Рішення

від 08.09.2014 по справі 910/3911/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3911/14 08.09.14

За позовом Державного підприємства Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-українська атомна електрична станція»

до Приватного акціонерного товариства «Уні-Центр»

про стягнення 123 274,26 грн.

Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Івченко А.М.

Цюкало Ю.В.

Учасники судового процесу:

від позивача: Юніна С.П.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-українська атомна електрична станція» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Уніс-Центр» про стягнення 123 274,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив порушення виконання зобов'язань за договором постачання товару № ПУ-3023-ДЗ від 20.03.2012 р. в частині строків постачання, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 73 839,77 грн. та штрафу у розмірі 49 434,49 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2014 р. порушено провадження у справі № 910/3911/14 та призначено її до розгляду на 07.04.2014 р.

Враховуючи неявку представника відповідача в призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 13.03.2014 р., керуючись ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи № 910/3911/ на 07.05.2014 р.

Ухвалою від 07.05.2014 р. господарський суд вирішив здійснювати розгляд справи №910/3911/14 колегіально у складі трьох суддів.

07.05.2014 р. суддя Босий В.П. звернувся до в.о. Голови господарського суду м. Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/3911/14.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду м. Києва від 07.05.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Бойко Р.В. та Літвінова М.Є., які ухвалою від 07.05.2014 р. прийняли справу № 910/3911/14 до свого провадження, призначили її розгляд на 11.06.2014 р. та зобов'язали відповідача виконати вимоги ухвали суду від 13.03.2014 р. у даній справі.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 11.06.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є на лікарняному передано справу № 910/3911/14 на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Бойко Р.В. та Цюкало Ю.В.

Ухвалою від 11.06.2014 р. колегією суддів прийнято справу № 910/3911/14 до свого провадження, призначено її розгляд на 21.07.2014 р. та повторно зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 13.03.2014 р.

В судовому засіданні 21.07.2014 р. судом оголошувалась перерва до 20.08.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 20.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П у відпустці, передано справу № 910/3911/14 на розгляд колегії суддів у складі: Літвінова М.Є. (головуючий), Івченко А.М. та Цюкало Ю.В.

Ухвалою від 20.08.2014 р. справу № 910/3911/14 прийнято до свого провадження колегією суддів, призначено її розгляд на 08.09.2014 р. та зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 13.03.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 08.09.2014 р., у зв'язку з виходом судді Босого В.П з відпустки передано справу № 910/3911/14 на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Івченко А.М. та Цюкало Ю.В., які ухвалою від 08.09.2014 р. прийняли її до свого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні 08.09.2014 р. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, надала усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 71, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18475399 від 04.04.2014 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2012 р. між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-українська атомна електрична станція» (покупець) та Приватним акціонерним товариством «Уніс-Центр» (постачальник) було укладено договір на постачання товару № ПУ-30232-ДЗ (надалі - «Договір»), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити реактори електричні та перетворювачу статичні електричні: лот № 2 - джерела вторинного електроживлення (змінного/постійного струму, постійного/постійного струму) (шафа, міст шинний, ящик силовий, ящик управління) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації (додаток до договору № 1 та № 2 для СВБ), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2011 р.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість товару складає: 12 514 250,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 2 502 850,00 грн. Загальна сума договору - 15 017 100,00 грн. фінансування за рахунок коштів ДП НАЕК «Енергоатом», ВП «Южно-Українська АЕС».

У відповідності до п. 3.1. Договору за даним договором допускаються наступні умови оплати: - на протязі 45 днів після постачання.

Пунктом 3.1 Договору в редакції додаткової угоди № 3 від 26.03.2013 р. встановлено, що постачання здійснюється у квітні - травні 2013 р. автотранспортом постачальника, відповідно до Правил Інкотермс-2000 на умовах DDP, вантажоодержувач - м. Южноукраїнськ Миколаївської області, ЮУВ ВП «Складське господарство».

Згідно з п. 3.2 Договору з товаром постачальник надає покупцю товарну накладну, податкову накладну, документ, підтверджуючий якість товару.

У відповідності до п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

За змістом п. 4.1 Договору у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання, передбачених договором, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1 від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

На виконання умов Договору відповідачем було поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000012 від 18.12.2012 р. на суму 9 775 903,81 грн., № РН-0000003 від 29.04.2013 р. на суму 4 336 543,32 грн., № РН-0000008 від 07.06.2013 р. на суму 62 312,05 грн., № РН-0000012 від 21.06.2013 р. на суму 62 312,05 грн., № РН-0000016 від 04.09.2013 р. на суму 760 207,00 грн.

Виконання зобов'язань позивача щодо оплати отриманого за договором № ПУ-30232-ДЗ від 20.03.2012 р. товару підтверджується прибутковими ордерами № 12-9025 від 19.12.2012 р., № 13-5045 від 29.04.2013 р., № 13-2899 від 07.06.2013 р., № 13-4026 від 21.06.2013 р., № 13-8334 від 04.09.13 р. та платіжним дорученням № АЭС/13992 від 18.12.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку з простроченням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання з поставки товару за видатковими накладними № РН-0000008 від 07.06.2013 р., № РН-0000012 від 21.06.2013 р. та № РН-0000016 від 04.09.2013 р.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.

У відповідності до п. 4.1 Договору у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання, передбачених договором, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1 від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідача грошові кошти на виконання умов Договору, в той час як відповідач свої зобов'язання щодо строків поставки товару здійснив неналежним чином.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, господарський суд м. Києві дійшов висновку про обґрунтованість вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-українська атомна електрична станція» щодо стягнення 73 839,77 грн. пені та 49 434,49 грн. штрафу за порушення зобов'язання за Договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Уніс-Центр» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-українська атомна електрична станція» пені у розмірі 73 839,77 грн. пені та штрафу у розмірі 49 434,49 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-українська атомна електрична станція» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Уніс-Центр» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 71, код ЄДРПОУ 24384152) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-українська атомна електрична станція» (55000, Миколаївська область, м, Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546) пеню у розмірі 73 839 (сімдесят три тисячі вісімсот тридцять дев'ять) грн. 77 коп., штраф у розмірі 49 434 (сорок дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 49 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді А.М. Івченко

Ю.В. Цюкало