Постанова

від 22.08.2014 по справі 826/10305/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2014 року № 826/10305/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тк Крома" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2014

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Крома» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 07 квітня 2014 року № 0004762201 та № 0004772201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10305/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 31 липня 2014 року.

У судовому засіданні 31 липня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлення від 27 лютого 2014 року № 382/26-54-22 та наказу № 349 від 26 лютого 2014 року, згідно підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Крома» (код ЄДРПОУ 37290114) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Акватрейдінг» (код ЄДРПОУ 33883979) та ТОВ «Спрос Юей» (код ЭДРПОУ 36857386) за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від 13 березня 2014 року № 247/26-54-22-01-10/37290114.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток на загальну суму 22367,00 грн., в тому числі по періодам: за III квартал 2011 року - 9179,00 грн., за IV квартал 2011 року - 13188,00 грн.; пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «АТ Крома» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податковим кредитом - на 44,00 грн., занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 19404,00 грн., в тому числі: серпень 2011 року у сумі 5667,00 грн., вересень 2011 року - 2314,00 грн., жовтень 2011 року на 10455,00 грн., грудень 2011 року - 968,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07 квітня 2014 року № 0004762201 за порушення пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України ТОВ «АТ Крома» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 22367,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07 квітня 2014 року № 0004772201 за порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «АТ Крома» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24255,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 19404,00 грн., за штрафними санкціями - 4851,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, скарги ТОВ «АТ Крома» залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 07 квітня 2014 року № 0004762201 та № 0004772201 - без змін.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Акватрейдінг» (код ЄДРПОУ 33883979) та ТОВ «Спрос Юей» (код ЭДРПОУ 36857386).

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 13 березня 2014 року № 247/26-54-22-01-10/37290114.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Спрос Юей» (код ЭДРПОУ 36857386), обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «ТК Крома» та ТОВ «Спрос Юей» було укладено усний договір поставки, відповідно до якого ТОВ «ТК Крома» отримувало від ТОВ «Спрос Юей» товари - засіб для боротьби з мікроводорослями NaturalAlgae у кількості 20 штук, бактеріальний засіб Clean and Clear у кількості 20 штук, корм для риби (карпових) Sakura у кількості 184 кг. та бактеріальний засіб Autumn Winter Prep у кількості 64 шт.

Факт засмолення та поставки товару підтверджується видатковими накладними від 19 грудня 2011 року № 66, від 19 жовтня 2011 року № 35, від 22 серпня 2011 року № 82, від 23 вересня 2011 року № 84 та рахунками - фактур від 19 грудня 2011 року № С1219/1, від 04 жовтня 2011 року № 0410, від 16 серпня 2011 року № 587.

В свою чергу, ТОВ «Спрос Юей» виписано на адресу позивача податкові накладні від 19 грудня 2011 року № 66, від 10 жовтня 2011 року № 35, від 19 серпня 2011 року № 82, від 22 вересня 2011 року № 84 на загальну суму 116694,72 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 19449,12 грн.

Факт отримання товару підтверджується копіями довіреностей, які надані позивачем.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за липень 2013 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Спрос Юей» у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Спрос Юей» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з надання послуг й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що ТОВ «АТ Крома» здійснює діяльність у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі.

Матеріали справи свідчать, що придбаний у ТОВ «Спрос Юей» використаний у господарський діяльності шляхом реалізації вказаних товарів контрагентам покупцям: зокрема: відповідно до видаткових накладних № 0011 від 30 серпня 2011 року; № 0015 від 28 вересня 2011 року № 0016 від 19 жовтня 2011 року; № 0017 від 19 жовтня 2011 року; № 0020 від 19 грудня 2011 року ТОВ «ТК Крома» ТОВ «Ленд Лорд» » було поставлено товари - засіб для боротьби з мікроводоростями та бактеріальний засіб Clean and Clear, корм для риби (карпових) Sakura у кількості 184 кг. та бактеріальний засіб Autumn Winter Prep.

Також, відповідно до видаткової накладної № РН-0000005 від 17 травня 2012 року товариством «ТК Крома» товариству «Інтерстар - Ресурс - Сервіс» було поставлено товари - бактеріальний засіб «Microbe-Lift-Bio Blue»; бактеріальний засіб «Microbe-Lift Clean and Clear»; бактеріальний засіб «Microbe-Lift Natural Algea»; корм для риби (карпових) Sakura.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Спрос Юей» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд погоджується із твердженнями позивача про необґрунтованість доводів контролюючого органу про відсутність інформації про складські приміщення та транспортні засоби, оскільки мала вага та об'єм придбаного товару надає можливість перевезення у власному автомобілі та не потребує спеціального складського приміщення для зберігання.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Спрос Юей» був зареєстрований як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Посилання відповідача на існування кримінального провадження щодо керівництва контрагента контрагента ТОВ «ТК Крома», а саме щодо керівника ТОВ «Компанія Лоза», з яким мало господарські відносини ТОВ «Спрос Юей», не може бути доказом фіктивності господарської діяльності будь-якого підприємства чи ухилення керівництва від сплати податків, оскільки обставини, встановлені у кримінальному провадженні, можуть вважатися доведеними лише за наявності вироку суду, ухваленого в рамках цього кримінального провадження; вироку, в якому визнано доведеними відповідні обставини.

Представником позивача зазначено, що кримінальне провадження № 32012110010000004 від 22 листопада 2012 року у кримінальній справі № 71-00241 було закрито ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року. При цьому, доказів зворотного відповідачем не надано суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Спрос Юей», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07 квітня 2014 року № 0004772201 підлягає скасуванню.

Щодо обґрунтованості прийняття податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07 квітня 2014 року № 0004762201 суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, стаття 135 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи.

До числа доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відносяться доходи від операційної діяльності та інші доходи. Вони визначаються на основі первинних документів, що підтверджують отримання платником доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, визначених Податковим кодексом у розділі II.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи платника податків визначаються на основі первинних документів, завданням яких у податкових відносинах є підтвердження факту отримання доходів. Порядок ведення та зберігання таких документів визначається правилами ведення бухгалтерського обліку. Головними документами при цьому виступають рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконання робіт, виписки із банківських рахунків, прибуткові касові ордери та ін. статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 17 червня 1999 р. № 996 встановлює, що первинним документом є "документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення". Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та звітність несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статті 9 Закону № 996-XIV.

Судом вже детально зазначалось, що матеріали справи містять копії податкових, видаткових накладних, на підтвердження реальності виконання умов вищезазначеного договору, укладеного та підписаного позивачем та ТОВ «Спрос Юей».

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07 квітня 2014 року № 0004762201.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Крома» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Крома» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07 квітня 2014 року № 0004762201 та № 0004772201.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Крома» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник