Рішення

від 03.09.2014 по справі 908/2536/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/90/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2014 Справа № 908/2536/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консто" (61072,м.Харків, пр.Леніна, 58, к. 415)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 165999 грн. 99 коп. основного боргу за договором № 288 від 23.02.2012 р., 6221 грн. 75 коп. річних процентів, 25776 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - не з'явився (Погребняк В.В., наказ № 1-р від 11.11.1999 р., Моргун А.М., дов. від 28.07.2014 р. - в засіданні 13.08.2014 р.)

Відповідача - Маньчин О.О., дов. № 18/188 від 17.12.2013 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 165999 грн. 99 коп. основного боргу за договором № 288 від 23.02.2012 р., 6221 грн. 75 коп. річних процентів, 25776 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Розгляд справи призначений на 13.08.2014 р., відкладався до 03.09.2014 р. за клопотанням відповідача. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 03.09.2014 р.

Позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору постачання № 288, укладеного з відповідачем 23.02.2012 р., за видатковою накладною № 3 від 13.08.2013 р. поставив останньому продукцію на загальну суму 385999 грн. 99 коп. Згідно умов договору оплата здійснюється за фактичну кількість поставленого товару протягом 35 календарних днів тільки за умови виконання продавцем п. 4.4.1, 4.1.5 - 4.1.7. Враховуючи наведені умови договору кінцевим строком оплати відповідачем отриманого товару є 17.09.2013 р. Зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково в розмірі 220000 грн., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 165999 грн. 99 коп. У відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення також заявлено 6221 грн. 75 коп. річних процентів, нарахованих за період з 18.09.2013 р. по 15.07.2014 р., та 25776 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з жовтня 2013 р. по червень 2014 р. Позивач просить стягнути з товариства «Запорізький завод феросплавів» 165999 грн. 99 коп. основного боргу за договором № 288 від 23.02.2012 р., 6221 грн. 75 коп. річних процентів, 25776 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

В судове засідання 13.09.2014 р. позивач свого представника не направив, клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 03.09.2014 року за відсутності представника позивача.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначає, що згідно п. 4.1.1 договору, разом з товаром продавець надає покупцю оригінали документів, зокрема, рахунок. Пунктом п. 5.2 передбачено, що при простроченні надання оригіналів документів, зазначених у п. 4.1 договору, термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів. Позивач всупереч умовам договору не надав відповідачу рахунок за поставлений товар. Крім того, відповідач вказує, що 09.04.2014 р. ним отримано лист від позивача, відповідно до якого позивач погоджується внести зміни до договору № 288 від 23.02.2012 р. року в частині зменшення ціни на поставлений товар. З урахуванням того, що відповідач сплатив частину вартості товару у загальному розмірі 220000 грн. сторони погодили укласти додаткову угоду про зменшення ціни товару, що не була сплачена, на 30%, а саме 116220 грн. На підставі зазначеного листа, відповідач направив на адресу позивача два екземпляри додаткової угоди про зменшення ціни товару. Позивач підписану зі свого боку додаткову угоду відповідачу не надав. Також позивач не повідомив про відмову від підписання додаткової угоди.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 23.02.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Консто» (продавець, позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (покупець, відповідач по справі) укладено договір № 288, за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті та за цінами, вказаними в специфікаціях або додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна на узгоджений обсяг та період поставки товару вказується в специфікаціях або додаткових угодах до договору (п. 2.2). Загальна сума договору на момент його укладення становить 150000 грн., сума договору може бути змінена в бік її збільшення на суму поставки товару, згідно специфікаціям або додатковим угодам до цього договору ( п. 2.3).

