Ухвала

від 02.09.2014 по справі 613/2011/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/4762/14 Головуючий 1 інст.: Уварова Ю.В.

Справа № 613/2011/13- Доповідач:Хорошевський О.М.

Категорія: інші

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Костюченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 19 травня 2014 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства «Богодухівський хлібозавод «АПІ-ПЛЮС» до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Богодухівський хлібозавод «АПІ-ПЛЮС» про визнання права власності,-

встановила:

У листопаді 2013 року ПрАТ «Богодухівський хлібзавод АПІ-ПЛЮС» звернулось до суду з позовом у якому просило зобов'язати ОСОБА_2 звільнити належну позивачу земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від торгового павільйону та привести земельну ділянку у придатний стан, який існував до порушення права.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником зазначеної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.07.2013 року індексний номер 5654177.

На цій ділянці знаходиться торгівельний павільйон. За договором купівлі-продажу від 10.04.2012 року цей павільйон було продано ВАТ «Богодухівський хлібзавод», правонаступником якого є ПрАТ «Богодухівський хлібзавод АПІ-ПЛЮС» ОСОБА_2

Кіоск встановлювався на підставі рішення виконкому Богодухівської міської ради Харківської області № 430 від 24 червня 2008 року строком на один рік.

На час звернення до суду між сторонами відсутні договірні відносини щодо земельної ділянки.

Вважаючи, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку товариство просило усунути перешкоди у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на торгівельний павільйон (магазин) за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку під цим торгівельним павільйоном.

Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 10 квітня 2012 року він згідно акту прийому -передачі від17.04.2012 року прийняв торгівельний кіоск, розташований на території «Богодухівського хлібзаводу».

За договором від 07.02.2013 року укладеного між сторонами, він набув права оренди земельної ділянки, розташованої під павільйоном на строк до 31 грудня 2013 року.

Вважаючи, що належний йому торгівельний павільйон не є малою архітектурною формою та посилаючись на ст.328 ЦК України та ст.120 ЗК України просив позов задовольнити.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 19 травня 2014 року позовні вимоги ПрАТ «Богодухівський хлібзавод АПІ-ПЛЮС» задоволено.Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, відмовити у задоволенні позивних вимог ПрАТ «Богодухівський хлібзавод АПІ-ПЛЮС» та задовольнити його позивні вимоги.

Вказав при цьому, що оскаржуваним рішенням порушені його права як власника.

Суд не взяв до уваги, що згідно технічного паспорту на спірну будівлю, ця будівля має цегляний фундамент.

Суд безпідставно не визнав спірну будівлю нерухомим майном.

Суд всупереч вимогам ст. 120 ЗК України не визнав, що набуття права власності на будівлю припиняє право попереднього власника земельної ділянки на якій знаходиться будівля на цю земельну ділянку.

Реєстрація права власності на спірну будівлю не відбулась з вини позивача.

Примусове відчудження об'єкта права приватної власності можливо лише як виняток, і підстави для цього відсутні.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи вимоги за первісним позовом і відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що нежитлова будівля магазин, що знаходиться на території позивача не є об'єктом нерухомості у розумінні норм діючого законодавства, оскільки до експлуатації не введений право власності на нього не зареєстровано. Технічний паспорт, виготовлений на це приміщення містить позначку про самовільне будівництво.

За таких умов суд правильно визнав, що спірна будівля не є об'єктом нерухомості і визнання права власності на таку будівлю законодавством не передбачено.

Договір купівлі-продажу від 10.04.2012 року нотаріально не посвідчено. Договір оренди кіоску від 07.02.2013 року діяв до 31.12.2013 року і строк його дії не подовжувався.

Оскільки ОСОБА_2 не набув права власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці належний первісному позивачу, у нього не виникає і права власності на земельну ділянку на якій розташована будівля.

З огляду на те, що на час ухвалення оскаржуваного рішення між сторонами не діяли будь-які договірні відносини щодо користування земельною ділянкою суд обґрунтовано визнав безпідставним таке користування відповідачем.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення права власності відповідача не можуть бути взяті до уваги, оскільки він не позбавлений права відносно будівельних конструкцій та матеріалів з яких виготовлена спірна будівля.

Буручи до уваги, що ОСОБА_2 тричі не з'явився до суду апеляційної інстанції, хоча був належним чином повідомлені про час та місце судового засідання апеляційний розгляд відбувся згідно правил ч.4 ст.169 ЦПК України.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення з підстав передбачених ч. 1 ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 19 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя-

Судді колегії: