Постанова

від 01.07.2014 по справі 810/3218/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 року 810/3218/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В.,

при секретарі судового засідання Короташ О.Б.,

за участю:

представника позивача - Юрченка К.Ю.,

представника позивача - Захарова В.В.,

представника відповідача - Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна фірма "ФОБОС-С" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна фірма "ФОБОС-С" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009532202 від 28.01.2014 та №0009552202 від 28.01.2014.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що не погоджується з висновками Акта Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С" (код за ЄДРПОУ 20586752) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Фасадрем-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 31663124) за період з 01.06.2011 по 31.01.2012, ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" (код ЄДРПОУ 37956521) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, ТОВ "Акваспейс" (код ЄДРПОУ 37244618) за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 (далі - Акт перевірки №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013), на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у зв'язку з тим, що висновки податкового органу ґрунтуються виключно на протоколі старшого слідчого СУ ФР Броварської ОДПІ Міндоходів у Київській області - ст. лейтенанта Краснощока О.П. з допиту свідка - директора ТОВ "Фасадрем-Сервіс" ОСОБА_7 та на результатах перевірки ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" і ТОВ "Акваспейс", які не стосуються господарської діяльності позивача. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача послався на обставини, викладені в Акті перевірки №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №543736 від 05.04.2011 та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №851705 від 05.07.2011 ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С" (код за ЄДРПОУ 20586752), зареєстроване як суб'єкт господарювання 24.07.1995 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області (Том 1 а.с.36-37).

Відповідно до довідки форми №4-ОПП №328 від 20.05.2011 ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С" як платник податків перебуває на обліку у Броварській ОДПІ, а, відповідно до Свідоцтва форми 2-ПДВ №100338817 ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С" з 19.02.1998 є платником податку на додану вартість (Том 1 а.с.39, 42).

Згідно довідки з ЄДРПОУ №639829 від 10.08.2012, видами діяльності ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С" за КВЕД-2010 є: будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), інші роботи із завершення будівництва (43.39), діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (46.13), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12), загальне прибирання будинків (81.21) (Том 1 а.с.38).

З 04.09.2013 по 10.09.2013 посадовою особою податкового органу на підставі наказу №210 від 04.09.2013, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1.11, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С" (код за ЄДРПОУ 20586752) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Фасадрем-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 31663124) за період з 01.06.2011 по 31.01.2012, ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" (код ЄДРПОУ 37956521) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, ТОВ "Акваспейс" (код ЄДРПОУ 37244618) за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 (Том 1 а.с.53).

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013 (Том 1 а.с.54-94).

У ході проведення вищезазначеної перевірки відповідачем встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в періоді, що перевірявся, на загальну суму 698831,00 грн., в томц числі: з ТОВ "Фасадрем-Сервіс" на загальну суму 648926,00 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 84898,00 грн., за липень 2011 року на суму 45291,00 грн., за серпень 2011 року на суму 128684,00 грн., за вересень 2011 року на суму 119108,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 88899,00 грн., за листопад 2011 року на суму 24785,00 грн., за грудень 2011 року на суму 152157,00 грн., за січень 2012 року на суму 5104,00 грн.; з ТОВ "Акваспейс" на загальну суму 625,00 грн., в тому числі за червень 2012 на суму 625,00 грн.; з ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" на загальну суму 49280,00 грн., в тому числі за липень 2012 на суму 49280,00 грн., щодо отримання будівельних робіт і послуг;

- пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 із змінами та доповненнями;

- пп.139.1.1 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С" в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток на загальну суму 798155,00 грн., в тому числі: за 1 пів. 2011 року на суму 97633,00 грн., за 3 кв. 2011 року на суму 337045,00 грн., річна за 2011 рік на суму 305717,00 грн., за 1 кв. 2012 року на суму 5359,00 грн., за 1 пів. 2012 року на суму 656,00 грн., за 3 кв. 2012 року на суму 51744,00 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013:

"Перевіркою встановлено, що ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С" (код за ЄДРПОУ 20586752) здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (будівельні товари та товари споживчого призначення) та надання послуг будівництва з ТОВ "Фасадрем-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 31663124) за період з 01.06.2011 по 31.01.2012, ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" (код ЄДРПОУ 37956521) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, ТОВ "Акваспейс" (код ЄДРПОУ 37244618) за період з 01.06.2012 по 30.06.2012, які в дійсності не реалізувалися вказаним підприємством, а лише полягали в документальному оформленні (шляхом складання договорів, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, документів наданих до перевірки встановлено, що договори укладені між ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С" з ТОВ "Фасадрем-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 31663124) за період з 01.06.2011 по 31.01.2012, ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" (код ЄДРПОУ 37956521) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, ТОВ "Акваспейс" (код ЄДРПОУ 37244618) за період з 01.06.2012 по 30.06.2012, згідно частини 1, 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю."

Як вбачається із змісту Акта перевірки №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013, під час аналізу господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка", ТОВ "Акваспейс" відповідачем були використані наступні матеріали:

- постанова про призначення документальної позапланової перевірки від 16.08.2013 Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області старшого слідчого СУ ФР Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Краснощока О.П. за матеріалами кримінального провадження №32013100130000071, в якій зазначено наступне: "Допитаний в якості свідка засновник, директор, головний бухгалтер ТОВ "Фасадрем-Сервіс" ОСОБА_7 показав, що не має відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності ТОВ "Фасадрем-Сервіс". Крім того, показав, що зареєстрував ТОВ "Фасадрем-Сервіс" за грошову винагороду. Наміру здійснювати господарську діяльність підприємства не мав.";

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №4495/22-4/37956521 від 25.10.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" (код за ЄДРПОУ 37956521) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Юридична компанія "35" (код за ЄДРПОУ 37144862) та ТОВ "Горизонт-Плюс" (код за ЄДРПОУ 37318878) за липень 2012 року, яким встановлено, що у ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагентів-постачальників ТОВ "Юридична компанія "35" (код за ЄДРПОУ 37144862) та ТОВ "Горизонт-Плюс" (код за ЄДРПОУ 37318878), а також відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу таких товарів (робіт, послуг) підприємствам покупцям в розумінні ст.22, п.134.1 ст.134, п.135.2 ст.135, ст.185 Податкового кодексу України;

- акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС №713/22-6/37244618 від 20.09.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Акваспейс" (код за ЄДРПОУ 37244618), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень 2012 року, яким встановлено, що ТОВ "Акваспейс" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та витрат, у ТОВ "Акваспейс" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

На підставі Акту перевірки №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0006742202 від 02.10.2013, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 873539,00 грн. (за основним платежем - 698831,00 грн. та за штрафними санкціями - 174708,00 грн.), та №0006752202 від 02.10.2013, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 997693,00 грн. (за основним платежем - 798154,00 грн. та за штрафними санкціями - 199539,00 грн.) (Том 1 а.с.101,103).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області №1597/10/10-36-10-01-206/812 від 09.12.2013 (Том 1 а.с.124-127):

- скасовано податкове повідомлення-рішення №0006742202 від 02.10.2013, у частині основного платежу в сумі 49280,00 грн. та у частині застосованої штрафної санкції в сумі 33544,00 грн.;

- скасовано податкове повідомлення-рішення №0006752202 від 02.10.2013, у частині основного платежу в сумі 51744,00 грн. та у частині застосованої штрафної санкції в сумі 198034,00 грн.

Враховуючи рішення Головного управління Міндоходів у Київській області №1597/10/10-36-10-01-206/812 від 09.12.2013, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №000953222 від 28.01.2014, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 790715,00 грн. (за основним платежем - 649551,00 грн. та за штрафними санкціями - 141164,00 грн.), та №0009552202 від 28.01.2014, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 747915,00 грн. (за основним платежем - 746410,00 грн. та за штрафними санкціями - 1505,00 грн.) (Том 1 а.с.140-141).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що висновок суду стосовно недійсності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З огляду на те, що відповідач стверджував про нікчемність правочинів та господарських операцій між позивачем та ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка", ТОВ "Акваспейс" судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С (замовник) та ТОВ "Фасадрем-Сервіс" (підрядчик) здійснювалися на підставі договору підряду №03/06-11 на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.06.2011, відповідно до якого підрядчик зобов'язується протягом строку дії договору своїми силами і засобами, на свій ризик, виконати ремонтно-будівельні (монтажні) роботи на об'єктах замовника, відповідно до проектно-кошторисної документації (надалі - ПКД), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та сплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього. Обсяг та адреса робіт, що будуть виконуватися підрядчиком, визначається затвердженим у встановленому порядку кошторисом, а якщо необхідно - проектом, робочими кресленнями та іншою документацією, що є додатками до цього договору (Том 1 а.с.157-159).

На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надані належним чином засвідчені копії:

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011 року - січень 2012 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 - січень 2012 року, договірних цін, локальних кошторисів, актів здачі-приймання виконаних робіт, протоколів узгодження договірної ціни (Том 1 а.с.164-247, Том 2 а.с.1-245, Том 3 а.с.1-108);

- податкових накладних (Том 3 а.с.109-180);

- банківських виписок з рахунків позивача, які підтверджують оплату за договором підряду №03/06-11 на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.06.2011 (Том 3 а.с.181-227).

Крім того, позивачем було надано копію свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №157020, відповідно до якого ТОВ "Фасадрем-Сервіс" зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 10.10.2001, та копію свідоцтва №37576808 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.11.2001, відповідно до якого ТОВ "Фасадрем-Сервіс" є латником податку на додану вартість (Том 1 а.с.160, 163).

Також, позивачем було надано копію ліцензії серії АВ №512042 від 19.01.2010, відповідно до якої ТОВ "Фасадрем-Сервіс" має право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (Том 1 а.с.161-162).

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С (замовник) та ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" (підрядчик) здійснювалися на підставі договору підряду №20/02-12 на виконання будівельно-монтажних робіт від 20.02.2012, відповідно до якого підрядчик зобов'язується протягом строку дії договору своїми силами і засобами, на свій ризик, виконати ремонтно-будівельні (монтажні) роботи на об'єктах замовника, відповідно до проектно-кошторисної документації (надалі - ПКД), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та сплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього. Обсяг та адреса робіт, що будуть виконуватися підрядчиком, визначається затвердженим у встановленому порядку кошторисом, а якщо необхідно - проектом, робочими кресленнями та іншою документацією, що є додатками до цього договору (Том 3 а.с.228-230).

На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надані належним чином засвідчені копії:

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, договірних цін, локальних кошторисів (Том 3 а.с.231-247, Том 4 а.с.1-45);

- податкових накладних (Том 4 а.с.46-52);

- банківських виписок з рахунків позивача, які підтверджують оплату за договором підряду №20/02-12 на виконання будівельно-монтажних робіт від 20.02.2012 (Том 4 а.с.53-57).

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТОВ "ВБФ "ФОБОС-С (платник) та ТОВ "Акваспейс" (постачальник) з придбання будматеріалів підтверджуються наступними належним чином засвідченими копіями документів:

- рахунок-фактура №АС-482 від 26.06.2012 на загальну суму 3750,00, в тому числі ПДВ - 625,00 грн. (Том 4 а.с.58);

- накладна №482 від 26.06.2012 на загальну суму 3750,00, в тому числі ПДВ - 625,00 грн. (Том 4 а.с.59);

- податкова накладна №39 від 26.06.2012 на загальну суму 3750,00, в тому числі ПДВ - 625,00 грн. (Том 4 а.с.60);

- банківською випискою з рахунків позивача (Том 4 а.с.61).

Суд звертає увагу, що всі ці документи, були надані позивачем податковому органу під час здійснення перевірки, що відображено в Акті перевірки №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення операцій з придбання товарів (будівельні матеріали та товари споживчого призначення) та надання послуг будівництва з ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" та ТОВ "Акваспейс".

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання податковим органом в Акті перевірки №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013 на постанову про призначення документальної позапланової перевірки від 16.08.2013 Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області старшого слідчого СУ ФР Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Краснощока О.П. за матеріалами кримінального провадження №32013100130000071, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №4495/22-4/37956521 від 25.10.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Регіон Монтаж Механіка" (код за ЄДРПОУ 37956521) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Юридична компанія "35" (код за ЄДРПОУ 37144862) та ТОВ "Горизонт-Плюс" (код за ЄДРПОУ 37318878) за липень 2012 року, акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС №713/22-6/37244618 від 20.09.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Акваспейс" (код за ЄДРПОУ 37244618), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень 2012 року, не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності з вказаними контрагентами.

Також, судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що в Акті перевірки №154/10-06-22-02/20586752 від 17.09.2013 немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка", ТОВ "Акваспейс" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору. Зазначена обставина не заперечувалась представником відповідача у судовому порядку.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та контрагентами - ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка", ТОВ "Акваспейс", а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Водночас, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача та його контрагентів.

Посилання відповідача на відсутність мети у позивача та його контрагентів - ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка", ТОВ "Акваспейс" щодо реального настання правових наслідків, з метою приховування сплати податків третіх осіб не приймаються до уваги з таких підстав.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з Акта перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду даної справи, відносно посадових осіб позивача та ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка", ТОВ "Акваспейс" не було прийнято вироку суду з питань ухилення від сплати податків.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту та щодо віднесення сум до валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка", ТОВ "Акваспейс".

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка", ТОВ "Акваспейс", можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, а також віднесення сум до валових витрат за результатами господарської діяльності з ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка", ТОВ "Акваспейс".

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між Підприємством та ТОВ "Фасадрем-Сервіс", ТОВ "Регіон Монтаж Механіка", ТОВ "Акваспейс"; доведеність обґрунтованості формування позивачем валових витрат; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум податку на додану вартість; суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення №000953222 від 28.01.2014 та №0009552202 від 28.01.2014 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №0009532202 від 28.01.2014 та №0009552202 від 28.01.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна фірма "ФОБОС-С" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 10, кв. 75, ідентифікаційний код юридичної особи 20586752) судовий збір у розмірі 1792,00 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто дві грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 липня 2014 р.