Постанова

від 08.09.2014 по справі 904/690/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2014 року Справа № 904/690/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва О.С. від 05.09.14 року)

Секретар судового засідання: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Біла М.С. представник, довіреність №03/2014 від 15.01.14;

від відповідача: Добровольський А.Т. представник, довіреність №434-4016 від 11.10.11;

від відповідача: Земляний О.Ю. представник, довіреність №196-4016 від 19.04.11.

Розглянувши апеляційну Приватного акціонерного товариства "Енергоресурси" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2014р . у справі №904/690/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергоресурси", м. Нікополь

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь

про стягнення 534 730,80 грн. заборгованості за векселем в порядку регрессу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2014р. у справі №904/690/14 (головуючий суддя Крижний О.М., судді: Євстигнеєва Н.М., Кармазін Л.П.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з оскарженим рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2003 року між Закритим акціонерним товариством "Енергоресурси" (покупець), найменування якого змінене на Приватне акціонерне товариство "Енергоресурси", та Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (продавець), найменування якого змінене на Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", було укладено договір купівлі-продажу векселів № К03-32;03-016-10/227/667 (а.с.13-15).

Відповідно до п. 1. вказаного договору, продавець бере на себе зобов'язання продати, а покупець придбати і оплатити векселі відповідно до додатку №1 до договору, а саме простий вексель № 693057490795 номінальною вартістю 541 424,00грн., емітований Науково-виробничою інвестиційною групою "ІНТЕРПАЙП" зі строком платежу 14.02.2013р.

24.02.2003 року між покупцем та продавцем підписано акт прийому-передачі простого векселю № 693057490795, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв вексель № 693057490795 від 13.02.2003 року (а.с.16).

03.10.2003 року вексель був частково оплачений на суму 44000,00 грн. Науково-виробничою інвестиційною групою "Інтерпайп" (а.с.17).

28.07.2011 року відбулася зміна найменування векселедавця на "Корпорація "Науково-виробнича інвестиційна група "Промінь".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011 року по справі № 24/5005/14434/2011 Корпорацію "Науково-виробнича інвестиційна група "Промінь" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, до 08.05.2012 року (а.с.30- 33).

15.02.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено протест векселя у неплатежі на суму 497 424,00 грн. (а.с.34).

22.02.2013 року позивачем надіслано до відповідача лист №14-214 з вимогою про сплату коштів за векселем у порядку регресу, яка залишилася без задоволення (а.с.35). У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за векселем, ПАТ"Енергоресурси" звернулося з позовом до суду.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються, зокрема, Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", а також загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання: ст.ст.202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67-68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70- 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72-74).

Згідно із ст. 197 Цивільного кодексу України за передавальним написом, виконаним на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером, переходять усі права, посвідчені цінним папером.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.07.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів": статтею 15 Уніфікованого закону визначено, що індосант (у даному випадку - відповідач) відповідає за акцепт і за платіж, якщо не обумовлено протилежне.

При вирішенні спорів судам слід враховувати, що у випадку включення до індосаменту застереження "без обороту на мене" чи будь-якого іншого, наслідком якого може бути звільнення індосанта від відповідальності за платіж за векселем, передбаченої вказаною нормою Уніфікованого закону, індосант відповідає лише за дійсність переданої за векселем вимоги. Таке застереження означає, що при неакцепті або неплатежі до такого індосанта не можуть бути пред'явлені вимоги, передбачені статтями 43 - 49 Уніфікованого закону, тобто зазначена особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за векселем.

Згідно індосаменту вчиненому на векселі ПАТ "Енергоресурси" є законним держателем простого векселю №693057490795 від 13.02.2003 року. Оскільки у індосаменті, вчиненому ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", відсутній застережний напис - відповідач відповідає за платіж за векселем.

Відповідно до ст.43 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб навіть до настання строку платежу, зокрема, у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту. Згідно ч.6 ст. 44 Уніфікованого закону у разі оголошення трасата банкрутом, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні, або у разі оголошення банкрутом трасанта за векселем, який не підлягає акцепту, для використання держателем права регресу буде достатньо пред'явлення судового рішення про оголошення банкрутом такого трасата чи трасанта.

Як встановлено п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", відповідно до статей 43, 77 Уніфікованого закону держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо останній не був здійснений, а також до настання строку платежу за таких умов: якщо мала місце повна або часткова відмова здійснити акцепт; у разі банкрутства трасата (незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні), або у разі припинення ним платежів, навіть якщо ця обставина не була встановлена судовим рішенням, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно; у разі банкрутства трасанта за векселем, що не підлягає акцепту. Вказані норми закріплюють право векселедержателя на дострокову реалізацію права вимоги за векселем за рахунок солідарно зобов'язаних осіб у разі, якщо до настання строку платежу відбудуться визначені Уніфікованим законом події, що унеможливлюють погашення такого векселя прямим боржником.

Згідно з п. 4 ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" порушення провадження у справі про банкрутство або визнання боржника банкрутом є достатнім для виникнення у векселедержателя права регресу до настання терміну платежу, незалежно від того, чи акцептував трасат вексель. Якщо ж вексель не підлягає акцепту, право регресу виникає у векселедержателя лише в разі визнання трасанта банкрутом (порушення справи про банкрутство в цьому випадку недостатньо).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011 року по справі № 24/5005/14434/2011 Корпорацію "Науково-виробнича інвестиційна група "Промінь" м. Дніпропетровськ, 49000, вул. Героїв Сталінграда, 227, Бабушкінський район (ЄДРПОУ 23941834) було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, до 08.05.2012 року.

У газеті "Голос України" № 218 від 19.11.2011 року, було опубліковане повідомлення, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011 р. у справі N 24/5005/14434/2011 визнано банкрутом корпорацію "Науково-виробнича інвестиційна група "Промінь", код ЄДРПОУ 23941834, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 227. Відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч.2 ст.70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк.

Згідно ч. 6 ст. 44 Уніфікованого закону у разі оголошення трасата банкрутом, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні, або у разі оголошення банкрутом трасанта за векселем, який не підлягає акцепту, для використання держателем права регресу буде достатньо пред'явлення судового рішення про оголошення банкрутом такого трасата чи трасанта.

У той же час, згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 8 червня 2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів": у разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця (статті 53, 78 Уніфікованого закону). Такі самі наслідки настають, якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів (статті 38, 53, 78 Уніфікованого закону).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено річний строк позовної давності для пред'явлення вимог до індосанта в порядку регресу, оскільки факт визнання векселедавця банкрутом за своєю правовою природою та наслідками тотожний протесту векселя, і річний строк позовної давності за регресними вимогами до індосанта, передбачений ст. 70 Уніфікованого закону, відліковується з дати прийняття судового рішення про визнання векселедавця банкрутом.

Посилання позивача на обрахування річного строку звернення до суду з позовними вимогами в порядку регресу з моменту вчинення протесту векселя 15.02.2013 року, є необґрунтованим, з огляду на те, що у даному випадку, згідно ч. 6 ст. 44 Уніфікованого закону, вчинення протесту не є необхідним. Вчинений позивачем 15.02.2013 року протест про не оплату векселя не впливає на перебіг строку погашення позовних вимог, який відліковується з прийняття постанови про визнання векселедавця банкрутом. А тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстави застосування ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, вимоги, викладені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергоресурси" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2014р. у справі №904/690/14 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 12.09.2014 року

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна