Рішення

від 08.09.2014 по справі 912/2212/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 рокуСправа № 912/2212/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2212/14

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ

до житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

про стягнення 10277,50 грн.,

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради на користь приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 10277,50 грн та 1827,00 грн судового збору.

Ухвалою від 10.07.2014 року порушено провадження у справі та витребувано від сторін необхідні докази.

Ухвалами від 31.07.2014 та від 19.08.2014 розгляд справи відкладався, а в судовому засіданні 04.09.2014 оголошувалась перерва до 08.09.2014 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на відсутність вини останнього у заподіянні шкоди.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні 04.09.2014, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2013 приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (страховик, позивач) та страхувальник - ОСОБА_1 уклали договір добровільного страхування майна №А 0336693 (надалі - договір страхування), за яким позивач застрахував нежитлове приміщення, загальною площею 103,3 кв.м з оздобленням та рухоме майно. Місце страхування: АДРЕСА_2. Строк дії зазначеного договору визначено з 28.06.2013 до 27.06.2014. Відповідно до умов пункту 11 договору страхування франшиза по ризиках складає 0,5% від страхової суми.

За умовами пунктів 4.5. та 17.3.5.1. договору страхування до страхових ризиків віднесено дію води, а саме: витікання рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних і протипожежних систем, підйом або підпор води, зворотний тиск води у водопровідних та каналізаційних мережах, а також проникнення рідини із сусідніх приміщень з будь-яких причин.

Договором страхування передбачено також порядок відшкодування страховиком, в межах страхової суми, збитків, які можуть бути спричинені страховими випадками.

06.10.2013 внаслідок витікання гарячої води з системи опалення будинку АДРЕСА_2 відбулось пошкодження застрахованого майна.

У зв'язку з тим, що пошкоджене майно застраховане приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (надалі - ПрАТ "Страхова група "ТАС") згідно з умовами договору страхування, власник майна через повноважного представника 07.10.2013 звернувся до позивача із заявою про настання події з застрахованим майном.

Із акта огляду місця події/пошкодження майна від 07.10.2013 вбачається, що внаслідок витікання гарячої води було пошкоджене застраховане майно, а саме: підвісна стеля, меблі, комп'ютерна техніка.

В акті від 07.10.2013, складеному працівниками житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради (далі - ЖЕК №12) зазначено про те, що 06.10.2013 невідомими особами було відкрито вентиль на трубі зливу з системи опалення в тепловому вузлі під'їзду №2 житлового будинку АДРЕСА_2, що призвело до затоплення офісного приміщення "Плам-Ліна", яке розташоване в підвальному приміщенні.

Позивачем складено страховий акт №24840В/11/2013 від 14.11.2013, згідно з яким вказана вище подія визнана страховим випадком, а загальна сума страхового відшкодування визначена в розмірі 10277,50 грн з врахуванням зменшення на суму франшизи - 2500,00 грн.

Розмір заподіяної шкоди було визначено на підставі, складеного 23.10.2013 суб'єктом оціночної діяльності ПП "Пліч-опліч", висновку №17-53/23 про розмір матеріального збитку завданого власнику нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та розрахунку суми страхового відшкодування (додаток до страхового акту №24840В/11/2013 від 14.11.2013).

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору добровільного страхування майна №А 0336693 від 27.07.2013 позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10277,50 грн згідно платіжного доручення №119644 від 19.11.2013 на картковий рахунок вигодонабувача ОСОБА_2.

Таким чином, позивач повністю виконав покладені на нього зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні (страхувальнику).

Позивач стверджує, що саме з вини відповідача, який є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2, було пошкоджене застраховане майно, а тому за висновком останнього саме ця особа має відшкодувати сплачену позивачем страхувальнику суму страхового відшкодування.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до переліку житлових будинків, які передаються з балансу КРЕПу №14 на баланс комунальних житлово-експлуатаційних організацій міста, який є додатком до рішення Кіровоградської міської ради №372 від 18.12.2007, будинок за АДРЕСА_2 передано на баланс ЖЕК №12.

Отже, відповідач є балансоутримувачем будинку, у якому сталося відкриття вентиля та витік води, внаслідок чого відбулось затоплення майна фізичної особи ОСОБА_1, якій позивачем перераховано страхове відшкодування в розмірі 10277,50 грн.

