Постанова

від 06.11.2014 по справі 912/2212/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2014 року Справа № 912/2212/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, які про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 8 вересня 2014 року у справі № 912/2212/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ

до Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

про стягнення 10277,50 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 8 вересня 2014 року по справі № 912/2212/14 (суддя Шевчук О.Б.) задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", м. Київ до Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград про стягнення 10277,50 грн., сплаченого страхового відшкодування.

Рішення обґрунтоване тим, що внаслідок неправомірних дій, а саме, бездіяльності відповідача щодо забезпечення запобігання доступу до вентеля сторонніх осіб, виникла подія, в результаті якої стався страховий випадок та заподіяно збитки фізичній особі Плам- Ліні на суму 10277,50 грн., яка повністю перерахована останньому позивачем.

Рішення також, мотивоване вимогами пункту 1 частини 2 статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктами 2.37,3.3.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, пунктами 6.3.7, 6.3.70, 7.9.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 5 березня 2007 року за № 197/13464 , частинами 1,2 статті 1166 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням, до господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Житлово-експлуатаційна контора №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград , просить рішення скасувати, та прийняти нову постанову в якій в задоволенні позовних вимог відмовити, так як судом не враховано тих обставин, що Житлово-експлуатаційною конторою №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград було забезпечено справність огороджувальних конструкцій, але забезпечення обмеження доступу осіб не вбачається за можливе, оскільки вентель знаходиться в тепловому вузлі ( приямку) під'їзду, який не може бути закритим приміщенням.

У запереченні на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 8 вересня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград залишити без задоволення.

Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( статей 75, 99 Господарського процесуального кодексу України)( поштові повідомлення а.с. 156-157).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Кіровоградської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

27 червня 2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (страховик, позивач) та страхувальник - ОСОБА_1 уклали Договір добровільного страхування майна №А 0336693 (надалі - Договір), за яким позивач застрахував нежитлове приміщення, загальною площею 103,3 кв.м з оздобленням та рухоме майно. Місце страхування: АДРЕСА_1. Строк дії зазначеного договору визначено з 28 червня 2013 року до 27 червня 2014 року. Відповідно до умов пункту 11 Договору франшиза по ризиках складає 0,5% від страхової суми.

За умовами пунктів 4.5. та 17.3.5.1. Договору до страхових ризиків віднесено дію води, а саме: витікання рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних і протипожежних систем, підйом або підпор води, зворотний тиск води у водопровідних та каналізаційних мережах, а також проникнення рідини із сусідніх приміщень з будь-яких причин.

Договором страхування передбачено також порядок відшкодування страховиком, в межах страхової суми, збитків, які можуть бути спричинені страховими випадками.

6 жовтня 2013 року внаслідок витікання гарячої води з системи опалення будинку АДРЕСА_1 відбулось пошкодження застрахованого майна.

У зв'язку з тим, що пошкоджене майно застраховане Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" згідно з умовами договору страхування, власник майна через повноважного представника 7 жовтня 2013 року звернувся до позивача із заявою про настання події з застрахованим майном.

Із акта огляду місця події/пошкодження майна від 7 жовтня 2013 року вбачається, що внаслідок витікання гарячої води було пошкоджене застраховане майно, а саме: підвісна стеля, меблі, комп'ютерна техніка.

В акті від 7 жовтня 2013 року , складеного працівниками житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради (далі - ЖЕК №12) зазначено про те, що 6 жовтня 2013 року невідомими особами було відкрито вентиль на трубі зливу з системи опалення в тепловому вузлі під'їзду №2 житлового будинку АДРЕСА_1, що призвело до затоплення офісного приміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке розташоване в підвальному приміщенні.

Позивачем складено Страховий акт №24840В/11/2013 від 14 листопада 2013 року, згідно з яким вказана вище подія визнана страховим випадком, а загальна сума страхового відшкодування визначена в розмірі 10277,50 грн з врахуванням зменшення на суму франшизи - 2500,00 грн.

Розмір заподіяної шкоди було визначено на підставі, складеного 23 жовтня 2013 року суб'єктом оціночної діяльності ПП "Пліч-опліч", висновку №17-53/23 про розмір матеріального збитку, завданого власнику нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та розрахунку суми страхового відшкодування (додаток до страхового акту №24840В/11/2013 від 14 листопада 2013 року).

На виконання умов Договору добровільного страхування майна №А 0336693 від 27 липня 2013 року, позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10277,50 грн згідно платіжного доручення №119644 від 19 листопада 2013 року на картковий рахунок вигодонабувача ОСОБА_2 ( а.с.18,23).

Таким чином, позивач повністю виконав покладені на нього зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні (страхувальнику).

Відповідно до переліку житлових будинків, які передаються з балансу КРЕПу №14 на баланс комунальних житлово-експлуатаційних організацій міста, який є додатком до рішення Кіровоградської міської ради №372 від 18 грудня 2007 року, будинок за АДРЕСА_1 передано на баланс ЖЕК №12.

Отже, відповідач є балансоутримувачем будинку, у якому сталося відкриття вентиля та витік води, внаслідок чого відбулось затоплення майна фізичної особи ОСОБА_1, якій позивачем перераховано страхове відшкодування в розмірі 10277,50 грн.

Відповідно до вимог частини 2 статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичними особами на управляння майном, забезпечувати умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

При здійсненні своїх обов'язків по утриманню будинку по АДРЕСА_1 відповідач має керуватись Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207 (далі - Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій), пунктом 2.3.7. яких передбачено, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства. Точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором) є, зокрема, для водопроводу, газопроводу, тепломережі - вентиль або трійник біля будівлі, а отже вентиль, який був відкритий невідомими особами, внаслідок чого і стався страховий випадок, відноситься до внутрішніх комунікацій тепломережі балансоутримувачем яких є також відповідач, оскільки, як зазначено в матеріалах справи вентиль знаходиться у приямку першого під'їзду будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 3.3.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій вхідні двері в технічний підвал, підвал повинні бути замкнені (ключі зберігаються у виконавця послуг, про місце зберігання робиться спеціальний напис на дверях). Доступ представників виконавця послуг до транзитних інженерних комунікацій, що проходять через приміщення, повинен бути забезпечений у будь-який час доби.

Відповідно до пункту 6.3.7. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, що затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року №71, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 5 березня 2007 року за №197/13464 (далі - Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж) організацією, що експлуатує теплову мережу, має бути забезпечено справність огороджувальних конструкцій, що перешкоджають доступу сторонніх осіб до устаткування і до запірно-регулювальної арматури, та здійснено контроль за підтриманням в належному стані шляхів доступу до об'єктів мережі, а також за дорожніми покриттями і плануванням поверхонь над підземними спорудами.

Також пунктом 6.3.70. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж передбачено, що під час експлуатації теплових мереж необхідно підтримувати в належному стані шляхи доступу до об'єктів мережі, а також шляхове покриття та планування поверхні над підземними спорудами, забезпечувати справність огороджувальних конструкцій, що запобігають доступу сторонніх осіб до обладнання та запірно-регулювальної арматури.

Пункт 7.9.1. Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж передбачає, що заходи з підготовки до опалювального періоду систем теплопостачання виконуються відповідно до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду.

Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики України Міністерства житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за №1310/16001 (далі - Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду).

Розділом IX Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду передбачені вимоги до підготовки будівель і споруд до опалювального сезону. Так відповідно до пункту 6 цього розділу під час підготовки до опалювального періоду власники будівель і споруд або уповноважені ними органи повинні виконати такі заходи, зокрема: закрити на механічні замки вхідні двері в теплові пункти, горища та технічні підпілля; вивісити у встановлених місцях таблички із зазначенням місцезнаходження ключів від теплових пунктів, горищ, технічних підпіль; забезпечити вільний доступ до проходів в теплопунктах, технічних підпіллях, на горищах.

Розділ X Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду регулює питання перевірки стану готовності теплових господарств до опалювального періоду. Так, відповідно до пункту 2.5. цього розділу під час визначення стану готовності до роботи теплових господарств споживачів в опалювальний період перевіряється, зокрема: виконання обсягів ремонтних робіт та оформлення їх відповідними актами; проведення необхідних профілактичних робіт та ремонтів, випробувань і промивань трубопроводів, водопідігрівників та вентеляційно-калориферного обладнання, оформлення відповідних протоколів та отримання акта готовності до опалювального періоду, форма якого наведена у додатку 4, від підприємства централізованого теплопостачання; наявність та стан засобів вимірювальної техніки і автоматичних регуляторів; щільність теплового устаткування; наявність пломб на розрахункових шайбах та соплах елеваторів.

Пунктом 3 розділу Х Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду визначено, що підготовка до опалювального періоду житлових будинків здійснюється відповідно до даних Правил. Акт готовності до опалювального періоду, форма якого наведена в додатку 4, є невід'ємною частиною паспорта готовності до роботи в опалювальний період будинку, форма якого наведена у додатку 5.

Відповідачем надано суду лише копію паспорта готовності до роботи в опалювальний період 2013/2014 року будинку АДРЕСА_1 (додаток № 5 до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду), який не підписаний представниками теплопостачальника та Державної інспекції, як це передбачено Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду, а, отже, відповідач не надав суду належних доказів, що підтверджують здійснення ним всіх необхідних заходів для підготовки будинку АДРЕСА_1 до опалювального періоду 2013/2014 року.

Предметом спору є стягнення з відповідача, відшкодованої позивачем страхової суми 10277,5 грн. фізичної особи - ОСОБА_1 (вигодонабувача ОСОБА_3.) ( а.с.18,23).

Доказів належного виконання своїх обов'язків щодо утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема, забезпечення запобіганню доступу до вентеля сторонніх осіб (запірно-регулювальної арматури), відповідачем до суду не надано.

Між неправомірною бездіяльністю відповідача, і страхової подією є безпосередній причинний зв'язок.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд прийшов до вірного висновку, що саме відповідач повинен нести відповідальність за те, що вентиль, внаслідок відкриття якого стався страховий випадок, був у вільному доступі для сторонніх людей. Вказане випливає з того, що відповідач, як балансоутримувач будинку АДРЕСА_1, мав дотримуватись вказаних вище Правил, які передбачають, зокрема, таке. Під час експлуатації теплових мереж необхідно забезпечувати справність огороджувальних конструкцій, що запобігають доступу сторонніх осіб до обладнання та запірно-регулювальної арматури, також необхідно під час підготовки до опалювального періоду закрити на механічні замки вхідні двері в теплові пункти, а горища та технічні підпілля, підвал повинні бути замкнені (ключі зберігаються у виконавця послуг, про місце зберігання робиться спеціальний напис на дверях).

Як свідчать матеріали справи вентиль, який є запірно-регулювальною арматурою, знаходиться у незакритому приміщенні, що є порушенням вищезазначених Правил.

Отже, внаслідок неправомірних дій, а саме, бездіяльності відповідача щодо незабезпечення запобігання доступу до вентиля сторонніх осіб, виникла подія, в результаті якої стався страховий випадок та заподіяно збитки фізичній особі ОСОБА_1 на суму 10277,50 грн.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина 1 статті 1191 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось вище, позивач повністю виконав покладені на нього зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні (страхувальнику).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частини 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27 березня 1992 року, яким передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Доводи скаржника про неможливість обмеження доступу сторонніх осіб до вентеля, у зв'язку з тим, що він знаходиться в тепловому вузлі ( приямку) під»їзду, і не може бути закритим приміщенням до уваги не приймаються, оскільки наведеними вимогами Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, на відповідача, як балансоутримувача покладений обов'язок забезпечити запобігання доступу сторонніх осіб до запірно-регулювальної арматури.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, про те, що відповідачем не доведено відсутність його вини у заподіянні страхового випадку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують ніяким чином вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування оскаржуваного рішення господарського суду Кіровоградської області від 08 вересня 2014 року.

Підстави для зміни або скасування рішення господарського суду Кіровоградської області від 08 вересня 2014 року по справі № 912/2212/14, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної контори №12 Головного управління житлово - комунального господарства Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 08 вересня 2014 року у справі № 912/2212/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 листопада 2014 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник