Ухвала

від 04.09.2014 по справі 804/3524/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2014 рокусправа № 804/3524/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року по справі № 804/3524/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Машинерія" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000632204 від 25.02.2014 року,-

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Машинерія" та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000632204 від 25.02.2014 року, винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34091 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обгрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в акті перевірки та які на думку ДПІ, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що повноважними особами ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Машинерія" у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 30 січня 2014 року №303/04-66-22-04-06/37211975, яким встановлено порушення підприємством п.200.1, п.200.2, п.200.3, абз. Б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.4.6.6, 4.6.7 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р. № 1492, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення ПДВ на суму 34 091грн.

Як вбачається з акту перевірки, завищення підприємством від'ємного значення з ПДВ ДПІ пов'язує з наступним.

17.01.2014р. Підприємством подана до органу державної податкової служби податкова декларації з податку на додану вартість №9087628008 за грудень 2013р., додаток № 1 "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ" за грудень 2013р. №9087628029, додаток 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту, Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2013р., Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодуванню, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) №9087628037.

Перевіркою вказаної податкової звітності ДПІ встановлено, що за результатами попередньої камеральної перевірки (Акт №1316/04-66-22-04/37211975 від 29.11.2013р. «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року») встановлено порушення п.192 ст.192, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення ПДВ на суму 34 091грн. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2013р. №0003642204, який підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34091грн.

ДПІ зазначає, що рішення прийняті контролюючим органом, відповідно до п.56.1 ст.56 ПКУ можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Частиною 4 п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, позиція ДПІ полягає у тому, що платник податків позбавлений можливості відображати у податковій звітності наступних податкових періодах від'ємного значення ПДВ, розмір якого зменшено податковим повідомленням-рішенням, прийнятого за результатами попередньої перевірки, до узгодження такого рішення контролюючого органу у встановленому законом порядку.

З цих підстав, вказуючи на результати іншої камеральної перевірки, за результатами якої прийняте податкове повідомлення-рішення, та посилаючись на пп.4.6.7 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492, ДПІ зроблено висновок про те, що ТОВ «Машинерія»» було зобов'язано в податковій декларації за грудень 2013 року задекларувати суму від'ємного значення ПДВ з урахуванням висновків попередньої камеральної перевірки, якою встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту. За позицією ДПІ, права та обов'язки ТОВ «Машинерія» щодо використання суми від'ємного значення у наступних податкових періодах виникають лише після закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ТОВ "Машинерія" вимог чинного законодавства, акт перевірки №303/04-66-22-04-06/37211975 від 30 січня 2014 року не містить.

На підставі акту перевірки від 30 січня 2014 року №303/04-66-22-04-06/37211975 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000632204 від 25.02.2014р., яким ТОВ "Машинерія" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану у розмірі 34091 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, які передбачені Податковим кодексом України.

З вказаними висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується враховуючи наступне.

Як вбачається з акту перевірки, що став підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, єдиною підставою для висновків ДПІ щодо порушення позивачем вимог п.200.1, п.200.2, п.200.3, абз. Б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.4.6.6, 4.6.7 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р. № 1492, стало те, що позивачем у податковій звітності за грудень 2013 року відображено від'ємне значення суми податку на додану вартість без урахуванням результатів попередньої камеральної перевірки за результатом якої прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34091грн.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПКУ можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Згідно із п.56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до пп..56.17.5 п.56.17 ст.56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із абзацем 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Діючою, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, редакцією Податкового кодексу України не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ, але передбачено, що платник податків має право оскаржити таке рішення контролюючого органу (п.56.1 ст.56 ПК України).

При цьому, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з ПДВ без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу.

Застосовуючи аналогію закону, в частині оскарження платником рішень контролюючого органу про збільшення сум грошового зобов'язання, та приймаючи до увагу законодавчо визначену можливість оскарження будь-якого рішення контролюючого рішення, можливо дійти висновку про те, якщо податковий орган зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, то обов'язок платника податків врахувати ці суми зменшення у наступних податкових періодах виникає лише після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили судовим рішенням (у разі судового оскарження), результатом яких є встановлення правомірності рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ.

Оскільки, встановлені обставини справи свідчать про те, що на час подання позивачем податкової звітності з ПДВ за грудень 2013 року (17.01.2014р.) та на час проведення камеральної перевірки, за наслідками якої зроблено висновки про порушення позивачем п.200.1, п.200.2, п.200.3, абз. Б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.4.6.6, 4.6.7 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р. № 1492, процедура оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013р. №0003642204, який підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34091грн., не була завершена, то позивач мав право відображати спірні показники від'ємного значення у наступних податкових періодах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

В той же час, доводи позивача, з якими фактично погодився суд першої інстанції щодо необґрунтованості висновків ДПІ про завищення розміру від'ємного значення ПДВ з огляду на допущену описку у даті виписки податкової накладної, зазначеної у розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, не мають правового значення для вирішення цієї справи, оскільки вказані обставини не були підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Зазначені обставини були підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013р. №0003642204, натомість, правомірність та обґрунтованість прийняття цього податкового повідомлення-рішення не є предметом спору у цій справі.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції по суті вірно вирішено справу та прийнято законне рішення з огляду на відсутність правових підстав для прийняття ДПІ оскарженого податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року по справі № 804/3524/14- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 05.09.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк