Рішення

від 11.09.2014 по справі 559/2283/14-ц

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/2283/14-ц

2/559/881/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі: головуючого судді Стадійчук А.О.

при секретарі Антонюк І.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до філії ТОВ «Компанія «Вежа», ТОВ «Компанія «Вежа» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час її затримки ,

ВСТАНОВИВ :

8 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом де вказує, що з травня 2013 року він працював верстатником у цеху готової продукції ФДВК ТОВ «Компанія «Вежа». 31 січня 2014 року він був звільнений з даного Товариства по угоді сторін, за п.1 ст.36 КЗпП України, оскільки на виробництві йшло скорочення чисельності працівників. Після звільнення йому було видано трудову книжку, але не було проведено виплату всіх сум, які належали йому при звільненні.

Загальна сума заборгованості заробітної плати за період з 1 вересня 2013 року по 31 січня 2014 року становить 1244 грн., що стверджується довідкою. Згідно до вимог ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, проводиться в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явленим звільненим працівником вимоги про розрахунок.

На його неодноразові звернення до адміністрації Товариства та до часу звернення в суд заробітну плату йому так і не було виплачено. Просить стягнути з відповідача на його користь невиплачену зарплату та середній заробіток за весь час її затримки за кожен місяць, починаючи з 31 січня 2014 року.

В судовому засіданні позивач зменшив свої позовні вимоги та пояснив, що 28 липня 2014 року йому виплатили заборгованість по заробітній платі. Просить стягнути середній заробіток за кожен місяць затримки, починаючи з дня звільнення і до дня повного розрахунку, виходячи із середньомісячної зарплати 311 грн. Він після звільнення неодноразово звертався до адміністрації підприємства, особисто до директора, щоб йому виплатили зарплату, але вони посилались на відсутність коштів.

Представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги визнала частково та пояснила, що заробітна плата ОСОБА_1 не була виплачена вчасно, тобто у день звільнення, у зв'язку з відсутністю коштів на підприємстві. Заробітну плату йому виплатили 28 липня 2014 року. Так як позивач 3 червня 2014 року звернувся до адміністрації про виплати йому заробітної плати, а тому вони згідні заплатити йому середньомісячний заробіток за час затримки, за період з 3 червня по 28 липня 2014 року, в розмірі 386 грн. 46 коп., в решті позовних вимог відмовити.

Суд вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 22 травня 2014 року був прийнятий на посаду верстатника деревообробного верстату 3-го розряду в ФДВК ТОВ «Компанія «Вежа». 31 січня 2014 року він був звільнений з ТОВ за згодою сторін, що стверджується фотокопією з трудової книжки та копією наказу №12-КД від 31 січня 2014 року (а.с.5, 14-18). При звільненні позивачу не було виплачено заробітну плату в розмірі 1244 грн. 04 коп., що стверджується довідкою виданою відповідачем (а.с.6).

28 липня 2014 року позивачу було перераховано та виплачено заборгованість по заробітній платі в розмірі 1244,14 грн., що стверджується випискою з поточного рахунку ОСОБА_1 (а.с.31). Позивач в цій частині від позову відмовився.

Відповідно до вимог ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, проводиться в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явленим звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як пояснила представник відповідача, що позивачу кошти не були виплачені в день звільнення чи на наступний день у зв'язку з відсутністю коштів на підприємстві. В даному випадку є вина власника у невиплаті заробітної плати працівникові при звільненні.

Як вказує ст.117 КЗпП України, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Середньомісячний заробіток за весь час затримки підлягає стягненню за період з 31 січня по 28 липня 2014 року.

Відповідно до п.2 постанови КМ України від 8.02.1995 р. №100 «Про обчислення середньої заробітної плати», що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до довідки, представленої ФДВК ТОВ «Компанія «Вежа», середньомісячна заробітна плата за листопад-грудень 2013 року, за два місяці, що передують звільненню, становить 213 грн. 53 коп. Стягненню підлягає 1260 грн. 85 коп. (213,53 грн. х 5 місяців + 28 днів, 213.53 х 5 = 1067,65 грн. + 193,20 грн.)

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 212, 213, 214,215, 218 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 238 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до філії ТОВ «Компанія «Вежа», ТОВ «Компанія «Вежа» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час її затримки - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вежа», юридична адреса м. Київ, вул. Симона Петлюри, 10, кв.4, ЄДРПОУ 32211991, р/р 26001010027767 в АТ «Укрексімбанк», Київ МФО 322313, ІПН 322119926595, номер свідоцтва 100246612 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2 - 1260 (тисячу двісті шістдесят) гривень 85 копійок за затримку розрахунку при звільненні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вежа», що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Симона Петлюри, 10, кв.4, ЄДРПОУ 32211991, р/р 26001010027767 в АТ «Укрексімбанк», Київ МФО 322313, ІПН 322119926595, номер свідоцтва 100246612 в дохід держави 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: