Ухвала

від 07.10.2014 по справі 826/8603/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8603/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О .О ., Желтобрюх І .Л .

при секретарі: Гімарі Н .В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2014р. № 0000433720.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2014 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2014 року № 0000433720, яким позивачу в порушення вимог п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.33.1 ст.33, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п. 202.1 ст.202 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 року згідно податкової декларації від 19.03.2014 року № 9014252575 в розмірі 131536 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 65768 грн.

Позивач, вважаючи неправомірним вказане податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що позивачем виконані вимоги чинного законодавства стосовно включення суми сплаченого ПДВ у розмірі 131536 грн. до складу податкового кредиту у січні 2014 року (рядок 17 декларації за січень 2014 року), суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19 декларації за січень 2014 року), яка правомірно була заявлена позивачем у наступному звітному періоді до бюджетного відшкодування (рядок 23, 23.1 додатку 3 та додатку 4 до декларації за лютий 2014 року).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, нормами пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, ст. 202, п. 203.1 ст. 203 ПК України визначені звітний (податковий) період, порядок і строки для подання податкової звітності з податку на додану вартість, згідно яких, зокрема: податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, подання заяви зі скаргою на постачальника (постачальників) за формою, наведеною у додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, в тому числі за наявності певних додатків до неї, надає покупцю право відобразити сплачену суму у податковому кредиті з податку на додану вартість.

Також, з аналізу наведених вище норм права слідує, що платник податку може включати до податкового кредиту суми податку по податкових накладних протягом 365 днів з дати їх виписки, при цьому скарга на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подається в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включені до складу податкового кредиту.

Одночасно таке право платника податку щодо подання скарги на постачальника, який порушив порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних обмежено 60 днями з дати виписки податкової накладної лише з прийняттям Закону України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 06.02.2014р. № К/800/30908/13).

В силу норм абз. 9 і 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, було встановлено здійснення фінансово-господарських відносин між ТОВ «АТ Каргілл» (Покупець, Замовник) та суб'єктами господарської діяльності (постачальниками, виконавцями робіт і послуг): ТОВ «СП Рисоіл Термінал» (ідентифікаційний код 31786337), надання послуг з обробки олії соняшникової нерафінованої); ПП «Ексешн груп» (ідентифікаційний код 36486341, поставка сої), ПрАТ «Полтавське ХПП» (ідентифікаційний код 05581898, надання послуг з відвантаження та зберігання зерна); Приватно-орендне підприємство «Соколівка» (ідентифікаційний код 03792591, поставка кукурудзи), за листопад-грудень 2013 року.

Так, на підтвердження виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (передачі товарів, виконання робіт і надання послуг, та оплати їх вартості) позивач надав до суду копії наступних документів: по взаємовідносинах з ТОВ «СП Рисоіл Термінал» акт надання послуг від 20.12.2013р. № 519 на суму 226368,00 грн. (в т.ч. ПДВ 37728,00 грн.), рахунок від 20.12.2013р. № 000511 на суму 226368,00 грн., податкова накладна від 20.12.2013р. № 19 на суму 226368,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 37728,00 грн.), платіжне доручення від 24.12.2013р. № 33951 на оплату вартості робіт в сумі 226368,00 грн. (з ПДВ), та акт надання послуг від 23.12.2013р. № 522 на суму 225576,00 грн. (в т.ч. ПДВ 37596,00 грн.), рахунок від 23.12.2013р. № 000514 на суму 225576,00 грн., податкова накладна від 23.12.2013р. № 22 на суму 225576,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 37596,00 грн.), платіжне доручення від 24.12.2013р. № 33953 на оплату вартості робіт в сумі 225576,00 грн. (з ПДВ); по взаємовідносинам з ПП «Ексешн груп» - видаткова накладна від 11.12.2013р. № РН-0000113 на суму 97476,37 грн. (в т.ч. ПДВ - 16246,06 грн.), податкова накладна від 11.12.2013р. № 113 на суму 97476,37 грн. (в т.ч. ПДВ - 16246,06 грн.), платіжне доручення від 17.12.2013р. № 33064 на оплату вартості товару в сумі 97476,37 грн. (з ПДВ); по взаємовідносинах з ПрАТ «Полтавське ХПП» - акт надання послуг від 30.11.2013р. № 19311 на суму 142445,46 грн. (в т.ч. ПДВ - 23740,91 грн.), податкова накладна від 15.11.2013р. № 19100 на суму 140743,76 грн. (в т.ч. ПДВ - 23457,29 грн.), платіжне доручення від 15.11.2013р. № 28454 на оплату вартості послуг в сумі 140743,76 грн. (з ПДВ); по взаємовідносинах з ПОП «Соколівка» - видаткова накладна від 28.11.2013р. № РН-000823 на суму 209779,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 34963,30 грн.), податкова накладна від 28.11.2013р. № 44/2 на суму 209779,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 34963,30 грн.), платіжне доручення від 29.11.2013р. № 30691 на оплату вартості товару в сумі 209779,80 грн. (з ПДВ).

