Рішення

від 12.09.2014 по справі 912/2632/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2014 рокуСправа № 912/2632/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного підприємства охоронна фірма "Коріда", Кіровоградська область, м. Світловодськ

до відповідача: Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради, Кіровоградська область, м. Світловодськ

про стягнення 25575,28 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Біленький О.В., директор;

від відповідача - участі не приймали.

Приватне підприємство охоронна фірма "Коріда" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради (надалі - відповідач) заборгованості по договору № 29/13 від 28.03.2013 року в розмірі 25575,28 грн., з яких: 21000,00 грн. - основний борг, 1361,36 грн. - пеня, 525,92 грн. - 3 % річних, 2688,00 грн. збитки від інфляції з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 29/13 від 28.03.2013 року щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Кіровоградського області від 08.08.2014 року порушено провадження у справі, від сторін витребувано для вирішення спору необхідні документи.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.08.2014 року розгляд справи відкладався.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.08.2014 року № 0145880 6.

12.09.2014 на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи без участі представника.

Крім того, відповідач надав відзив на позов, згідно якого повідомляє, що у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування на погашення зазначеної заборгованості, заперечує проти примусового стягнення заборгованості, але не заперечує оплатити заборгованість відразу після надходження коштів до місцевого бюджету.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

28.03.2013 року між управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради (замовник) та приватним підприємством охоронна фірма "Коріда" (охорона) укладено договір № 29/13 про надання послуг з охорони будівельного майданчику загальноосвітньої школи № 1 м. Світловодська. (далі - договір № 29/13).

За умовами п.1.1. та п.п.3.1.-3.3 договору позивач узяв на себе зобов'язання щодо здійснення власними силами охорони майна та матеріальних цінностей згідно дислокації (додаток № 1 ), за умовами якої під охорону передавалося: недобудована двоповерхова споруда учбового корпусу на території ЗОСШ № 1, розташована за адресою м. Світловодськ, вул. Конько, 8 та визначено часи охорони об'єкту - в будні, вихідні та святкові дні - цілодобово, з 08-00 до 08-00 год. слідкуючої доби.

Відповідач зобов'язався прийняти за актом виконані послуги з охорони об'єкту та сплатити на користь позивача, обумовлені у п.п.5.1. договору їх вартість у розмірі 64000,00 грн. на бюджетний 2013 рік.

Згідно з 5.3. та 5.4. договору розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі акту виконаних робіт в десятиденний термін після їх прийняття. Виконавець повинен надати замовнику акт виконаних робіт та рахунок не пізніше 28 числа місяця. Оплата за цим договором здійснюється щомісячно платіжними дорученнями замовнику, які здаються в установу банку, що здійснює обслуговування не пізніше 10 числа наступного місяця.

За умовами п.п.6.1. договору, строк його дії визначено з 28.03.2013 по 31.12.2013 року.

Крім того, сторони 01.10.2013 року уклали додаткову угоду про припинення дії договору № 29/13 від 28.03.2013 року 1 жовтня 2013 року..

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Сторонами підписано наступні акти здачі-приймання виконаних робіт:

- 29.04.2013 за квітень 2013 року на суму 7111,11 грн.;

- 31.05.2013 за травень 2013 року на суму 7792,12 грн.;

- 27.06.2013 за червень 2013 року на суму 7000,00 грн.;

- 25.07.2013 за липень 2013 року на суму 7000,00 грн.;

- 30.08.2013 за серпень 2013 року на суму 7000,00 грн.;

- 30.09.2013 за вересень 2013 року на суму 7000,00 грн.;

Відповідачем було проведено часткову оплату за надані у квітні - червні 2013 року послуги.

Розмір непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем склав 21000,00 грн., за послуги надані у липні - вересні 2013 року, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2013 року (а.с. 18).

На адресу відповідача позивачем було направлено претензію № 2 від 14.02.2014 року та претензію № 10 від 25.06.2014 року з вимогою сплатити заборгованість у сумі 21000,00 грн. (а.с. 19, 21). Позивачем у відповідь на претензію № 2 від 14.02.2014 року було направлено листи на адресу позивача та повідомлено, що 17.02.2014 року на ім'я міського голови відправлено службову записку щодо сприяння у фінансуванні за надані послуги по охороні ЗОШ № 1 в сумі 21000,00 грн.

