Ухвала

від 11.09.2014 по справі 826/7056/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7056/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дезко» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дезко» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2014 року у задоволені позову відмовлено

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу від 09.12.2013 №335 та повідомлення від 09.12.2013 №37/26-52-22-03 Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Дезко" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час взаємовідносин з ТОВ "Артмікс К" за грудень 2012 року, про що складено акт перевірки від 24.12.2013 №900/26-52-22-03-14/31246295.

На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.02.2014 №0000432203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 109563,00 грн., в тому числі, 73042,00 грн. за основним платежем та 36521,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та №0000452203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 104345,00 грн., в тому числі, 69563,00 грн. за основним платежем та 34782,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Рішеннями Головного управління Міндоходів у місті Києві від 02.04.2014 №3002/10/26-15-10-06-15 та Міністерства доходів і зборів України від 23.04.2014 №7383/6/99-99-10-01-15 у задоволенні скарг позивача відмовлено, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно зі статтею 138 Податкового кодекс України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків.

Відповідно до висновків акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Дезко" підпунктів пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік (4 квартал 2012 року) на 73042,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий пункту 198.3, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1). Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

В акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, також зазначено про порушення ТОВ "Дезко" підпункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2012 року на 69563,00 грн.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлено, що між ТОВ "Дезко" (Покупець) та ТОВ "Артмікс К" (Постачальник) укладено договір від 26.11.2012 предметом якого є поставка і продаж Постачальником Покупцю товару, асортимент якого визначається у видаткових накладних. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем було надано до перевірки видаткові та податкові накладні. Також перевіркою встановлено, що розрахунки між ТОВ "Дезко" та ТОВ "Артмікс К" проводились у безготівковій формі відповідно до банківських виписок, які були надані до перевірки.

Водночас, як зазначено в акті перевірки, відповідно до умов укладеного договору, доставка товару здійснюється силами та засобами покупця, а постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар разом із документами, що підтверджують його якість, проте ТОВ "Дезко" не надано до перевірки товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, гігієнічних висновків та інших первинних документів, які б підтверджували реальність проведених господарських операцій.

На підтвердження господарських операцій щодо придбання у ТОВ "Артмікс К" товарів та подальшого використання їх у своїй господарській діяльності позивачем надано договір від 26.11.2012 №26/11 відповідно до якого ТОВ "Артмікс К" (Постачальник) поставляє і продає ТОВ "Дезко" (Покупець) товар, асортимент якого визначається у видаткових накладних, а Покупець приймає товар і сплачує за нього грошову суму Постачальникові (пункт 1 Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано видаткові накладні від 03.12.2012 №1/12, від 06.12.2012 №2/12, від 11.12.2012 №3/12, від 14.12.2012 №4/12, від 19.12.2012 №5/12, від 21.12.2012 №6/12, від 25.12.2012 №7/12 від 26.12.2012 №8/12, від 28.12.2012 №9/12, від 04.01.2013 №10/12, від 14.01.2013 №11/12, від 21.01.2013 №12/12, від 29.01.2013 №13/12 та податкові накладні від 03.12.2012 №302 на суму 51600,00 грн., в тому числі, 8600,00 грн. ПДВ, від 06.12.2012 №602 на суму 43320,00 грн., в тому числі, 7220,00 грн. ПДВ, від 11.12.2012 №1101 на суму 40980,00 грн., в тому числі, 6830,00 грн. ПДВ, від 14.12.2012 №1402 на суму 34464,00 грн., в тому числі, 5744,00 грн. ПДВ, від 19.12.2012 №1901 на суму 53754,00 грн., в тому числі, 8959,00 грн. ПДВ, від 21.12.2012 №2102 на суму 58716,00 грн., в тому числі, 9786,00 грн. ПДВ, від 25.12.2012 №2501 на суму 42720,00 грн., в тому числі, 7120,00 грн. ПДВ, від 26.12.2012 №2604 на суму 49824,00 грн., в тому числі, 8304,00 грн. ПДВ, від 28.12.2012 №2802 на суму 42000,00 грн., в тому числі, 7000,00 грн. ПДВ, від 14.01.2013 №1401 на суму 35484,00 грн., в тому числі, 5914,00 грн. ПДВ, від 21.01.2013 №2101 на суму 56772,00 грн., в тому числі, 9462,00 грн. ПДВ, від 04.01.2013 №401 на суму 46080,00 грн., в тому числі, 7680,00 грн. ПДВ, від 19.01.2013 №2901 на суму 35628,00 грн., в тому числі, 5938,00 грн. ПДВ.

Представник позивача зазначив, що придбання у ТОВ "Артмікс К" товарів, які відносяться до дератизаційних та дезінсекційних засобів, відповідно до зазначених вище договору, видаткових та податкових накладних обумовлене діяльністю позивача, яка полягає у наданні підприємствам, установам та організаціям послуг з дератизації та дезінсекції.

На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до матеріалів справи ліцензію Міністерства охорони здоров'я України від 19.03.2010 серії АВ №526380 на проведення ТОВ "Дезко" дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт.

Також, позивачем надано копії договорів з додатками, актів виконаних робіт, податкових накладних, з яких убачається надання ТОВ "Дезко" протягом грудня 2012 року послуг з дератизації та дезінсекції КП "Печерська брама", КП "Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва", ПАТ "Київгаз", ТОВ "Дікергофф (Україна)", ПАТ "Київцемент".

Разом з тим, надані докази не спростовують викладених в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, висновків щодо відсутності реального характеру господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ "Артмікс К" та не підтверджують реального руху активів під час здійснення зазначених господарських операцій виходячи з наступного.

Так, пунктом 3 укладеного між позивачем та ТОВ "Артмікс К" договору від 26.11.2012 №26/11 встановлено, зокрема, що доставка товару здійснюється силами та засобами Покупця, прийом товару Покупцем здійснюється його уповноваженим представником на підставі доручення на отримання товару, оформленого відповідно до встановлених вимог.

Водночас, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження фактичного переміщення дератизаційних та дезінсекційних засобів будь-яким способом, не надано копій доручень, виданих працівникам підприємства на отримання товару у ТОВ "Артмікс К".

Копія техпаспорту автомобіля, який належить колишньому директору ТОВ "Дезко", не може бути достатнім доказом фактичного переміщення цим автомобілем придбаного у ТОВ "Артмікс К" товару, оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження того, що у період, за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зазначений автомобіль використовувався для обслуговування підприємства, а не у власних цілях його власником.

Крім того, із укладеного між позивачем та ТОВ "Артмікс К" договору від 26.11.2012 №26/11, та оформлених на виконання зазначеного договору видаткових та податкових накладних, вбачається, що вказані документи від імені ТОВ "Артмікс К" підписані директором вказаного товариства ОСОБА_2

Як вбачається з вироку Святошинського районного суду міста Києва від 29.03.2013 в кримінальному провадженні №1-кп/759/161/13, відповідно до якого затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 21.03.2013 між прокурором Речицькою Н.А. та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №32013110080000056, та визнано винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що усі надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських відносин з придбання позивачем у ТОВ "Артмікс К" товарів підписані від імені директора ТОВ "Артмікс К" ОСОБА_2, вироком суду відносно якого встановлено, що ОСОБА_2 не мав жодного відношення до діяльності ТОВ "Артмікс К" окрім його створення без мети здійснення господарської діяльності, суд дійшов висновку, що наданий позивачем договір від 26.11.2012 №26/11, укладений між ТОВ "Дезко" та ТОВ "Артмікс К", а також оформлені на виконання зазначеного договору видаткові та податкові накладні не є неналежними доказами у даній справі та не є такими, що підтверджують факт придбання позивачем товарів у ТОВ "Артмікс К". Відповідно, позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат за 4 квартал 2012 року та податкового кредиту за грудень 2012 року сплачені на користь ТОВ "Артмікс К" суми в рахунок оплати товару за договором від 26.11.2012 №26/11.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 06.02.2014 №0000432203, та №0000452203, винесенні Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві правомірно, оскільки позивач занизив податок на прибуток за 2012 рік (4 квартал 2012 року) на 73042,00 грн. та податок на додану вартість за грудень 2012 року на 69563,00 грн.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дезко» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2014 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.