Ухвала

від 09.09.2014 по справі 825/1448/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1448/14 Головуючий у 1-й інстанції: Заєць О.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Ганечко О.М., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суд від 10 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд-Нафта» до відділу державної виконавчої служби України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голд-Нафта» звернулось до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби України, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про зобов»язання Державну казначейську службу України повернути позивачу з Державного бюджету виконавчий збір у розмірі 17 784,10 грн. перерахованих ВДВС платіжним дорученням №38 від 22.01.2013 року; про зобов»язання ВДВС Бахмацького РУЮ повернути позивачу витрати виконавчого провадження в розмірі 120 грн з рахунку ВДВС Бахмацького РУЮ .

Відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Головне управління Державної виконавчої служби України у Чернігівській області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведення прилюдних торгів ТОВ «Голд-Нафта» визнано переможцем торгів з реалізації житлової будівлі «ПТО для ремонту Намазів», що розташована в м. Бахмач, Чернігівської області, вул. Петровського 62-е.

У подальшому рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06.02.2014 року прилюдні торги визнано недійсними.

10.04.2014 року позивач звернувся до ВДВС Бахмацького РУЮ із претензією №2 на суму 179 561 грн.

Відповідно до акта розподілу стягнутих грошових сум, сплачена ТОВ «Голд-Нафта» грошова сума 179 561 грн розподілена наступним чином: 1600 грн - повернення авансового внеску на користь ПАТ «Ощадбанк»; 120 грн - витрати виконавчого провадження на користь ВДВС Бахмацького РУЮ; 17 784,10 грн виконавчий збір на користь державного бюджету України; 160 056,90 грн погашення заборгованості на користь ПАТ «Ощадбанк».

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послугі,- відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні завдано збитків, вони підлягають відшкодуванню винною особою.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Голд-Нафта» сплатило кошти на рахунок ДВС, яка в свою чергу платіжним дорученням №38 від 22.01.2013 року та платіжним дорученням №39 від 22.01.2013 року перерахувала їх на рахунок ГУ ДКСУ у Чернігівській області в сумі 17 788,28 грн та 136,93 грн.

Колегія суддів повністю погоджується із доводами суду першої інстанції щодо відсутності підстав для повернення коштів позивачу за рахунок відділу державної виконавчої служби з урахуванням вимог ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у разі реалізації майна державна виконавча служба не отримує відповідні кошти у власність, а лише розподіляє їх відповідно до вимог Закону і отримувачем в даному випадку є Державна казначейська служба.

Відповідно до п. 16 Постанови КМ України №845 від 03 серпня 2011 року «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Як встановлено п. 17 даної постанови стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Отже, право вимоги в данному випадку позивач має саме до Державної казначейської служби України, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог шляхом стягнення спірних суд з Державного бюджету України.

Посилання апеллянта в апеляційній скарзі на відсутність даних про перерахування грошових коштів до Державного бюджету є безпідставними, оскільки розпорядником грошових коштів держави є саме Державна казначейстька служба, яка, як орган владних повноважень та як відповідач у справі, має надати докази на спростування вимог позивача про те, що грошові кошти були перераховані до Державного бюджету, проте таких доказів в ході розгляду справи надано не було.

Крім того, колегія суддів враховує лист ВДВС Бахмацького РУЮ від 10.04.2014 року (а.с.10), відповідно до якого відповідно до акта розподілу стягнутих коштів від 22.01.2013 року розподіл коштів проведено наступним чином, у т.ч.: 17 784,10 грн виконавчий збір - на користь державного бюджету України, 120 грн - витрати виконавчого провдаження на користь ВДВС Бахмацького РУЮ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Ганечко О.М.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Ганечко О.М.