До договору № 288 від 23.02.2012 р. укладено додаткові угоди № 1 від 28.05.2013 р., № 2 від 12.08.2013 р., № 3 від 30.12.2013 р. Додатковою угодою № 1 від 28.05.2013 р. сторонами узгоджено, що продавець зобов'язується поставити покупцеві товар у строки та за номенклатурою згідно переліку, загальна сума договору № 288 від 23.02.2012 р. змінюється на суму вказаного переліку і становить 536000 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 12.08.2013 р. сторонами термін поставки 10.06.2013 та 15.06.2013 р. змінено на 22.08.2013 р. Відповідно до п. 11.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 30.12.2013 р. договір діє до 30.06.2014 р., а в частині гарантійних зобов'язань - до терміну їх закінчення.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 28.05.2013 р., яким передбачено, що покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 35-ти календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 4.1.1, 4.1.5 - 4.1.7 цього договору.

Пунктом 4.1.1 договору передбачено, що разом з поставкою товару продавець зобов'язаний надати покупцеві наступні оригінали документів, оформлених державною мовою: 1) рахунок, накладну на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 р. № 88; 2) податкову накладну, оформлена відповідно до вимог ст..ст. 187, 201 ПК України, Порядку заповнення податкових накладних № 137 від 01.11.2011 р.; 3) сертифікат якості виробника товару; 4) копія сертифікату походження товару СТ1 (у разі необхідності); 5) у разі якщо товар підлягає сертифікації - гігієнічний, екологічний сертифікат; 6) товарно-транспортну накладну форми № 1-ТН.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 288 від 23.02.2012 р. за видатковою накладною № 3 від 13.08.2013 р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 385999 грн. 99 коп., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зазначеній накладній та довіреність № 646 від 13.08.2013 р.

Як свідчить позивач, в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав. Відповідачем здійснено часткову оплату отриманого товару в розмірі 220000 грн., а саме: 16.12.2013 р. сплачено 150000 грн. та 24.03.2014 р. - 70000 грн. Згідно представленого позивачем розрахунку за останнім склалася заборгованість в розмірі 165999 грн. 99 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач заперечує отримання від позивача переліку документів, передбачених п. 4.1.1 договору № 288 та вказує, що позивачем не надано рахунок на оплату за поставлений товар.

Доводи відповідача суд вважає надуманими та зазначає наступне: сторони в розділі 7 договору погодили, що приймання товару за кількістю здійснюється покупцем на його складі відповідно до вимог Інструкції П.6 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. За вимогами п.12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортним та супровідним документам відправника, і в разі відсутності товаросупровідних документів складається акт, в якому вказується які документи відсутні. Таким чином, не складення відповідачем за відповідною поставкою згідно вимог Інструкції П-6 акту про відсутність товаросупровідних документів є підтвердженням надання позивачем відповідних документів. Відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає та не довів факту порушення постачальником (позивачем по справі) строків передачі товаросупроводжувальних документів. Також суд зазначає, що до розгляду справи у господарському суді відповідачем зауважень щодо неотримання супровідних документів на поставлену продукцію не надавалось. Крім того, в платіжних документах, які свідчать про здійснення відповідачем часткової оплати отриманої продукції підставою для оплати зазначено рахунок-фактуру № 9 від 13.08.2013 р., на який посилається позивач.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений договором термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору (п.5.1 договору). Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, заявлені вимоги не спростував, суд вважає, що вимоги про стягнення основного боргу в сумі 165999 грн. 99 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що сторонами погоджено укладення додаткової угоди про зменшення ціни товару на 30%, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 6221 грн. 99 коп., нарахованих за період з 18.09.2013 р. по 15.07.2014 р., та втрат від інфляції грошових коштів в сумі 25776 грн., нарахованих за період з жовтня 2013 р. по червень 2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. 526, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консто» (61072,м.Харків, пр. Леніна, 58, кв. 415, ЄДРПОУ 30654318) 165999 (сто шістдесят п'ять дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. основного боргу, 6221 (шість тисяч двісті двадцять одна) грн. 75 коп. річних процентів, 25776 (двадцять п'ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3659 (три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 95 коп. судових витрат. Видати наказ.

Повне рішення складено 08 вересня 2014 року.

Суддя І.А. Попова