фінансової стабілізації відносин між Позивачем та Відповідачем, яким повідомив Відповідача про запровадження наступних змін до умов Договору: у випадку оплати фрахту в національній валюті - 100 % передоплата; термін оплати рахунків - один банківський день (не пізніше наступного дня після надання рахунка); при виставленні рахунків на оплату застосовується комерційний курс валют, відповідності до курсу МВБ; при виставленні рахунків на оплату у відповідності до курсу процент на купівлю валюти (на день виставлення рахунку), який Відповідачем залишений без відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт №38230 від 17.02.2014 на загальну суму 57094,70 грн., та виставив Відповідачу рахунок на оплату наданих послуг № 38230 від 03.02.2014.

Відповідач оплати зазначеного рахунку не здійснив, внаслідок чого Позивач надіслав на адресу Відповідача цінним листом Претензію від 27.03.2014 про необхідність здійснити оплату рахунку № 38230 від 03.02.2014 (фіскальний чек №0221801509858 від 31.03.2014 із доданим до нього описом вкладення), яка Відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

29.03.2014 року Позивач надіслав на адресу Відповідача цінним листом рахунок № 38323 від 28.03.2014 року на компенсацію курсової різниці в сумі 21346,68 грн. та акт № 38323 від 28.03.2014 року у двох екземплярах, а також (повторно) лист-повідомлення про заходи фінансової стабілізації відносин між Позивачем та Відповідачем. Факт направлення зазначених документів Відповідачеві підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №0407312664855 від 29.03.2014 року із доданим до нього описом вкладення.

Відтак, відповідно до п. 6.8 Договору, з урахуванням того, що Відповідач не висловив претензій щодо суми виставлених Позивачем рахунків, рахунки № 38230 від 03.02.2014 року та № 38323 від 28.03.2014 року на загальну суму 78441,38 грн., слід вважати узгодженими та такими, що підлягають оплаті Відповідачем в повному обсязі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми боргу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 78441,38 грн. заборгованості за надані за Договором послуги правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий Позивачем розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 498,36 грн. та інфляційних втрат в розмірі 3886,10 грн. колегією суддів перевірено та встановлено, що розрахунки відповідають нормам чинного законодавства, тому суд першої інстанції дійшов вірного вісноаку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що за прострочення оплати рахунку Позивача, Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня та додатково один відсоток від загальної вартості послуг за кожен день прострочення. Пеня сплачується за весь період прострочення.

Наданий Позивачем розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу в розмірі 2623,76 грн. та одного відсотка від загальної вартості послуг за кожен день прострочення в розмірі 60633,75 грн. перевірено та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними доказами доведено прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором транспортного експедирування та наявну заборгованість.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів, які б спростовували обставини, викладені у позовній заяві.

Виконання зобов'язань Сторонами переноситься на час дії таких обставин, які повинні бути засвідчені Торговельно-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом. Сторона, для якої виникли такі обставини, повинна в можливо короткі терміни сповістити про це іншу Сторону та погодити подальші дії між Сторонами.

Жодних засвідчень ТПП України від Відповідача до Позивача не надходило. Жодних листів, пропозицій та інше - від Відповідача до Позивача також не надходило, відповідно Сторони подальші дії не погоджували.

Також необхідно зазначити, що введення в ПАТ «Банк Форум» тимчасової адміністрації та запровадження мораторію на банківські операції не є обставинами форс-мажору, а відноситься до групи «комерційні ризики», оскільки Відповідач був вільний для вибору комерційного банку для відкриття поточного рахунку і міг вибрати будь-який банк України.

Постанова НБУ про ліквідацію ПАТ «Банк Форум» була винесена 13.06.2014 р., а Відповідач повинен був виконати свої зобов'язання на початку квітня 2014 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості Відповідачем станом на час розгляду справи суду не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, тобто в сумі 146083,35 грн., з яких 78441,38 грн. - основна заборгованість, 2623,76 грн. - пеня, 60633,75 грн. - додаткова договірна пеня, 498,36 грн. - 3% річних від простроченої суми, 3886,10 грн. - інфляційні втрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 14.07.2014 року у справі №910/10663/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/10663/14 повернути до господарського суду м. Києва .

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

Л.В. Чорна

Повний текст постанови складено 09.09.2014 року.