У зв'язку з тим, що заборгованість відповідача не погашена, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи даний спір господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач, на час розгляду справи, не надав суду доказів сплати заборгованості за надані позивачем охоронні послуги в розмірі 21000,00 грн.

Натомість, у відзиві на позов, відповідач зазначає, що надані послуги не профінансовано, позивач неодноразово звертався до Світловодської міської ради з проханнями сприяння в погашенні заборгованості з метою недопущення перевитрачання бюджетних коштів.

Відповідач відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України та відсутністю бюджетного фінансування на погашення заборгованості, заперечує проти примусового стягнення заборгованості, але не заперечує оплатити заборгованість відразу після надходження коштів до місцевого бюджету.

Однак господарським судом не приймаються доводи відповідача стосовно відсутності бюджетного призначення на фінансування робіт за договором, тому що це не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Відповідно до статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями., а статтями 525, 526 названого кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011, Оглядовий лист ВГСУ від 18.02.2013 № 01-06/374/2013)

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у праві "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 .

Під час розгляду справи по суті, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 21000,00 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги приватного підприємства охоронна фірма "Коріда" щодо стягнення з управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради 21000,00 грн. суми основного боргу за отримані у липні - вересні 2013 року послуги відповідно до договору про охорону будівельного майданчика ЗОШ № 1 від 28.03.2013 року підлягають задоволенню повністю.

Оскільки відповідачем оплата охоронних послуг, що надавались позивачем, відбувалась з порушенням строків визначених договором № 29/13, останнім заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1361,36 грн. пені.

За умовами пункту 5.5. договору №29/13 передбачено, що за кожен день прострочки платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за грошовими зобов'язаннями розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зокрема частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1361,36 грн. за період з 10.10.2013 по 10.04.2014 (розрахунок - а.с. 33).

Але, враховуючи зазначені вище норми законодавства, надані у різні місяці послуги, умови договору, за несплату наданих у липні 2013 року послуг, пеню необхідно було нараховувати з 11.08.2013 по 10.02.2014; наданих у серпні 2013 року послуг - за період з 11.09.2013 по 10.03.2014; наданих у вересні 2013 року послуг - за період з 10.10.2013 по 10.04.2014.

Згідно п. 1.12. постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи зазначене та зазначений позивачем період (з 10.10.2013 по 10.04.2014), умови договору, розмір пені складає 1141,86 грн., виходячи з наступного розрахунку

- на суму 7000,00 грн. (послуги надані у липні 2013 року) за період з 10.10.2013 по 10.02.2014 - 309,15 грн.;

- на суму 7000,00 грн. (послуги надані у серпні 2013 року) за період з 10.10.2013 по 10.03.2014 - 378,96 грн.;

- на суму 7000,00 грн. (послуги надані у вересні 2013 року) за період з 11.10.2013 по 10.04.2014 - 453,75 грн.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 1141,86 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 525,92 грн. 3% річних за період з 10.10.2013 по 10.08.2014 та 2688,00 грн. збитків від інфляції за період з жовтня 2013 по липень 2014 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком суду розмір 3% річних складає за період 10.10.2013 на суму боргу 14000,00 грн. - 1,15 грн.; за період з 11.10.2013 по 10.08.2014 на суму боргу 21000,00 грн. - 524,71 грн., а всього 525,86 грн.

За розрахунком суду збитки від інфляції складають 2782,43 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, вимога про стягнення 3% річних - частковому задоволенню.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 4, код 26240718) на користь приватного підприємства охоронна фірма "Коріда" (27502, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Куйбишева, 4, код 31972616) 25355,72 грн., з яких: основну заборгованість у розмірі 21000,00 грн., 3% річних у розмірі 525,86 грн., пеню у розмірі 1141,86 грн, збитки від інфляції у розмірі 2688,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1808,73 грн.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити відповідачу за адресою 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 4.

Повне рішення складено 15.09.2014 року

Суддя В.Г. Кабакова