Ухвала

від 09.09.2014 по справі 13/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 13/385 09.09.14

За позовом Коростишівської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр.Сервіс»

2. Управління Держкомзему у Коростишівському районі Житомирської області

про розірвання договору, визнання недійсним державного акту на право власності та стягнення 20 002,23 грн., -

За розглядом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр.Сервіс»

на дії Відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача 1 (скаржника): Поліщук І.А. (представник за довіреністю №123/08/2014 від 04.08.2014р.);

від відповідача 2: не з'явились;

від Державної виконавчої служби: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Коростишівська міська рада (надалі також - позивач) звернулась до суду з позовом про розірвання Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 27.02.2009р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр.Сервіс» (надалі також - відповідач-1, скаржник), про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії АНС №613651 та стягнення пені в розмірі 20 002,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. було затверджено мирову угоду від 09.12.2011р., укладену між Коростишівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр.Сервіс».

13 серпня 2014р. судом отримано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр.Сервіс» на дії Відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області, в якій скаржник просить визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення 15 березня 2013 року постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№37025980 та скасувати зазначену постанову.

В обґрунтування поданої скарги відповідач-1 посилається на те, що державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37025980 на підставі ухвали Господарського суду міста Києва №13/385 від 12.12.2011р. в той час, як дана ухвала не містить розпоряджень суду на виконання і за змістом не характеризується реалізованістю та не вимагає примусового виконання, а також не містить строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Отже, на думку скаржника, дії державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження суперечать статтям 16, 19 і 26 Закону України «Про виконавче провадження» і є незаконними.

Ухвалою від 15.08.2014р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр.Сервіс» на дії Відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області було призначено до розгляду на 09.09.2014р.

Позивачем було подано до суду пояснення на скаргу, відповідно до яких обставини, зазначені в скарзі є необґрунтованими, оскільки ухвала Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому є виконавчим документом, про що також повідомлялось позивачу судом в листі №921/23 від 04.12.2012р., який було надіслано Коростишівській міській раді Коростишівського району Житомирської області у відповідь на заяву про видачу наказу на виконання ухвали від 12.12.2011р.

В судове засідання 09.09.2014р. представники позивача, відповідача-2 та державної виконавчої служби не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка божника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази та скаргу відповідача-1 у відкритому судовому засіданні, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому вказаним Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці) (стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (статят 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - ЗУ «Про виконавче провадження») а також п. 1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999р., примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, судових наказів.

У виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. (ч. 1. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як встановлюється матеріалами справи, державним виконавцем Лантвойт М.В. відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37025980 від 15.03.2013р. на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. про стягнення з ТОВ «Укр.Сервіс» на користь Коростишівської міської ради заборгованості по сплаті за викуп земельної ділянки площею 4 763 кв.м., що розташована в м. Коростишеві по вул. Горького, 3, відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.02.2009р. в сумі 610 398,75 грн. та нарахованої пені в сумі 20 002,23 грн.

Відповідно до п. 3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Дослідивши ухвалу від 12.12.2011р. судом встановлено, що вона містить строк пред'явлення до виконання, а також в ній зазначено стягувача та боржника, що в свою чергу свідчить про відповідність зазначеної ухвали вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, скаржник посилається на відсутність тих обставин, які судом встановлені як наявні в ухвалі Господарського суду міста Києва від 12.12.2011р. №13/385, що є неприйнятним.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Дослідивши матеріали справи та зазначені вище факти, судом встановлено, що дії державного виконавця відповідають нормам чинного законодавства, яке застосовується до дій вчинених під час відкриття виконавчого провадження і не можуть бути кваліфіковані судом як протиправні чи незаконні.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім того, згідно норми ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення, прийняте судом, приймається за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

У відповідності до п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Оскільки, як встановлено матеріалами справи, скаржником не обґрунтовано неправомірності винесення державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №37025980 від 15.03.2013р. щодо виконання ухвали суду №13/385 від 12.12.2011р., скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр.Сервіс» на дії Відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр.Сервіс» на дії Відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області в справі №13/385.

2. Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов