Рішення

від 08.09.2014 по справі 911/3185/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р. Справа № 911/3185/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/3185/14

за позовом приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ", ідентифікаційний код: 30406244, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Пухівська, буд.1-А,

до публічного акціонерного товариства "УКРЕНЕРГОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ", ідентифікаційний код: 04630672, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Промислова, буд. 4,

про визнання договору недійсним,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Іщенко Д.Ю., який діє на підставі довіреності від 28.01.2014 року б/н, -

Обставини справи:

приватне акціонерне товариство "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "УКРЕНЕРГОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" (далі за текстом: Відповідач) про визнання договору оренди механізмів від 01.01.2008 року №26 недійсним.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що договір оренди механізмів від 01.01.2008 року №26 укладено головою правління приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" ОСОБА_2 з порушенням п.п. і) п. 11.4., п. 12.4. статуту приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ", оскільки питання щодо укладення вказаного договору на засіданні правління приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" не розглядалось, укладення договору також не було погоджено і на засіданні загальних зборів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2014 року порушено провадження у справі №911/3185/14, розгляд якої призначено на 08.09.2014 року.

05.09.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшли: відзив на позовну заяву від 04.09.2014 року б/н (вх. №18420/14 від 05.09.2014 року) з доданими документами, у якому Відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що шляхом прийняття майна, що є предметом договору, Позивач вчинив конклюдентні дії щодо схвалення договору оренди механізмів від 01.01.2008 року №26; клопотання про застосування спливу позовної давності від 04.09.2014 року б/н (вх. №18419/14 від 05.09.2014 року), у якому Відповідач просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.09.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшло клопотання від 05.09.2014 року б/н (вх. №18439/14 від 05.09.2014 року), у якому Позивач просить відкласти розгляд справи.

08.09.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшов супровідний лист від 08.09.2014 року б/н (вх. №18557/14 від 08.09.2014 року) з доданими документами.

08.09.2014 року в судове засідання з'явився представник Відповідача, який вимоги ухвали суду від 01.08.2014 року виконав частково, надав пояснення по справі, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити. Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Розглянувши клопотання Позивача від 05.09.2014 року б/н, судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи вказане клопотання Позивач зазначає, що він не мав достатньо часу зібрати всі необхідні докази, які обґрунтовують його позов. Вказане було ускладнено тим, що підприємство не має штатного юриста, і вимушено було звертатись про надання правової допомоги до адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Згідно п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами . Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином, Позивач не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого належного представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Разом з тим, Позивачем на надано суду жодних належних доказів на підтвердження неможливості забезпечення Позивачем явки іншого уповноваженого представника Позивача для участі у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання Позивача від 05.09.2014 року б/н є безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що неявка в судове засідання представника Позивача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 08.09.2014 року.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

01.01.2008 року між відкритим акціонерним товариством "УКРЕНЕРГОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" (орендодавець) та закритим акціонерним товариством "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" (орендар) укладено договір оренди механізмів від 01.01.2008 року №26 (далі за текстом: Договір), відповідно до п. 2.1. якого, орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування наступне обладнання та механізми, без права викупу і передачі третій особі, а саме: Екскаватор ЕО - 5111; Екскаватор ЕО-4121Б; Навантажувач L-34; Бульдозер ДЗ-42; Екскаватор ЕО-2621; Асфальтозмішувач; Коток ДУ-54; Коток ДУ-47Б; Автогрейдер ДЗ-143; Клин-баба; Верстат УНБР-10В; Верстат рад.сверл.; Водопідігрівач; Автозаправочний пункт АБП; Агрегат зварювальний АЗБ-300; Бульдозер ДЗ - 100.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.4. Договору, передача майна, що орендується здійснюється відповідними фахівцями сторін та оформлюється актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими особами, та є невід'ємною частиною даного договору. Майно вважається переданим покупцю після складання акту прийому-передачі. Після цього моменту, ризик випадкового знищення або пошкодження майна, що орендується несе орендар.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що термін оренди складає 1 рік, з моменту складання та підписання акту прийому-передачі сторонами.

Згідно п. 6.1. Договору, розмір орендної плати за даним договором щомісячно становить 6 385,00 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частинами 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Цивільним кодексом України у абз. 1 ч. 1 ст. 762 визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду міста Києва від 11.05.2011 року у справі №49/69, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 року у справі №49/69, позов відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація» до закритого акціонерного товариства «Енергошляхбудмеханізація» про стягнення 76 620,00 грн. задоволено повністю; вирішено стягнути з закритого акціонерного товариства «Енергошляхбудмеханізація» з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація» 76620,00 гри. заборгованості за договором оренди механізмів № 26 від 01.01.2008р., крім того 766,20 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У вказаному рішенні господарським судом міста Києва встановлено, що на виконання умов договору Позивач (публічне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ") передав Відповідачу (приватному акціонерному товариству "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ") у тимчасове володіння та користування Майно, яке визначене у п. 2.1 Договору, що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом прийому-передачі механізмів від 01.01.2008 (копія акту міститься в матеріалах справи). Із зазначеними обставинами погодився Київський апеляційний господарський суд у постанові від 23.08.2011 року у справі №49/69.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт передачі Відповідачем та прийняття Позивачем механізмів, що є предметом договору оренди механізмів від 01.01.2008 року №26 встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 11.05.2011 року у справі №49/69, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 року у справі №49/69.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що факт передачі Відповідачем та прийняття Позивачем механізмів, що є предметом договору оренди механізмів від 01.01.2008 року №26 є встановленим рішенням господарського суду та в силу положень ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є доведеним та не підлягає доказуванню .

Позивач вказує, що Договір було підписано головою правління ОСОБА_2, проте зазначена особа на мала права підписувати такий договір, оскільки питання щодо укладення Договору на засіданні правління приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" не розглядалося та укладення Договору не було погоджено на засіданні загальних зборів, у зв'язку з чим Договір є недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно наданих Позивачем копій титульної сторінки та сторінок 8, 10 статуту закритого акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів акціонерів товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" від 22.08.2002 року №2 та зареєстрованої Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.10.2002 року за №03746, зокрема п.п. і) п. 11.4. вказаного статуту, до компетенції загальних зборів належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства (у випадку якщо це передбачено статутом товариства).

Як встановлено судом, Договір від імені Позивача укладено головою правління ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту.

Цивільним кодексом України у ч.ч. 1, 3 ст. 237 визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Як встановлено господарським судом міста Києва у рішенні від 11.05.2011 року у справі №49/69, на виконання умов договору Позивач (публічне акціонерне товариство "УКРЕНЕРГОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ") передав Відповідачу (приватному акціонерному товариству "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ") у тимчасове володіння та користування Майно, яке визначене у п. 2.1 Договору, що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом прийому-передачі механізмів від 01.01.2008 року.

Таким чином, вказані дії Позивача щодо прийняття в користування майна, що є предметом Договору, за актом прийому-передачі механізмів від 01.01.2008 року свідчать про прийняття договору оренди механізмів від 01.01.2008 року №26 до виконання.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що Позивачем не доведено за допомогою належних доказів існування обмежень голови правління ОСОБА_2 щодо представництва приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" та наявності у статуті Позивача, в редакції чинній станом на момент укладення Договору, положень щодо розміру грошової суми, договори укладені з перевищенням якої підлягають затвердженню загальними зборами приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ".

Разом з тим, судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року у справі №910/1631/14 позов публічного акціонерного товариства "Укренергобудмеханізація" до закритого акціонерного товариства "Енергошляхбудмеханізація" про розірвання договору та стягнення 181 801,41 грн. задоволено частково; вирішено стягнути з Закритого акціонерного товариства "Енергошляхбудмеханізація" на користь Публічного акціонерного товариства "Укренергобудмеханізація" 121 315 (сто двадцять одну тисячу триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 5 327 (п'ять тисяч триста двадцять сім) грн. 36 коп. пені, 10 928 (десять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 32 коп. 3 % річних, 4 895 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 82 коп. інфляційних втрат та 3 803 (три тисячі вісімсот три) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору; розірвано договір оренди механізмів №26 від 01.01.2008 року укладений між Закритим акціонерним товариством "Енергошляхбудмеханізація" та Публічним акціонерним товариством "Укренергобудмеханізація".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 року у справі №910/1631/14 рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2014 року у справі №910/1631/14 скасовано в частині пунктів 2, 4 резолютивної частини рішення та прийнято нове рішення по справі, яким відмовлено в задоволенні позову в цій частині; в частині пунктів 1, 3, 5 резолютивної частини рішення залишено без змін.

У вказаній постанові Київський апеляційний господарський суд зазначив, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що матеріалами справи було встановлено факт несплати відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд. Враховуючи встановлений та доведений факт порушення відповідачем умов договору оренди, а саме систематичної несплати орендних платежів, що є істотною умовою договору, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов в частині вимоги про розірвання договору оренди механізмів від 01.01.2008 року №26.

Доказів оскарження чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 року у справі №910/1631/14 сторонами у справі суду не надано.

Частиною 5 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 року у справі №910/1631/14 набрала законної сили 20.05.2014 року.

Таким чином, договір оренди механізмів від 01.01.2008 року №26 є розірваним з 20.05.2014 року.

Згідно ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє .

За правовою природою договору оренди, його може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути здійснене користування майном за таким договором, тому в даному випадку розірваний договір не може бути визнано недійсним.

Аналогічної правової позиції щодо неможливості визнання недійсним розірваного договору оренди дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 24.03.2010 року у справі № 24/89.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що Позивачем не доведено за допомогою належних та допустимих доказів наявності у статуті Позивача, в редакції чинній станом на момент укладення Договору, положень щодо розміру грошової суми, договори укладені з перевищенням якої підлягають затвердженню загальними зборами приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ", враховуючи схвалення Позивачем договору оренди механізмів від 01.01.2008 року №26 та те, що вказаний договір розірваний за рішенням суду з 20.05.2014 року, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про визнання договору оренди механізмів від 01.01.2008 року №26 недійсним є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними суду за допомогою належних і допустимих письмових доказів, в зв'язку з чим в їх задоволенні суд відмовляє в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду сторонами у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази спростовані, та заперечувались Відповідачем протягом розгляду справи.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського кодексу України, покладаються судом на Позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" до публічного акціонерного товариства "УКРЕНЕРГОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" про визнання договору недійсним, - відмовити.

2. Господарські витрати приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" (ідентифікаційний код: 30406244, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Пухівська, буд.1-А) у вигляді судового збору в сумі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) покласти на приватне акціонерне товариство "ЕНЕРГОШЛЯХБУДМЕХАНІЗАЦІЯ" (ідентифікаційний код: 30406244, місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Пухівська, буд.1-А).

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 12 вересня 2014 року