Постанова

від 11.09.2014 по справі 826/19872/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19872/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Востоктрейдінвест" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008791581 від 14.07.2011, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів України, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2011 року №0008791581.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, проте постанова суду - зміні в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем, у зв'язку із анулюванням позивачу свідоцтва платника ПДВ, була проведена камеральна перевірка ТОВ "Востоктрейдінвест", за результатами якої було складено Акт від 14.06.2011 №3758/35358166.

Згідно з даним актом, під час перевірки встановлено, що у ТОВ «ВТІ» анульовано свідоцтво платника ПДВ 07.04.2011, у зв'язку з ненаданням декларації протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. За даними останньої декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року наданої 29.04.2010 № 76146, балансова вартість запасів на кінець звітного періоду складає 852307 грн., балансова вартість необоротних активів - 0 грн. За даними останньої декларації з ПДВ за березень 2010 року від 19.04.2010 № 58751, - ряд. 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду) - 15051 грн.

У зв'язку з цим, на переконання відповідача, позивачем порушено пп.184.7 ст.184 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) - не визнане умовне постачання таких товарів та необоротних активів та переховані податкові зобов'язання, виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів на суму 155 410,40 грн. ТОВ «ВТІ» збільшено суму, що за результатами звітних періодів підлягає сплаті платником до бюджету на 155 410 грн., а також, на підставі п.123.1 ст.123 ПК України до платника застосовується штраф у розмірі 25 % від суми нарахованого податкового зобов'язання у розмірі 38 853,00 грн.

На підставі наведеного акту відповідачем 14.07.2011 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0008797502, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із товарів вироблених в Україні на суму 194 263,00 грн. (із яких за основним платежем - 155 410,00 грн. та 38 853,00 грн. - за штрафними санкціями).

Вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення, при цьому виходив з наступного.

Відповідно до положень пп.184.7 ст.187 ПК України (в редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки), якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

З аналізу наведеної норми слідує, що у разі анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість особа зобов'язана визнати умовний продаж за наявності всіх умов, наведених у вказаній нормі.

Разом з тим, однією із обов'язкових умов виникнення в особи обов'язку визнати умовне постачання таких товарів й необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів є анулювання її реєстрації як платника податку з ініціативи самого платника податків, оскільки за змістом п. 184.7 ст. 184 ПК України обов'язок визнати умовне постачання товарів та необоротних активів був пов'язаний з датою подання заяви платником податків про анулювання його реєстрація, тобто з самостійним прийняттям рішення платником податків про відмову від статусу платника ПДВ.

Судом першої інстанції встановлено, що анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, було здійснено не за заявою платника податків, а за рішенням податкового органу. Зокрема, зі змісту акта камеральної перевірки позивача слідує, що у ТОВ «ВТІ» анульовано свідоцтво платника ПДВ 07.04.2011, у зв'язку з ненаданням декларації протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, на підставі пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України.

За таких обставин, враховуючи, що анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, було здійснено не за заявою платника податків, а за рішенням податкового органу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що до позивача не можуть бути застосовані вимоги пп.184.7 ст.184 ПК України і у нього відсутній обов'язок здійснення умовного продажу активів та нарахування податкового зобов'язання, у зв'язку з таким продажем.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, посилання апелянта на порушення судом норм матеріального та процесуального права, під час розгляду апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

Разом з тим апеляційний суд не погоджується із висновком суду щодо зобов'язання ДКС здійснити стягнення судових витрат в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 97 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок), зокрема, зазначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Відповідно до п. 19 Порядку безспірне списання коштів з державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Колегія суддів зазначає, що виконання судових рішень в адміністративних справах про стягнення судових витрат з державного або місцевого бюджету повинно здійснюватись органами Державного казначейства шляхом списання коштів з рахунків відповідного бюджету, до якого зараховувались надходження від сплати цих судових витрат, за умови надання особою, на користь якої ухвалене рішення, всіх підтверджуючих документів.

Більш того, чинним законодавством не передбачено відкриття рахунків, які відкриваються за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів України в Одеській області за рахунок наданих цьому органу бюджетних асигнувань. Судовий збір повертається за рахунок зарахованої суми коштів до бюджету, внесеної позивачем, з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховувались.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів України в Одеській області.

В решті оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права за вірно встановлених обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження і висновків суду не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, в задоволені апеляційної скарги слід відмовити, а постанову суду першої інстанції змінити в частині порядку стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Востоктрейдінвест" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008791581 від 14.07.2011 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року змінити, виклавши третій та четвертий абзаци її резолютивної частини в такій редакції:

«Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Востоктрейдінвест» понесені судові витрати в розмірі 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 53 коп. з Державного бюджету України.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 97 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.