Рішення

від 09.09.2014 по справі 390/1143/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2306/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О. О.

Доповідач Фомічов С. Є.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Фомічова С.Є.

суддів - Франко В.А.

Патапенка В.І.

при секретарі - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до селянського фермерського господарства «Митрофанівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2014 року і

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до селянського фермерського господарства «Митрофанівське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,56 га за НОМЕР_1, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району та області. Вона є одноосібником і сама обробляє свою земельну ділянку та вирощує на ній сільськогосподарську продукцію, її земельна ділянка межує з земельними ділянками, які орендує СФГ «Митрофанівське» Кіровоградського району.

Навесні 2012 року вона засіяла на своїй земельній ділянці сільськогосподарську культуру - соняшник. СФГ «Митрофанівське» також засіяло соняшник на орендованих ними земельних ділянках.

27 жовтня 2012 року на своїй земельній ділянці позивач почала збирати урожай соняшника, але зібрати урожай зі всього поля не встигла, тому що обламався комбайн. На наступний день, а саме 28 жовтня 2012 року, коли вона приїхала на своє поле, то виявила, що нескошена частина її поля була вже скошена. Про це вона та інші одноосібники, на яких також був скошений соняшник, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за участю свідків склали відповідний акт про незаконний покіс соняшника на їхніх земельних ділянках.

28 жовтня 2012 року про незаконний покіс соняшника на своїй земельній ділянці та ділянках, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивач подала заяву до чергової частини Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області.

На земельній ділянці позивача було скошено 2,3 га соняшника. Позивач та власники вказаних вище земельних ділянок почали з'ясовувати, хто це міг зробити і виявилось, що соняшник на їхніх земельних ділянках за наказом голови СФГ «Митрофанівське» скосив комбайнер цього господарства ОСОБА_6

Позивач неодноразово зверталась до Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області з заявами про розслідування зазначеної ситуації, однак постановою о/у Кіровоградського РВ Булди Ю.В. від 16 листопада 2012 відмовлено в порушенні кримінальної справи, а 30 червня 2013 постановою слідчого СВ Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області Довженка М. В. закрито кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_9, тому що на погляд слідчого між сторонами виникли цивільно-правові правовідносини.

На теперішній час добровільно повернути незаконно скошений урожай соняшника або віддати його вартість грошима голова СФГ «Митрофанівське» ОСОБА_9 категорично відмовляється. Позивач стверджує, що вказаними неправомірними діями голови СФГ «Митрофанівське» їй заподіяно матеріальну шкоду в сумі 23 264 грн. 78 коп. (незаконний покіс соняшника 2,3 га. х 22,7 ц/га = 52,21 ц. х 4456,00 грн./т = 23264, 78 грн.) та моральну шкоду яку вона оцінює в 20000 гривень.

Заочним рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила суд апеляційної інстанції скасування рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її зовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р3 № 422466, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,56 гектарів в межах згідно з планом.

Земельна ділянка розташована на території Новоолександрівської сільської ради, ділянка НОМЕР_1. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З акта, який було складено 29 жовтня 2012 року, власниками земельних ділянок: ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, в присутності ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що 27 жовтня 2012 СФГ «Митрофанівське» зібрало врожай соняшнику на земельній ділянці НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_3, на земельній ділянці НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_4, на земельній ділянці НОМЕР_3, яка належить ОСОБА_5 На земельній ділянці НОМЕР_1 було скошено 2,3 га соняшнику, на земельній ділянці НОМЕР_2 скошено 4,2 га соняшнику, на земельній ділянці НОМЕР_3 скошено 4,6 га соняшнику.

28 жовтня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до чергової частини Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області з заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_9, а 29 жовтня 2012 року з аналогічною заявою звернувся ОСОБА_10, зазначені заяви розглянуті і постановою о/у ДСБЕЗ Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області старшого лейтенанта міліції Булди Ю.В. від 16 листопада 2012 року в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_9 за ознаками злочину передбаченого ст.185 КК України відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю складу злочину.

На вказану постанову позивач та інші власники земельних ділянок подали скаргу до прокуратури Кіровоградського району.

15 січня 2013 року позивач знову звернулась з заявою до Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області, в якій просила розглянути заяву та зазначити, на якій підставі було скошено соняшник.

Вказана заява була зареєстрована та внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120170000128 від 15 січня 2013 року. Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_3 була допитана як потерпіла, а ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 були допитані як свідки. Постановою слідчого СВ Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області лейтенанта міліції Довженка М.В. від 30 червня 2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120170000128 від 15 січня 2013, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

На підтвердження розрахунку суми матеріальної шкоди, позивач надала копію листа Головного управління статистики у Кіровоградській області за № 07.1-94/2535 від 23 квітня 2014 року, щодо середньої ціни реалізації насіння соняшника сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) Кіровоградського району.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 пояснив, що він з травня по листопад 2012 року офіційно працював комбайнером в СФГ «Митрофанівське». 27 жовтня 2012 року він і ще один комбайнер ОСОБА_14 збирали урожай соняшника на полях, що належали СФГ «Митрофанівське». Закінчивши збір урожаю на зазначених полях, ввечері зібрали техніку та почали від'їжджати додому, однак їх зупинив автомобіль, в якому сидів голова СФГ «Митрофанівське» ОСОБА_9 разом із агрономом. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_9 наказав їм, зібрати урожай соняшника з земельних ділянок, які межують з його земельними ділянками. Агроном вказав, де саме необхідно збирати. Він знав, що вказані земельні ділянки не належать СФГ «Митрофанівське», оскільки раніше допомагав їх власникам обробляти землю. Проте змушений був виконувати наказ ОСОБА_9 Він всього зібрав приблизно 8 тон, оскільки двічі відвантажував зібране насіння на вантажний автомобіль, а в бункері приблизно поміщається 4 тони насіння. З поля автомобілі вивозили насіння на ваги СФГ «Митрофанівське», робили запис в обліковій книжці та залишали в зерносховищі.

Допитаний як свідок ОСОБА_15 пояснив, що йому відомо про те, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради, та те, що вона її самостійно обробляє. 27 жовтня 2012 року ОСОБА_3. зі своїм співмешканцем ОСОБА_10 збирали урожай соняшника на зазначеній земельній ділянці, однак в них зламався комбайн, внаслідок чого вони були змушені припинити збір урожаю. Він допомагав ремонтувати вказаний комбайн, а на наступний день коли вони приїхали продовжувати збирати врожай то побачили, що урожай на ній вже зібраний. Він був присутній під час виміру земельної ділянки, де був скошений соняшник.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в позовних вимогах позивач доводить, що урожай із її поля зібраний працівниками СФГ «Митрофанівське» за наказом керівника ОСОБА_9, проте ОСОБА_9, як фізична особа, є неналежним відповідачем у цій справі.

Проте, колегія суддів судової палати апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може.

У відповідності з вимогами ст. ст. 213 , 214 ЦПК України судове рішення має бути законним і обґрунтованим, ухваленим з виконанням всіх вимог цивільного судочинства та згідно з законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення суд не виконав цих вимог, неповно встановив і дослідив і обставини справи, ухвалив передчасне рішення з порушенням вимог процесуального права.

У відповідності з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Факт незаконного збирання врожаю підтверджується наявними в матеріалах доказами. Виходячи зі змісту позовних вимог позивачем ставилось питання про відшкодування шкоди заподіяної діями СФГ «Митрофанівське», а не його керівником ОСОБА_9

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до ст. 156 ЗК України , ст. 1166 ЦК України шкода заподіяна самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншим порушенням земельного законодавства, відшкодовується у повному обсязі. Зокрема, при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайості певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних із збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їх призначення.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 23264, 78 грн. матеріальної шкоди, оскільки дана сума підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Враховуючи, що діями відповідача порушено права позивача, то остання має право на відшкодування моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Проте, на думку колегії суддів, розмір відшкодування, заявлений позивачем, не відповідає ступеню моральних страждань, які вона понесла, тому суд зменшує його до 5000 грн.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 307 ЦПК України , має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильно встановлені фактичні обставини справи, що полягає у неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи (стаття 309 ЦПК України ).

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 липня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з селянського фермерського господарства «Митрофанівське» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 23264, 78 грн., 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 750 грн. витрат на правову допомогу та 730,80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді