Ухвала

від 11.09.2014 по справі 2а-15651/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15651/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Промінь" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Промінь" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Промінь" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 жовтня 2010 року № 0000252201/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Промінь" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну невиїзну виїзну перевірку ТОВ "Медіа-Промінь" в частині дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ "Бі Ес Консалтинг" за період жовтень, листопад місяці 2009 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 05 жовтня 2010 року № 14847/22-04-32732429.

Перевіркою встановлено, що позивачем у порушення п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено ПДВ на загальну суму 3507,00 грн., у т.ч.: за жовтень 2009 р. - 1860,00 грн., за листопада 2009 р. 1647,00 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2010 року №0000252201/0, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з ПДВ на суму 5261,00 грн., у т.ч.: 3507 грн. основний платіж, 1754,00 грн. штрафна санкція).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту; податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Медіа-Промінь" відобразило у складі податкового кредиту з ПДВ за жовтень та листопад місяці 2009 року суми податку у розмірі 1860,00 грн. і 1646,67 грн., на підставі податкових накладних від 14 жовтня 2009 року № БЕК-130, №БЕК-131 та від 12 листопада 2009 року № БЕК-158, № 158-1, виписаних ТОВ "Бі Ес Консалтинг", з яким позивач перебував у господарських взаємовідносинах з придбання послуг зі збору реклами до випуску № 7 газети "Солом'янка" за серпень місяць 2009 pоку, послуг з комп'ютерної верстки № 8 і № 9 газети "Солом'янка" за вересень і жовтень місяці 2009 року.

Судом встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність ТОВ "Бі Ес Консалтинг" за місцезнаходженням; податкові декларації з ПДВ за жовтень, листопад місяці 2009 року даним Товариством не подані; проведеною перевіркою ТОВ "Бі Ее Консалтинг" встановлено нікчемні правочини між зазначеним Товариством і його контрагентами, у тому числі ТОВ "Медіа-Промінь"; директор ТОВ "Бі Ес Консалтинг" ОСОБА_3 фінансово-господарську діяльність не здійснював, ніяких документів на придбання товарів не підписував і нікому не доручав цього робити; кількісний склад працівників ТОВ "Бі Ес Консалтинг" становить 1 особу, згідно податкового розрахунку комунального податку від 05 листопада 2009 року вх. № 319777; ТОВ "Бі Ес Консалтинг" не сплачено до бюджету зобов'язання з ПДВ за операціями з ТОВ "Медіа-Промінь"; ТОВ "Бі Ес Консалтинг" має ознаки фіктивності .

Матеріали справи свідчать, що первинні документи, виписані від імені ТОВ "Бі Ес Консалтинг" містять особистий підпис особи, яка їх склала ОСОБА_3, який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є керівником даного Товариства.

Разом з тим, з письмових пояснень ОСОБА_3, відібраних 01 лютого 2010 року опер-уповноваженим Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції Чепелюком К.В. та письмових свідчень ОСОБА_3, які містяться в матеріалах справи, встановлено, що первинні документи, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, ОСОБА_3 від імені ТОВ "Бі Ес Консалтинг" не складалися та не підписувалися.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України викладену в постанові від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, у якій зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих Товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до частини першої ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи те, що наявні в матеріалах справи первинні документи не можуть вважатися належними доказами проведення господарських операцій, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ТОВ "Бі Ее Консалтинг".

Таким чином, донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій здійснено у відповідності до чинного законодавства.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Промінь" та відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Промінь" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2014 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.