Постанова

від 14.10.2014 по справі 911/3185/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. справа№ 911/3185/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - не з'явились

відповідача - Іщенко Д.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергошляхбудмеханізація»

на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2014 р.

у справі № 911/3185/14 (суддя - Скутельник П.Ф.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Енергошляхбудмеханізація»

до Публічного акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація»

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Приватне акціонерне товариство «Енергошляхбудмеханізація» (далі - позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація» (далі - відповідач) про визнання недійсним договору оренди механізмів № 26 від 01.01.2008 р.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/3185/14 від 08.09.2014 р. у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 08.09.2014 р. у справі № 911/3185/14, Приватне акціонерне товариство «Енергошляхбудмеханізація» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про повне задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що спірний договір було підписано головою правління ОСОБА_3, проте зазначена особа на мала права підписувати такий договір, оскільки питання щодо укладення договору оренди механізмів № 26 від 01.01.2008 р. на засіданні правління Приватного акціонерного товариства «Енергошляхбудмеханізація» не розглядалося та укладення цього договору не було погоджено на засіданні загальних зборів, у зв'язку з чим договір є недійсним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 р. порушено апеляційне провадження у справі № 911/3185/14, а розгляд справи призначено на 14.10.2014 р.

В засідання суду, призначене на 14.10.2014 р., представники позивача не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.01.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укренергобудмеханізація» (далі - орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Енергошляхбудмеханізація», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Енергошляхбудмеханізація» (далі - орендар), було укладено договір оренди механізмів № 26 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування наступне обладнання та механізми, без права викупу і передачі третій особі, а саме: Екскаватор ЕО - 5111; Екскаватор ЕО-4121Б; Навантажувач L-34; Бульдозер ДЗ-42; Екскаватор ЕО-2621; Асфальтозмішувач; Коток ДУ-54; Коток ДУ-47Б; Автогрейдер ДЗ-143; Клин-баба; Верстат УНБР-10В; Верстат рад.сверл.; Водопідігрівач; Автозаправочний пункт АБП; Агрегат зварювальний АЗБ-300; Бульдозер ДЗ - 100.

Згідно з п. 4.2 договору передача майна, що орендується здійснюється відповідними фахівцями сторін та оформлюється актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими особами, та є невід'ємною частиною даного договору.

Майно вважається переданим покупцю після складання акту прийому-передачі. Після цього моменту, ризик випадкового знищення або пошкодження майна, що орендується несе орендар (п. 4.4 договору).

Як передбачено п. 5.1 договору, термін оренди складає 1 рік з моменту складання та підписання акту прийому-передачі сторонами.

Відповідно до п. 6.1 договору розмір орендної плати за даним договором щомісячно становить 6 385,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник посилається на те, що спірний договір було підписано головою правління ОСОБА_3, проте зазначена особа на мала права підписувати такий договір, оскільки питання щодо укладення договору оренди механізмів № 26 від 01.01.2008 р. на засіданні правління Приватного акціонерного товариства «Енергошляхбудмеханізація» не розглядалося та укладення цього договору не було погоджено на засіданні загальних зборів, у зв'язку з чим договір є недійсним.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Як передбачено ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України визначено).

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Встановлено, що згідно копій титульної сторінки та сторінок 8, 10 статуту ЗАТ «Енергошляхбудмеханізація» в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів акціонерів товариства «Енергошляхбудмеханізація» від 22.08.2002 р. №2 та зареєстрованої Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.10.2002 р. № 03746, зокрема п.п. і) п. 11.4 вказаного статуту до компетенції загальних зборів належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства (у випадку, якщо це передбачено статутом товариства).

Спірний договір від імені позивача укладено головою правління ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як передбачено п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 р. № 11, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено, тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Крім того, у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.05.2011 р. у справі № 49/69 було встановлено, що на виконання умов договору ПАТ «Укренегобудмеханізація» передав ПАТ «Енергошляхбудмеханізація» у тимчасове володіння та користування майно, яке визначене у п. 2.1 договору оренди механізмів № 26 від 01.01.2008 р., що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом прийому-передачі механізмів від 01.01.2008 р.

Таким чином, вказані дії позивача щодо прийняття в користування майна, що є предметом договору оренди, за актом прийому-передачі механізмів від 01.01.2008 р. свідчать про прийняття договору оренди механізмів від 01.01.2008 р. № 26 до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 р. у справі № 910/1631/14 позов ПАТ «Укренергобудмеханізація» до ЗАТ «Енергошляхбудмеханізація» було розірвано договір оренди механізмів № 26 від 01.01.2008 р., укладений між ЗАТ «Енергошляхбудмеханізація» та ПАТ «Укренергобудмеханізація».

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 20.05.2014 р. у справі № 910/1631/14 рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2014 р. було залишено без змін в частині розірвання договору оренди механізмів № 26 від 01.01.2008 р.

У вказаній постанові Київського апеляційного господарського суду було встановлено факт несплати відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд. Враховуючи встановлений та доведений факт порушення відповідачем умов договору оренди, а саме систематичної несплати орендних платежів, що є істотною умовою договору, господарським судом було задоволено позов в частині вимоги про розірвання договору оренди механізмів від 01.01.2008 р. № 26.

Доказів оскарження чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 року у справі №910/1631/14 сторонами у справі суду не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 р. у справі № 910/1631/14 набрала законної сили 20.05.2014 р.

Отже, договір оренди № 26 механізмів від 01.01.2008 р. є розірваним з 20.05.2014 р.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За правовою природою договору оренди, його може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути здійснене користування майном за таким договором, тому в даному випадку розірваний договір не може бути визнано недійсним.

Аналогічної правової позиції щодо неможливості визнання недійсним розірваного договору оренди дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 24.03.2010 р. у справі № 24/89.

Враховуючи те, що скаржником не доведено наявності у статуті позивача, в редакції чинній станом на момент укладення спірного договору положень, щодо розміру грошової суми, договори укладені з перевищенням якої підлягають затвердженню загальними зборами ПАТ «Енергошляхбудмеханізація» та враховуючи схвалення позивачем договору оренди № 26 механізмів від 01.01.2008 р., а також те, що вказаний договір вже розірваний за рішенням суду з 20.05.2014 р., колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про визнання договору оренди механізмів від 01.01.2008 р. № 26 недійсним є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2014 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Енергошляхбудмеханізація» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергошляхбудмеханізація» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2014 р. у справі № 911/3185/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/3185/14 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко