Постанова

від 02.09.2014 по справі 910/4134/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р. Справа№ 910/4134/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - Давиденко М.М., дов. № 11/02/14 від 11.02.2014 року;

від відповідача - не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Телесистеми

України»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 26.05.2014 року

у справі № 910/4134/14 (суддя Капцова Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕКС ГРУП»

до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»

про стягнення 50 106, 41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року по справі № 910/4134/14 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕКС ГРУП» 46 416,60 грн. - суми основного боргу, 1 635,07 грн. - судового збору, 1 218,00 грн. - витрат на послуги адвоката.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Телесистеми України» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року по справі № 910/4134/14 скасувати в частині задоволених позовних вимог, провадження в цій частині припинити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 року по справі № 910/4134/14 апеляційну скаргу було прийнято до провадження в наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено до розгляду на 23.07.2014 року.

18.07.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕКС ГРУП» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Сітайло Л.Г., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року розгляд справи відкладено на 02.09.2014 року.

31.07.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕКС ГРУП» надійшли письмові пояснення, у яких позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕКС ГРУП» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» у судові засідання не з'являвся, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавав.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 року про прийняття апеляційної скарги до провадження отримана представником відповідача 07.07.2014 року. Ухвала про відкладення направлялася відповідачу за тією ж адресою.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

06.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕКС ГРУП» (далі - позивач, підрядник ТОВ «ЕНЕКС ГРУП») і Приватним акціонерним товариством «Телесистеми України» (далі - відповідач, замовник, ПрАТ «Телесистеми України») укладено Договір підряду № 06/07/2011 (S MIK MIK 0365) (далі - Договір).

За умовами Договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати власними силами у відповідності з умовами Даного Договору комплекс будівельно-монтажних робіт з переносу контейнера базової станції на об'єкті S MIK MIK 0365 за адресою: м. Миколаїв, вул. Самойловича, 32/1.

Згідно з п. 1.4 Договору, замовник зобов'язаний прийняти і оплатити виконані роботи на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт по Договору відповідно до Договірної ціни (Додаток 1) становить 51 415,60 грн. в тому числі ПДВ 20% - 8569,27 грн.

Як передбачено п. 6.1 Договору, оплата виконаних робіт за Договором здійснюється замовником протягом двадцяти календарних днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт і надання замовнику оформленого рахунку з податковою накладною.

Пунктом 10.3. Договору встановлено, що він вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору.

20.07.2011 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою встановлено нову вартість робіт за Договором у сумі 46 416,60 грн. у тому числі ПДВ 20% - 7 736,10 грн. (а.с. 16).

14.08.2011 року сторони підписали акт здачі-прийняття виконаних робіт до Договору підряду, яким підтверджується виконання підрядником та прийняття замовником виконаних робіт.

Відповідач виконані роботи за Договором не оплатив, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаних коштів.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено вище, позивач виконав роботи за Договором на суму 46 416,60 грн.

Крім того, відповідач як у наданих письмових поясненнях в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі зазначив, що дійсно роботи за Договором були виконані належним чином, проте, позивачем не було надано, на виконання п. 6.1 Договору, оформленого рахунку та податкової накладної, у зв'язку з чим, відповідач вважає, що строк оплати робіт за Договором для нього не настав.

Судом першої інстанції, досліджуючи вказане питання, встановив, що сторонами 14.08.2011 року підписано акт здачі-приймання виконаних робіт до договору, натомість, рахунок на оплату виконаних робіт № 4 від 16.04.2014 року та податкову накладну № 5 від 14.08.2011 року позивачем направлено на адресу відповідача лише 17.04.2014 року, що вбачається з опису вкладення у цінний лист від 17.04.2014 року, долученого до матеріалів справи (а.с. 80-83).

Таким чином, посилання відповідача не те, що у нього відсутні вказані документи спростовується.

Станом на 26.05.2014 року заборгованість погашено не було, за таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 46 416,60 грн.

Колегія суддів звертає увагу на претензію № 860 від 03.04.2012 року, однією із вимог якої є погашення заборгованості за Договором, та на лист відповідь № 12/ГО/0209 від 11.04.2012 року, у якому відповідач зазначив, що заборгованість буде погашена в третьому та четвертому кварталі 2012 року (а.с. 65-67).

Отже, обов'язок відповідача по оплаті виконаних робіт у сумі 46 416,60 грн. позивачем доведений.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду про наявність підстав для стягнення основної суми боргу за виконані роботи по Договору в розмірі 46 416,60 грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити поставлену позивачем продукцію.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду по справі № 910/11613/13 від 22.04.2014 року та постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 року по справі № 3-3902к09.

Стосовно податкової накладної, то її формування та надання контрагенту регулюється податковим законодавством.

Стосовно стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3 364,89 грн. та інфляційних витрат у розмірі 324,92 грн., колегія суддів зазначає наступне.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 3 364,89 грн. та інфляційні витрати у розмірі 324,92 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки позивачем взято невірний період нарахування.

Апелянт в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржує, а представник позивача в апеляційній інстанції погодився з відмовою в задоволенні 3 % річних у розмірі 3 364,89 грн. та інфляційні витрати в розмірі 324,92 грн. та з рішенням суду в цілому.

Стосовно заявлених позивачем витрат на послуги адвоката у розмірі 4 480 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст.ст. 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сума сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У вказаному пункті постанови також зазначається, що за змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013».

08.01.2014 року між позивачем і адвокатом ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 145 від 18.01.2007 року) укладено Договір про надання правової допомоги у судовій справі.

За умовами Договору про надання правової допомоги у судовій справі адвокат взяв на себе зобов'язання щодо надання захисту позивачу у дорученій йому справі щодо стягнення заборгованості з Договором підряду № 06/07/2011 (S MIK MIK 0365) від 06.07.2011 року, а позивач зобов'язався прийняти надання вказаних послуг і сплатити їх вартість (гонорар адвоката).

05.02.2014 року сторони підписали акт № 3 прийому-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги на загальну суму 4 480 грн. (а.с. 23).

З квитанції до прибуткового касового ордера № 3 від 05.02.2014 року вбачається, що позивачем сплачено адвокату ОСОБА_3 за надання правової допомоги 4 480 грн. (а.с. 24).

В Акті прийому-передачі наданих послуг № 3 від 05.02.2014 року зазначено, що до вартості наданих адвокатом послуг включено послуги щодо подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви, в той час, як позовна заява була підписана та подана іншим представником позивача, а саме Шаповал Д.В.

Крім того адвокат ОСОБА_3 не брав участі у судових засіданнях по справі № 910/4134/14.

Враховуючи вказане, а також те, що справа № 910/4134/14 не відноситься до категорії складних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення суми витрат на послуги адвоката до розміру мінімальної заробітної плати та стягненню з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Приватним акціонерним товариством «Телесистеми України» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року по справі № 910/4134/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Приватне акціонерне товариство «Телесистеми України» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року по справі № 910/4134/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/4134/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 05.09.2014 року.