Постанова

від 08.09.2014 по справі 826/9150/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2014 року 10:00 № 826/9150/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Обелиск» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2014 року №0000122204 та №0000112204, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Обелиск» (надалі - позивач або ПП «Обелиск») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними (нечинними) та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.02.2014 року №0000122204 та №0000112204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, оскільки ПП «Обелиск» не порушувало приписів п.п 267.6.1-267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

У судове засідання 29.07.2014 року з'явилися представники позивача, які заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 29.07.2014 року не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою. Про причини неявки у судове засідання 29.07.2014 року відповідач суду не повідомляв, клопотань чи заяв про розгляд справи без участі його представника або про відкладення судового засідання не заявляв.

Суд у судовому засіданні 29.07.2014 року на підставі положень ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці «ресторан» за адресою м. Київ, вул. Лугова, 12 суб'єкта господарювання ПП «Обелиск» код за ЄДРПОУ 32916683, за результатами якої складено акт (довідка) фактичної перевірки від 30.01.2014 року (надалі - акт перевірки).

Під час вказаної вище перевірки встановлено порушення п.п. 267.6.1-267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (зі змінами та доповненнями).

В обґрунтування вищезазначених висновків контролюючим органом в акті перевірки вказано, що на момент перевірки ПП «Обеликс» за адресою м. Київ, вул. Лугова, 12 здійснювало реалізацію алкогольних напоїв на розлив. На момент перевірки встановлено порушення порядку використання торгового патенту, а саме: оригінал торгового патенту не був відкритий та доступний для огляду (знаходився в папці з документами), на доступному для огляду місці знаходилась копія торгового патенту, яка нотаріально не завірена. В ході перевірки встановлений факт несвоєчасного оприбуткування готівки в касі підприємства 23.01.2014 року в сумі 3 363,78 грн. в зв'язку з тим, що готівка, яка проведена через РРО з фіскальним №2655022480 в сумі 399,96 грн., РРО з фіскальним №2655022481 в сумі 734,80 грн., РРО з фіскальним №2655024276 в сумі 923,00 грн., РРО з фіскальним №2655015399 в сумі 818,01 грн., РРО з фіскальним №2655015398 в сумі 7088,01 грн. і у відповід6них КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак, у день одержання готівкових коштів (23.01.2014 року) не проведена по касовій книзі.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 року:

№0000112204, яким до ПП «Обелиск» за порушення п.п 267.6.1-267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 487,00 грн.;

№0000122204, яким до ПП «Обелиск» за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (зі змінами та доповненнями), застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 16 818,90 грн.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, на підставі яких винесено вищезазначені податкові повідомлення-рішення, позивачем подано скарги на останні, за результатами розгляду яких Головним управлінням Міндоходів у м. Києві та Міністерством доходів і зборів України рішеннями від 07.05.2014 року №4107/10/26-15-10-09-25 та від 05.06.2014 року №10090/6/99-99-1001-0615 податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 року №0000112204 та №0000122204 залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Так, положеннями ст. 267 ПК України врегульовано питання, пов'язане зі збором за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

У відповідності до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

При цьому, приписами пп. 267.4.1 п. 267.4 ст. 267 ПК України передбачено, що для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту.

Водночас, оригінал торгового патенту повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри (пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України).

Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду (пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України).

Згідно пп. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПК України, для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб'єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.

Суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.1-267.6.3 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу, сплачують штраф у розмірі збору на один календарний місяць (для діяльності у сфері розваг - у розмірі збору на один квартал) (125.1 ст. 125 ПК України).

В свою чергу, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 267.6.1-267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПК України з посиланням на те, що на момент перевірки ПП «Обелиск» встановлено порушення порядку використання торгового патенту, а саме: оригінал торгового патенту не був відкритий та доступний для огляду (знаходився в папці з документами), на доступному для огляду місці знаходилась копія торгового патенту, яка нотаріально не завірена.

Разом з тим, за твердженнями представників позивача, оригінал торгового патенту розташований у спеціально обладнаному куточку споживача, який є відкритим та доступним для огляду, на підтвердження чого останніми надано суду копії фотокартки із зображенням куточка споживача (а.с. 84 том 1).

Проте, суд вважає необґрунтованими посилання представників позивача на вищезазначену копію фотокартки, як доказу, який спростовує висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, оскільки копія даної фотокартки не дає змоги встановити факт зображення на останній оригіналу чи нотаріально засвідченої копії торгового патенту через неякісну копію останньої. Крім того, даним доказом не підтверджується факт належного розміщення торгового патенту, у відповідності до вищенаведених положень податкового законодавства, саме під час проведення посадовими особами контролюючого органу ПП «Обелиск», результати якої оскаржуються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами не спростовано встановленого в акті перевірки, як носія доказової бази по справі, факту порушення позивачем порядку використання торгового патенту, а саме: оригінал торгового патенту не був відкритий та доступний для огляду (знаходився в папці з документами), на доступному для огляду місці знаходилась копія торгового патенту, яка нотаріально не завірена, а, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.02.2014 року №0000112204 винесено правомірно та скасуванню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним (нечинним) та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2014 року №0000122204 суд зазначає про наступне.

Нормативно-правовим актом, що визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, є Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (надалі - Положення №637).

У відповідності до п. 1.2 Положення №637, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

При цьому, приписами 2.6 Положення №637, про порушення яких ПП «Обелиск» йде мова в акті перевірки, визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

В свою чергу, абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Так, згідно п. 2.2.14 акту перевірки «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки», перевіряючими вказано, що в ході перевірки встановлений факт несвоєчасного оприбуткування готівки в касі підприємства 23.01.2014 року в сумі 3 363,78 грн. в зв'язку з тим, що готівка, яка проведена через РРО з фіскальним №2655022480 в сумі 399,96 грн., РРО з фіскальним №2655022481 в сумі 734,80 грн., РРО з фіскальним №2655024276 в сумі 923,00 грн., РРО з фіскальним №2655015399 в сумі 818,01 грн., РРО з фіскальним №2655015398 в сумі 7088,01 грн. і у відповід6них КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак, у день одержання готівкових коштів (23.01.2014 року) не проведена по касовій книзі.

Разом з тим, у відповідності до описової частини акта перевірки вбачається, що перевіряючим до перевірки надано реєстраційне посвідчення №2655023225 від 31.10.2012 року, видане ДПІ у Печерському районі на реєстратор розрахункових операцій 2655023225, заводський номер ВЖ 7402015910, фіскальний №2655023223, версія внутрішнього програмного забезпечення Н301710Н, поставлено на облік 01.11.2012 року, з огляду на викладене вбачається, що під час перевірки ПП «Обелиск», інші реєстратори розрахункових операцій, аніж вищевказаний реєстратор розрахункових операцій з фіскальним №2655023225 , не виступали об'єктом перевірки.

При цьому, слід зазначати, що про порушення несвоєчасного оприбуткування позивачем готівки в касі підприємства, яка проведена через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним № 2655023225, який і був наданий до перевірки, контролюючим органом в акті перевірки не вказано.

Крім того, слід зазначити, що як вбачається з наявних у матеріалах справ копій реєстраційних посвідчень та довідок про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, реєстратори розрахункових операцій, про які йде мова в акті перевірки, а саме: з фіскальними №2655024276, №2655015399 та №2655015398 взято на облік за іншою адресою, яка не відповідає фактичному місцю проведення перевірки позивача, оскільки, як зазначено в акті перевірки, перевірка здійснювалася за адресою м. Київ, вул. Лугова, 12, а вказані реєстратори взято на облік у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, із зазначенням адреси господарської одиниці: м. Дніпропетровськ, б-р. Європейський, 1-Д; у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, із зазначенням адреси господарської одиниці: м. Київ, вул. Мельникова, 83-Д та ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, із зазначенням адреси господарської одиниці: м. Київ, просп. Г. Сталінграда, 12-Г відповідно.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення від 25.02.2014 року №0000122204, оскільки, як зазначено вище, останнє ґрунтується на висновках контролюючого органу про несвоєчасне оприбуткування готівки в касі підприємства, проведеної через реєстратори розрахункових операцій, які фактично, як вбачається зі змісту акту перевірки, не були надані до перевірки, а деякі з них перебувають на обліку за іншою адресою, аніж та, за якою безпосередньо здійснювалася перевірка.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище податкове-повідомлення рішення від 25.02.2014 року №0000122204 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.02.2014 року №0000122204. В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову у їхньому задоволенні.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.02.2014 року №0000122204.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути судові витрати у розмірі 177,22 грн. (ста сімдесяти семи грн. 22 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (ідентифікаційний код: 38748591, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок