Постанова

від 28.07.2014 по справі 826/8603/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 липня 2014 року № 826/8603/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2014 року № 0000433720.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він не погоджується з висновками податкового органу, викладеному в акті перевірки від 19.05.2014 року № 534/28-10-37-20/20010397, а саме: щодо того, що товариство неправомірно включило до складу податкового кредиту за січень 2014 року суму ПДВ у розмірі 131536 грн., шляхом подання разом із податковою декларацією за січень 2014 року заяви зі скаргою на постачальника (по незареєстрованим податковим накладним), перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний, що призвело до завищення податкового кредиту на вказану суму, та, як наслідок, до неправильного визначення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року по рядку 19 і 20.2 Декларації, що, в свою чергу, призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року в розмірі 313536 грн. На думку позивача, такі доводи контролюючого органу суперечать нормам чинного податкового законодавства.

Відповідач адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, співпадають з висновками акта від 19.05.2014 року № 534/28-10-37-20/20010397.

В призначеному судовому засіданні по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні 14.07.2014 року суд, керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

В період з 25.04.2014р. по 19.05.2014р. посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «АТ Каргілл» відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за лютий 2014 року, за результатами якої складений акт від 19.05.2014 року № 534/28-10-37-20/20010397 (далі по тексту - Акт).

Згідно Акту перевірки ТОВ «АТ Каргілл» в порушення:п.33.1 ст.33, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.3 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст202 ПК України включило до складу податкового кредиту за січень 2014 року суму ПДВ в розмірі 131536 грн., по заяві зі скаргою на постачальників (по податковим накладним, не зареєстрованим та/або зареєстрованим з порушенням), перша подія по яких сталася в періоді іншому, ніж звітний, та, як наслідок, ТОВ «АТ Каргілл» до декларації за січень 2014 року завищено податковий кредит на суму ПДВ в розмірі 131536 грн.

Згідно акту перевірки від 12.03.2014 року № 256/28-10-3710-20010397 в ході проведеної перевірки правомірності нарахування ТОВ «АТ Каргілл» податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 року встановлено, що згідно заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)(додаток 8), перевіряємим підприємством до податкового кредиту за вказаний період були включені наступні податкові накладні: податкові накладні ТОВ «СП Рисоіл Термінал» (індивідуальний податковий номер 317863315036) від 20.12.2013р. № 19 на суму 188 640, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 37 728, 00 грн.) та від 23.12.2013р. № 22 на суму 187 980, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 37 596, 00 грн.), податкову накладну ПП «Ексешн груп» (індивідуальний податковий номер 364863414035) від 11.12.2013р. № 113 на суму 81 230, 31 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 246, 06 грн.), податкову накладну ПрАТ «Полтавське ХПП» від 15.11.2013р. № 19100 на суму 117 286, 47 грн. (в т.ч. ПДВ - 23 457, 29 грн.), податкову накладну ПОП «Соколівка» (індивідуальний податковий номер 37925923118) від 28.11.2013р. № 44/2 на суму 174 816, 50 грн. (в т.ч. ПДВ - 34 963, 30 грн.).

Трактуючи норми Податкового кодексу України посадова особа ДПІ дійшла висновку, що платник податку може включити суми ПДВ по тих податкових накладних, при наявності права на формування податкового кредиту, які оформлені відповідно до вимог діючого податкового законодавства, є зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку. При цьому, на думку перевіряючого, платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився у наданні податкової накладної та/або надано неналежним чином оформлений документ (відсутні чи помилково заповненні обов'язкові реквізити податкової накладної, передбаченні чинним законодавством), у разі наданні такої заяви до звітної декларації по операціях перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний).

З урахуванням вище викладеного посадовою особою відповідача встановлено порушення ТОВ «АТ Каргілл» норм п. 33.1 ст. 33, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 ПК України з причини включення останнім до складу податкового кредиту за січень 2014 року суму ПДВ в розмірі 131536 грн., по заяві зі скаргою на постачальників (по податковим накладним не зареєстрованих та/або зареєстрованих з порушенням), перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний, тобто, встановив завищення позивачем податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 131536 грн.

Внаслідок виявлення зазначеного порушення податкового законодавства, 02.04.2014 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000243720, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 131536,00 грн., задекларованого ТОВ «АТ Каргілл» в податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2014 року (реєстр. № 9007579407 від 18.02.2014р.).

У зв'язку з викладеним на порушення п.200.1, 200.3 ст.200 ПК України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту січня 2014 року по рядку 19 на загальну суму 131536 грн., внаслідок чого невірно визначена сума по рядку 20.2 зарахування від'ємного значення різниці за січень 2014 року до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду лютого 2014 року.

Як висновок Акту встановлено наступні порушення:п.33.1 ст.33, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.3 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст202 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року на суму ПДВ 131536 грн., за лютий 2014 року на суму ПДВ 24161 грн.; п.п. 14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року в розмірі 131536 грн., яке підлягає зменшенню.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2014 року № 0000433720, яким позивачу в порушення вимог п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.33.1 ст.33, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п. 202.1 ст.202 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 року згідно податкової декларації від 19.03.2014 року № 9014252575 в розмірі 131536 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 65768 грн.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені ст. 198 ПК України.

Пунктом 198.1 ст. 198 цього Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.1, 200.2 ст. 200 цього Кодексу).

За змістом п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проте у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

З огляду на викладені норми ПК України, суд звертає увагу на існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку - покупця - належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній у податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Пунктом 201.2 ст. 201 ПК України також встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. З урахуванням цього форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Одночасно порядок видачі податкових накладних регламентовано п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідних положень» ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.3 п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до абз. 4 - 8 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, зокрема, на виконання зазначеної норми податкового законодавства, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість-продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку-покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години. Якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

Тобто, оскільки законодавець на пряму пов'язує право платника податків-покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту з наявністю факту реєстрації платником податку-продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд дійшов до висновку, що саме платник податку-покупець, наділений не лише правом, а й обов'язком щодо перевірки отриманих податкових накладних на відповідність їх законодавчим нормам.

З метою врегулювання даних правовідносин, для покупця передбачено також право звернутись до податкового органу зі скаргою на контрагента, у випадку не реєстрації податкової накладної, що надасть право на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Так, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абз. 11 - 12 п. 201.10 ст. 201 ПК України, в редакції з урахуванням змін внесених Законом України від 24.10.2013р. № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», що набув чинності 01 січня 2014 року).

При цьому нормами пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, ст. 202, п. 203.1 ст. 203 ПК України визначені звітний (податковий) період, порядок і строки для подання податкової звітності з податку на додану вартість, згідно яких, зокрема: податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, подання заяви зі скаргою на постачальника (постачальників) за формою, наведеною у додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, в тому числі за наявності певних додатків до неї, надає покупцю право відобразити сплачену суму у податковому кредиті з податку на додану вартість.

Також, з аналізу наведених вище норм права слідує, що платник податку може включати до податкового кредиту суми податку по податковим накладним протягом 365 днів з дати їх виписки, при цьому скарга на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подається в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включені до складу податкового кредиту.

Одночасно таке право платника податку щодо подання скарги на постачальника, який порушив порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних обмежено 60 днями з дати виписки податкової накладної лише з прийняттям Закону України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 06.02.2014р. № К/800/30908/13).

В силу норм абз. 9 і 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

В ході судового розгляду судом встановлено здійснення фінансово-господарських відносин між ТОВ «АТ Каргілл» (Покупець, Замовник) та суб'єктами господарської діяльності (постачальниками, виконавцями робіт і послуг): ТОВ «СП Рисоіл Термінал» (ідентифікаційний код 31786337), надання послуг з обробки олії соняшникової нерафінованої); ПП «Ексешн груп» (ідентифікаційний код 36486341, поставка сої), ПрАТ «Полтавське ХПП» (ідентифікаційний код 05581898, надання послуг з відвантаження та зберігання зерна); Приватно-орендне підприємство «Соколівка» (ідентифікаційний код 03792591, поставка кукурудзи), за листопад-грудень 2013 року.

На підтвердження виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (передачі товарів, виконання робіт і надання послуг, та оплати їх вартості) позивач надав до суду копії наступних документів:

- по взаємовідносинам з ТОВ «СП Рисоіл Термінал» акт надання послуг від 20.12.2013р. № 519 на суму 226368,00 грн. (в т.ч. ПДВ 37728,00 грн.), рахунок від 20.12.2013р. № 000511 на суму 226368,00 грн., податкова накладна від 20.12.2013р. № 19 на суму 226368,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 37728,00 грн.), платіжне доручення від 24.12.2013р. № 33951 на оплату вартості робіт в сумі 226368,00 грн. (з ПДВ), та акт надання послуг від 23.12.2013р. № 522 на суму 225576,00 грн. (в т.ч. ПДВ 37596,00 грн.), рахунок від 23.12.2013р. № 000514 на суму 225576,00 грн., податкова накладна від 23.12.2013р. № 22 на суму 225576,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 37596,00 грн.), платіжне доручення від 24.12.2013р. № 33953 на оплату вартості робіт в сумі 225576,00 грн. (з ПДВ);

- по взаємовідносинам з ПП «Ексешн груп» - видаткова накладна від 11.12.2013р. № РН-0000113 на суму 97476,37 грн. (в т.ч. ПДВ - 16246,06 грн.), податкова накладна від 11.12.2013р. № 113 на суму 97476,37 грн. (в т.ч. ПДВ - 16246,06 грн.), платіжне доручення від 17.12.2013р. № 33064 на оплату вартості товару в сумі 97476,37 грн. (з ПДВ);

- по взаємовідносинам з ПрАТ «Полтавське ХПП» - акт надання послуг від 30.11.2013р. № 19311 на суму 142445,46 грн. (в т.ч. ПДВ - 23740,91 грн.), податкова накладна від 15.11.2013р. № 19100 на суму 140743,76 грн. (в т.ч. ПДВ - 23457,29 грн.), платіжне доручення від 15.11.2013р. № 28454 на оплату вартості послуг в сумі 140743,76 грн. (з ПДВ);

- по взаємовідносинам з ПОП «Соколівка» - видаткова накладна від 28.11.2013р. № РН-000823 на суму 209779,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 34963,30 грн.), податкова накладна від 28.11.2013р. № 44/2 на суму 209779,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 34963,30 грн.), платіжне доручення від 29.11.2013р. № 30691 на оплату вартості товару в сумі 209779,80 грн. (з ПДВ).

Сума податку на додану вартість у розмірі 131535,58 грн. по переліченим вище податковим накладним, датованим листопадом і груднем 2013 року, була повністю віднесена ТОВ «АТ Каргілл» до складу податкового кредиту за звітний період січень 2014 року та відображена ним у своїй податковій декларації з ПДВ за січень 2014 року (№ 9007579407 від 18.02.2014р.) та, як наслідок, визначена як сума по рядку 20.2 (зарахування від'ємного значення різниці за січень 2014 року до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду лютого 2014 року) в декларації за лютий 2014 року від 18.02.2014 року № 9007579407.

З підстави не здійснення названими вище контрагентами-продавцями реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «АТ Каргілл» 18 лютого 2014 року направив до податкового органу електрону Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних)(Додаток 8 до Податкової декларації з податку на додану вартість), в якій повідомила ДПІ про допущення контрагентами-продавцями ТОВ «СП Рисоіл Термінал», ПП «Ексешн груп», ПрАТ «Полтавське ХПП» і Приватно-орендне підприємство «Соколівка») порядку реєстрації податкових накладних у відповідному Реєстрі. Дана Заява була отримання ДПІ 18 лютого 2014 року, що засвідчується наявною в матеріалах справи квитанцією № 2 та не заперечується представником відповідача.

18 лютого 2014 року позивачем подачно через канцелярію відповідача пояснення стосовно включення до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2014 року додатку №8, до якого додані копії первинних документів.

Факт подання позивачем 18.02.2014 року разом із Заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (додатку 8 до Податкової декларації) (в даному випадку постачальників - ТОВ «СП Рисоіл Термінал», ПП «Ексешн груп», ПрАТ «Полтавське ХПП» і ПОП «Соколівка») копій первинних і розрахункових документів, що засвідчують факт сплати сум податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів/послуг та отримання відповідних товарів/послуг, в порядку визначеному нормою абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, сторонами у даній справі не оспорюється.

При цьому сама по собі реальність господарських операцій з придбання товарів і послуг між ТОВ «АТ Каргілл» і підприємствами-контрагентами ТОВ «СП Рисоіл Термінал», ПП «Ексешн груп», ПрАТ «Полтавське ХПП» і ПОП «Соколівка», правомірність та достовірність первинних документів, що були оформлені на виконання письмових правочинів, та декларуванням останніми сум податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 149990,65 грн. у податковій звітності з цього податку за відповідний звітний період наразі не заперечуються.

Відомості про проведення реєстрації на сьогоднішній день спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових у суду відсутні.

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням наявних матеріалів справи, судом вбачається, що на виникнення спірних відносин ТОВ «АТ Каргілл», останнім не було допущено порушення граничного терміну (60 календарних днів) подання заяви із скаргою на постачальників, а саме: в строк до 20 лютого та 20 березня 2014 року, що відраховується від граничних термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за звітні періоди листопад і грудень 2013 року, тобто в періоди виписки спірних податкових накладних.

Наведене дає підстави стверджувати, що позивачем вимоги чинного законодавства стосовно включення суми сплаченого ПДВ у розмірі 131536 грн. до складу податкового кредиту у січні 2014 року (рядок 17 декларації за січень 2014 року), суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19 декларації за січень 2014 року), яка правомірно була заявлена позивачем у наступному звітному періоді до бюджетного відшкодування (рядок 23, 23.1 додатку 3 та додатку 4 до декларації за лютий 2014 року) виконані в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними та скасування спірного у справі податкового повідомлення-рішення 02.06.2014 року № 0000433720.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 263, 08 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 02 червня 2014 року № 0000433720.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» судовий збір у розмірі 395,00 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя К.Ю. Гарник