Рішення

від 03.09.2014 по справі 910/13909/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13909/14 03.09.14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертайм»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магіцентр»

про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Архангельський С.А., за довіреністю

від відповідача: Савченко В.В., за довіреністю, Слободян О.М., за довіреністю, Федорчук М.А., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва було подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертайм" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магіцентр" (далі - відповідач) про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості.

Разом із позовною заявою було подано клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/13909/14, розгляд справи призначено на 06.08.2014 р.

01.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

01.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

06.08.2014 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

06.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано додаткове обґрунтування до клопотання про забезпечення позову.

06.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 06.08.2014 р. представники позивача з'явились та надали суду для огляду поштове повідомлення про отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками.

У судове засідання 06.08.2014 р. представник відповідача не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 06.08.2014 р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку із його необґрунтованістю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 р. розгляд справи було відкладено на 03.09.2014 р.

07.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Магіцентр», що знаходяться на всіх рахунках, які будуть виявлені державним виконавцем в ході виконання ухвали господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 08.08.2014 р. у справі № 910/13909/14, на суму 10 510 587,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертайм» про збільшення позовних вимог і додані до неї документи було повернуто позивачу без розгляду.

03.09.2014 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Магіцентр» через відділ діловодства господарського суду міста Києва був поданий зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овертайм» про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2014 р. зустрічну позовну заяву було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Магіцентр» без розгляду.

У судове засідання 03.09.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 03.09.2014 р. з'явились, надали суду усні клопотання про зупинення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні 03.09.2014 р. усні клопотання представників відповідача про зупинення провадження у справі та відкладення розгляду справи, суд відмовив у їх задоволенні, у зв'язку з їх необґрунтованістю.

У судовому засіданні 03.09.2014 р. представники відповідача надали суду письмове клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. у справі № 910/13909/14.

Розглянувши у судовому засіданні 08.08.2014 р. клопотання представників відповідача про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26 грудня 2011 року N 16 враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

З огляду на вищенаведене, у суду відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. у справі № 910/13909/14, тому у задоволенні клопотання представників відповідача про скасування заходів забезпечення позову було відмовлено.

Крім того, у судовому засіданні 03.09.2014 р. представниками відповідача було подано письмове клопотання про призначення у даній справі судової експертизи.

Розглянувши у судовому засіданні 03.09.2014 р. зазначене клопотання представників відповідача, суд відмовив у його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23 березня 2012 року N 4 (далі - Постанова № 4) відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Відповідно до п. 5 Постанови № 4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Дослідивши всі наявні у матеріалах справи документи, враховуючи, що предметом спору є розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі, у суду відсутня потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Представники відповідача у судовому засіданні 03.09.2014 р. надали свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.10.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Овертайм» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магіцентр» (далі - відповідач) було укладено Договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2412 (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого позивач надає, а відповідач приймає у тимчасове користування на умовах оренди нежитлові приміщення в трьох корпусах торгівельно-розважального комплексу загальною площею 10 989,8 кв.м., що розташовані у місті Вінниці, а саме:

- корпус № 1 по вул. Козицького, 51/1, що належить на праві власності позивачу в частині 41/50 у відповідності до Свідоцтва № 407, виданого 28.12.2006 р. виконкомом Вінницької міської ради на підставі рішення № 3241 від 28.12.2006 р., зареєстрованого Комунальним підприємством «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 19.03.2007 р. в книзі № 10 додаткова за № 242. Право власності зареєстроване Комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 01.10.2009 р. за № 28423255;

- корпус № 2 по вул. Козицького, 51/2, що належить на праві власності позивачу у відповідності до Свідоцтва № 408, виданого 28.12.2006 р. виконкомом Вінницької міської ради на підставі рішення № 3241 від 28.12.2006 р., зареєстрованого Комунальним підприємством «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 16.03.2007 р. в книзі № 16 додаткова за № 869. Право власності зареєстроване Комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 01.10.2009 р. за № 28426472;

- корпус № 3 по вул. Козицького, 51/3, що належить на праві власності у відповідності до Свідоцтва № 409, виданого 28.12.2006 р. виконкомом Вінницької міської ради на підставі рішення № 3241 від 28.12.2006 р., зареєстрованого Комунальним підприємством «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 16.03.2007 р. в книзі № 16 додаткова за № 869. Право власності зареєстроване Комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 01.10.2009 р. за № 28425064.

06.10.2009 р. між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі об'єкта оренди відповідно до Договору оренди.

Відповідно до п. 2.2 Договору оренди загальний місячний розмір орендної плати за даним договором складає 1 104 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з п. 2.3 Договору оренди розмір орендної плати може бути проіндексований тільки на підставі додаткового договору, укладеного сторонами.

В подальшому, між сторонами було укладено низку договорів про внесення змін та доповнень до Договору оренди, якими, зокрема, п. 2.1 Договору оренди було викладено в наступній редакції: «З урахуванням положень статті 631 Цивільного кодексу України, загальний розмір орендної плати за даним Договором складає з 01.08.2011 р. по 31.12.2011 р. 1 865 277,00 грн., в тому числі ПДВ. Загальний розмір орендної плати з даним Договором з 01.01.2012 р. становить 1 739 077,00 грн., в тому числі ПДВ».

Позивач у своїй позовній заяві зазначає суду про те, що, починаючи з січня 2014 р. відповідач не сплачує орендну плату, внаслідок чого, станом на дату подання позовної заяви до господарського суду міста Києва (09.07.2014 р.) заборгованість відповідача складає 10 434 462,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем надані суду рахунки (№ № 711,733,745,776,791,804) за період з січня 2014 р. по червень 2014 р., які були виставлені позивачем з метою отримання від відповідача орендної плати на загальну суму 10 434 462,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В свою чергу, відповідачем були надані суду первинні документи на підтвердження часткової сплати заборгованості в загальному розмірі 8 000,00 грн., а саме платіжні доручення № 7915 від 25.07.2014 р. на суму 3 000,00 грн., № 7786 від 04.07.2014 р. на суму 2 000,00 грн., № 7502 від 16.06.2014 р. на суму 2 000,00 грн., № 2 від 12.06.2014 р. на суму 1 000,00 грн.

Кошти в сумі 3 000,00 грн. за платіжним дорученням № 7915 від 25.07.2014 р. були сплачені відповідачем на користь позивача після подання позовної заяви до господарського суду міста Києва (09.07.2014 р.).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що між сторонами не існує спору в частині сплати орендної плати в розмірі 3 000,00 грн., а тому провадження у справі № 910/13909/14 підлягає припиненню в частині вимог про стягнення з відповідача зазначеної суми.

З урахуванням того, що відповідачем до подання позовної заяви до господарського суду міста Києва було частково сплачено заборгованість за Договором оренди в загальному розмірі 5 000,00 грн. та з урахуванням необхідності припинення провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 3 000,00 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в розмірі 10 434 462,00 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 10 426 462,00 грн. (10 434 462,00 грн. - основний борг за Договором оренди за вирахуванням 8,000 грн. - кошти, сплачені відповідачем за платіжними дорученнями № 7915 від 25.07.2014р., № 7786 від 04.07.2014 р., № 7502 від 16.06.2014 р., № 2 від 12.06.2014 р.).

Щодо вимог позивача про розірвання Договору оренди, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України вбачається, що орендна плата, в даному випадку, є істотною умовою договору, так як не сплативши її відповідач фактично позбавив позивача того, на що останній розраховував при укладенні Договору, а саме коштів за орендоване відповідачем приміщення, яке належить позивачу на праві власності.

Крім того, судом був встановлений на підставі первинних документів факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 10 426 462,00 грн., що фактично означає, що така істотна умова Договору оренди, як плата за користування об'єктом оренди виконується відповідачем з суттєвими порушеннями.

Доводи відповідача щодо того, що ним було часткового погашено заборгованість за Договором оренди, судом до уваги не беруться, враховуючи існування у відповідача перед позивачем значної заборгованості у вищезазначеному розмірі. При цьому, заборгованість відповідача перед позивачем формується з січня 2014 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а відповідачем було сплачено 8 000,00 грн. в якості погашення вищезазначеної заборгованості протягом червня - липня 2014 р., що свідчить про очевидне порушення строків оплати, які визначені Договором оренди та чинним законодавством України.

Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає суду про те, що Договором оренди не визначена така підстава розірвання договору, як порушення його істотної умови, так як пунктами 7.4 зазначеного договору передбачено, що у випадку відсутності в орендаря необхідності в користуванні об'єктом оренди даний договір достроково розривається на 15 (п'ятнадцятий календарний день) з дня направлення орендарем на адресу орендодавця письмового повідомлення про дострокове розірвання договору. У випадку необхідності достроково розірвати договір, сторони мають провести відповідну державну реєстрацію.

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Умовами Договору оренди передбачена процедура розірвання даного договору з підстав, коли в орендаря відсутня необхідність в користуванні об'єктом оренди, що не є предметом розгляду даної справи.

Твердження відповідача щодо того, що Договором оренди не передбачено такої підстави для його розірвання як порушення істотної умови договору, судом до уваги не береться, так як чинним законодавством України чітко визначено, що однією з підстав для розірвання договору є порушення його істотної умови (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Щодо посилання відповідача на приписи частини першої статті 188 Господарського кодексу України, якою визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів, суд зазначає наступне.

Недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року № 3-74гс11.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надано суду належні докази, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини, а саме, наявність у відповідача великої заборгованості за Договором оренди, внаслідок порушення істотної умови зазначеного правочину.

В свою чергу, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо розірвання договору оренди та стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди, судовий збір в цій частині покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи необхідність припинення провадження у даній справі в частині стягнення коштів, які були сплачені відповідачем після подання позову до господарського суду міста Києва, спір в частині стягнення цих коштів виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. було задоволено заяву позивача та вжито заходів до забезпечення позову, судовий збір за подання зазначеної заяви має бути покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/13909/14 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магіцентр" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 28/2, Н/П № 43; ідентифікаційний код: 34240799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертайм" (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Козицького, будинок 51, корпус 1; ідентифікаційний код: 32307149) заборгованості в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магіцентр" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 28/2, Н/П № 43; ідентифікаційний код: 34240799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертайм" (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Козицького, будинок 51, корпус 1; ідентифікаційний код: 32307149) заборгованість в розмірі 10 426 462 (десять мільйонів чотириста двадцять шість тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Розірвати Договір оренди від 06.10.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Овертайм» (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Козицького, будинок 51, корпус 1; ідентифікаційний код: 32307149) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Магіцентр» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 28/2, Н/П № 43; ідентифікаційний код: 34240799), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за номером 2412.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магіцентр" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 28/2, Н/П № 43; ідентифікаційний код: 34240799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертайм" (21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Козицького, будинок 51, корпус 1; ідентифікаційний код: 32307149) судові витрати в розмірі 76 066 (сімдесят шість тисяч шістдесят шість) грн. 64 коп.

Повне рішення складено 08.09.2014 р.

Суддя О.В. Нечай