Приписами статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 24 цього Закону балансоутримувач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичними особами на управляння майном, забезпечувати умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

При здійсненні своїх обов'язків по утриманню будинку по АДРЕСА_2 відповідач має керуватись Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.08.2005за №927/11207 (далі - Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій), пунктом 2.3.7. яких передбачено, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства. Точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором) є, зокрема, для водопроводу, газопроводу, тепломережі - вентиль або трійник біля будівлі.

З огляду на положення цього пункту господарський суд прийшов до висновку, що вентиль, який був відкритий невідомими особами, внаслідок чого і стався страховий випадок, відноситься до внутрішніх комунікацій тепломережі балансоутримувачем яких є також відповідач, оскільки, як зазначено в матеріалах справи ветиль знаходиться у приямку першого під'їзду будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до пункту 3.3.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій вхідні двері в технічний підвал, підвал повинні бути замкнені (ключі зберігаються у виконавця послуг, про місце зберігання робиться спеціальний напис на дверях). Доступ представників виконавця послуг до транзитних інженерних комунікацій, що проходять через приміщення, повинен бути забезпечений у будь-який час доби.

Суд також враховує норми Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року №71 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 5 березня 2007 р. за №197/13464 (далі - Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж).

Відповідно до пункту 6.3.7. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж організацією, що експлуатує теплову мережу, має бути забезпечено справність огороджувальних конструкцій, що перешкоджають доступу сторонніх осіб до устаткування і до запірно-регулювальної арматури, та здійснено контроль за підтриманням в належному стані шляхів доступу до об'єктів мережі, а також за дорожніми покриттями і плануванням поверхонь над підземними спорудами.

Також пунктом 6.3.70. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж передбачено, що під час експлуатації теплових мереж необхідно підтримувати в належному стані шляхи доступу до об'єктів мережі, а також шляхове покриття та планування поверхні над підземними спорудами, забезпечувати справність огороджувальних конструкцій, що запобігають доступу сторонніх осіб до обладнання та запірно-регулювальної арматури.

Пункт 7.9.1. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж передбачає, що заходи з підготовки до опалювального періоду систем теплопостачання виконуються відповідно до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду.

Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 №620/378 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 р. за №1310/16001 (далі - Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду). Розділом IX Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду передбачені вимоги до підготовки будівель і споруд до опалювального сезону. Так відповідно до пункту 6 цього розділу під час підготовки до опалювального періоду власники будівель і споруд або уповноважені ними органи повинні виконати такі заходи, зокрема: закрити на механічні замки вхідні двері в теплові пункти, горища та технічні підпілля; вивісити у встановлених місцях таблички із зазначенням місцезнаходження ключів від теплових пунктів, горищ, технічних підпіль; забезпечити вільний доступ до проходів в теплопунктах, технічних підпіллях, на горищах.

Розділ X Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду регулює питання перевірки стану готовності теплових господарств до опалювального періоду. Так, відповідно до пункту 2.5. цього розділу під час визначення стану готовності до роботи теплових господарств споживачів в опалювальний період перевіряється, зокрема: виконання обсягів ремонтних робіт та оформлення їх відповідними актами; проведення необхідних профілактичних робіт та ремонтів, випробувань і промивань трубопроводів, водопідігрівників та вентеляційно-калориферного обладнання, оформлення відповідних протоколів та отримання акта готовності до опалювального періоду, форма якого наведена у додатку 4, від підприємства централізованого теплопостачання; наявність та стан засобів вимірювальної техніки і автоматичних регуляторів; щільність теплового устаткування; наявність пломб на розрахункових шайбах та соплах елеваторів.

Пунктом 3 розділу Х Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду визначено, що підготовка до опалювального періоду житлових будинків здійснюється відповідно до даних Правил. Акт готовності до опалювального періоду, форма якого наведена в додатку 4, є невід'ємною частиною паспорта готовності до роботи в опалювальний період будинку, форма якого наведена у додатку 5.

Відповідачем надано суду лише копію паспорта готовності до роботи в опалювальний період 2013/2014 року будинку АДРЕСА_2 (додаток № 5 до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду), і навіть цей документ не підписаний представниками теплопостачальника та Державної інспекції, як це передбачено Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду, а, отже, відповідач не надав суду належних доказів, що підтверджують здійснення ним всіх необхідних заходів для підготовки будинку АДРЕСА_2 до опалювального періоду 2013/2014 року.

Враховуючи положення вищезазначених Правил (Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій; Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж, Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду), які є невід'ємною частиною законодавства України, оскільки вони пройшли реєстрацію в установленому законодавством порядку, господарський суд прийшов до висновку, що саме відповідач повинен нести відповідальність за те, що вентиль, внаслідок відкриття якого стався страховий випадок, був у вільному доступі для сторонніх людей. Вказане випливає з того, що відповідач, як балансоутримувач будинку АДРЕСА_2, мав дотримуватись вказаних вище Правил, які передбачають, зокрема, таке. Під час експлуатації теплових мереж необхідно забезпечувати справність огороджувальних конструкцій, що запобігають доступу сторонніх осіб до обладнання та запірно-регулювальної арматури, також необхідно під час підготовки до опалювального періоду закрити на механічні замки вхідні двері в теплові пункти, а горища та технічні підпілля, підвал повинні бути замкнені (ключі зберігаються у виконавця послуг, про місце зберігання робиться спеціальний напис на дверях).

Проте, як свідчать матеріали справи вентиль, який є запірно-регулювальною арматурою, знаходиться у незакритому приміщенні, що є порушенням всіх вищезазначених Правил.

Отже, внаслідок неправомірних дій, а саме, бездіяльності відповідача щодо незабезпечення запобігання доступу до вентиля сторонніх осіб, виникла подія, в результаті якої стався страховий випадок та заподіяно збитки фізичній особі ОСОБА_1 на суму 10277,50 грн.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина 1 статті 1191 Цивільного кодексу України).

Розмір заподіяної шкоди було визначено на підставі, складеного 23.10.2013 суб'єктом оціночної діяльності ПП "Пліч-опліч", висновку №17-53/23 про розмір матеріального збитку завданого власнику нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та розрахунку суми страхового відшкодування (додаток до страхового акту №24840В/11/2013 від 14.11.2013).

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору добровільного страхування майна №А 0336693 від 27.07.2013 позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10277,50 грн згідно платіжного доручення №119644 від 19.11.2013 на картковий рахунок вигодонабувача ОСОБА_2.

Таким чином, позивач повністю виконав покладені на нього зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні (страхувальнику).

У зв'язку із виплатою відшкодування страхувальнику позивач і звернувся із позовом до відповідача.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частини 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

В порушення статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано суду доказів належного виконання своїх обов'язків щодо утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема, щодо забезпечення запобіганню доступу до вентиля сторонніх осіб (запірно-регулювальної арматури) всупереч вимогам чинного законодавства.

Господарський суд при розгляді даного спору враховує правову позицію Верховного суду України, що викладена у пункті 2 постанови пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992, яким передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Господарський суд встановив, що дії, зокрема бездіяльність відповідача, є неправомірною, внаслідок якої виникла страхова подія і між ними є безпосередній причинний зв'язок. При цьому відповідачем не доведено відсутність його вини у заподіянні шкоди, як то вимагається частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України. Вина відповідача вважається доведеною, оскільки він не виконав своїх обов'язків по утриманню будинку, який перебуває на його балансі, у належному стані.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що саме на ЖЕК № 12, як балансоутримувача, покладено обов'язок по відшкодуванню шкоди, завданої саме через неналежне виконання останнім свої обов'язків.

Сукупність вищезазначених доказів дає суду підстави вважати, що позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків в розмірі 10277,50 грн є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір повністю покладається на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради (25012, м. Кіровоград, вул. Єгорова, 56, ідентифікаційний код 13745196) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 10277,50 грн та 1827,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити позивачу за адресою: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65 та за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 42, кв. 44 (з приміткою "для ТОВ "А.С.А. ГРУП"); відповідачу за адресою: 25012, м. Кіровоград, вул. Єгорова, 56.

Повне рішення складено 12.09.2014 року.

Суддя О.Б. Шевчук