Сума податку на додану вартість у розмірі 131535,58 грн. по перелічених вище податкових накладних, датованих листопадом і груднем 2013 року, була повністю віднесена ТОВ «АТ Каргілл» до складу податкового кредиту за звітний період січень 2014 року та відображена ним у своїй податковій декларації з ПДВ за січень 2014 року (№ 9007579407 від 18.02.2014р.) та, як наслідок, визначена як сума по рядку 20.2 (зарахування від'ємного значення різниці за січень 2014 року до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду лютого 2014 року) в декларації за лютий 2014 року від 18.02.2014 року № 9007579407.

Отже, як вбачається, з підстави не здійснення названими вище контрагентами-продавцями реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «АТ Каргілл» 18 лютого 2014 року направив до податкового органу електронну Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних)(Додаток 8 до Податкової декларації з податку на додану вартість), в якій повідомив ДПІ про допущення контрагентами-продавцями ТОВ «СП Рисоіл Термінал», ПП «Ексешн груп», ПрАТ «Полтавське ХПП» і Приватно-орендне підприємство «Соколівка») порядку реєстрації податкових накладних у відповідному Реєстрі. Дана Заява була отримання ДПІ 18 лютого 2014 року, що засвідчується наявною в матеріалах справи квитанцією № 2 та не заперечується представником відповідача.

Так, 18 лютого 2014 року позивачем було подано через канцелярію відповідача пояснення стосовно включення до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2014 року додатку №8, до якого додані копії первинних документів.

Факт подання позивачем 18.02.2014 року разом із Заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (додатку 8 до Податкової декларації) (в даному випадку постачальників - ТОВ «СП Рисоіл Термінал», ПП «Ексешн груп», ПрАТ «Полтавське ХПП» і ПОП «Соколівка») копій первинних і розрахункових документів, що засвідчують факт сплати сум податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів/послуг та отримання відповідних товарів/послуг, в порядку визначеному нормою абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, сторонами у даній справі не оспорюється.

При цьому сама по собі реальність господарських операцій з придбання товарів і послуг між ТОВ «АТ Каргілл» і підприємствами-контрагентами ТОВ «СП Рисоіл Термінал», ПП «Ексешн груп», ПрАТ «Полтавське ХПП» і ПОП «Соколівка», правомірність та достовірність первинних документів, що були оформлені на виконання письмових правочинів, та декларуванням останніми сум податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 149990,65 грн. у податковій звітності з цього податку за відповідний звітний період наразі не заперечувався.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що ТОВ «АТ Каргілл» не було допущено порушення граничного терміну (60 календарних днів) подання заяви із скаргою на постачальників, а саме: в строк до 20 лютого та 20 березня 2014 року, що відраховується від граничних термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за звітні періоди листопад і грудень 2013 року, тобто в періоди виписки спірних податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від від 02.06.2014р. № 0000433720 суперечить вимогам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 10.10.2014.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.