Ухвала

від 09.09.2014 по справі 804/16052/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2014 рокусправа № 804/16052/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі №804/16052/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Електрон» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково0виробничого підприємства «Електрон» звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень (а.с.65), просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001102220, № 0001112220 від 12.07.2013 року, № 0001722203 від 18.09.2013 року, № 0002122202, № 0002112202 від 31.10.2013 року Верхньодніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Позов, зокрема, обґрунтований відсутністю правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, під час проведення перевірки ДПІ не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення підприємством вимог податкового законодавства, що б могло бути підставою для визначення спірних податкових зобов'язань. Позивач вказував на безпідставність висновків ДПІ щодо нереальності правочинів, укладених з ПВКФ «РОЗС» та вказував на реальність цих господарських операцій, за наслідками яких визначалися податкові зобов'язання та формувався податковий кредит.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем та не наданням відповідачем доказів, які б свідчили про обґрунтованість висновків, що зроблені в актах перевірки, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду, Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено під час проведених перевірок та які свідчать про допущені позивачем порушення, що стало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну планову невиїзну перевірку ТОВ НВП «Електрон» по взаємовідносинам з ПВКФ «РОЗС» за березень 2012 року, за результатами якої було складено акт від 12.06.2013 року № 466/22/32182636.

В акті перевірки вказано на порушення позивачем:

- пункту 198.1, 198.2., 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 40824,00 грн.;

- пп. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, пп. 135.5.4. п. 135.5 ст 135, пп. 138.1.1. п. 138.1. п. 138.2., п. 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у сумі 96873,08 грн..

За результатами вищенаведеної перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013р.:

1. №0001102220, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40824,0грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20412,0грн.;

2. №0001112220, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 96873,08грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 48436,54грн.

Крім того, Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку ТОВ НВП «Електрон» по взаємовідносинам з ПВКФ «РОЗС» за лютий 2012 року. За результатами перевірки було складено Акт від 28.08.2013 року № 189/04-16-02-32182636, в якому зроблено висновок про порушення ТОВ НВП «Електрон»:

- пункту 198.1, 198.2., 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 39130,00 грн.

За результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001722203 від 18.09.2013 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39130,0грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19565,0грн.

У жовтні 2013 року Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Науково-иробничого підприємства «Електрон» за червень 2013 року, за результатами якої складено акт від 07.10.2013 №10/04-16-22-02/32182636.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 (зі змінами), внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за червень 2013р. на суму 16725,0грн.

За наслідками перевірки 31.20.2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

1. № 0002122202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "НВП "ЕЛЕКТРОН" за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100, на 25083,00 грн.(двадцять п'ять тисяч вісімдесят три гривні 00 копійок), в тому числі штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 8 361, 00 грн.;

2. № 0002112202 від 31.10.2013 (форма "В4), яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3, 00 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на безпідставність висновків ДПІ щодо нереальності господарських взаємовідносин між позивачем та ПВКФ «РОЗС».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірні податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013р. №0001102220, №0001112220 прийнято на підставі Акту перевірки від 12.06.2013 року № 466/22/32182636 (а.с.94-104), в якому ДПІ вказує на нереальність господарських взаємовідносин між позивачем та ПВКФ «РОЗС» з приводу виконання умов договору поставки.

Нереальність цих господарських взаємовідносин ДПІ пов'язує з наступним. Верхньодніпровської ОДПІ отримано від Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська акт від 16.11.2012 року № 5146/22-4/21854963 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «РОЗС» по взаємовідносинам з ПП «Сунатко» за березень, квітень 2012 року». В цьому акті зазначено, що ПВКФ «РОЗС» не знаходиться за юридичною адресою. В акті зазначено про відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, відсутність трудових, виробничих ресурсів, неможливість ведення бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до висновку вказаного акту перевіркою ПВКФ «РОЗС» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій.

З огляду на вказаний Акт перевірки, Верхньодніпровська ОДПІ робить висновок про те, що оскільки за наслідками порушення контрагентом ТОВ НВП «Електрон» (ПВКФ «РОЗС») своїх податкових зобов'язань, приписів цивільного законодавства, відсутності у складених ним первинних документів статусу первинних, ТОВ «НВП «Електрон» за фактом оприбуткування товару та послуг порушено вимоги податкового законодавства.

Крім цього, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ НВП «Електрон» не надано до перевірки товарно-транспортні накладні.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ НВП «Електрон» та ПВКФ «РОЗС» і як наслідок, про відсутність у позивача права на формування витрат та податкового кредиту по цим взаємовідносинам.

Крім цього, ДПІ вказує на порушення ТОВ «Агромет, ЛТД» вимог п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14, пп..135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, а саме зроблено висновок про заниження ТОВ НВП «Електрон» доходів і такі висновки ґрунтуються на наступному. Оскільки ДПІ встановлено факт оприбуткування ТОВ НВП «Електрон» товарів (нафтопродукти), які надійшли від ПВКФ «РОЗС» (стор.9 Акту перевірки) та враховуючи висновки перевіряючих осіб про нереальність укладених правочинів, ДПІ зроблено висновок про те, що отримані підприємством товари є безоплатно наданими товарами, у зв'язку з чим ТОВ НВП «Електрон», враховуючи приписи пп..135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, було зобов'язано збільшити доходи на суму безоплатно отриманих товарів.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення позивачем вимог податкового законодавства, акт перевірки від 12.06.2013 року № 466/22/32182636 не містить.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень від 12.07.2013р. №0001102220, №0001112220 з наступних підстав.

Так, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковою службою взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та ПВКФ «РОЗС», за наслідками яких позивачем визначалися податкові зобов'язання. Висновки про заниження податкових зобов'язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «РОЗС» по взаємовідносинам з ПП «Сунатко».

При цьому, ДПІ не зазначає, яке відношення має позивач до ПП «Сунатко», з огляду на те, що позивач з ним не мав жодних взаємовідносин. Враховуючи вищенаведені норми матеріального права, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської діяльності повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов'язань ТОВ НВП «Електрон» по взаємовідносинам з ПВКФ «РОЗС», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальника.

В той же час, встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ПВКФ «РОЗС», що підтверджується укладеним договором поставки № 02-02/2012 від 22.02.2012 року (а.с.149-150), предметом якого є поставка товарів згідно із Специфікацією. Специфікацією №1 визначено перелік товару, який поставляється у межах цього договору (а.с.148 звор.).

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується первинними документами, які надавалися як до перевірки так і до суду першої інстанції, а саме податковими, видатковими накладними, перелік, яких наведено на стор.4 Акту перевірки. Розрахунки між сторонами відбувалися у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, про наявність яких також зазначено в Акті перевірки (стор.4 Акту). Відображено в Акті перевірки також як факт оприбуткування поставленого товару так і факт використання товару у власній господарській діяльності позивачем (стор.5 Акту). При цьому, перевіряючими особами не було висловлено жодних зауважень до правильності оформлення первинних документів, які надавалися до перевірки. Отже, відомості самого Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, свідчить про факт поставки товарів, їх оприбуткування, оплату вартості поставлених товару, у тому числі сплату ПДВ у їх вартості, використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на формування витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПВКФ «РОЗС».

Крім цього, колегія суддів вважає безпідставними доводи ДПІ про заниження позивачем доходу по цим взаємовідносинам.

Так, вказуючи на заниження позивачем доходу податкова служба виходить з наступного. Оскільки ДПІ встановлено факт оприбуткування ТОВ НВП «Електрон» товарів та враховуючи висновки перевіряючи осіб про нереальність укладених правочинів, ДПІ зроблено висновок про те, що отримані підприємством товари є безоплатно отриманими товарами, у зв'язку з чим ТОВ НВП «Електрон», враховуючи приписи пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, було зобов'язано збільшити доходи на суму безоплатно отриманих товарів.

Не заперечуючи обов'язок платника податків до складу доходу включати вартість безоплатно наданих товарів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп..14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Таким чином, зі змісту наведеної норми матеріального права вбачається, що безоплатні надані товари характеризується такими визначальними ознаками як, по-перше: товари передається платнику податків у власність, по-друге: передача товарів платнику податків не передбачає можливості виплати компенсації чи повернення таких коштів.

Встановлені обставини справи, свідчать про те, що позивачу передавались товари на платній основі, вартість товарів сплачена позивачем, про що свідчить акт перевірки.

Таким чином, висновок ДПІ про те, що оприбутковані позивачем товари є безоплатно наданими, не узгоджуються з вимогами пп..14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України та спростовуються встановленими обставинами справи.

Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання ДПІ в акті перевірки на акт про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника позивача, оскільки такий акт може свідчити лише про не можливість проведення звірки платника податків, а не про нереальності господарських операцій, які здійснювались від імені такого платника податків.

Так, порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок платників податків визначений положеннями п.73.5 ст.73 ПКУ, та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Постановою КМУ від 27.12.10 №1232 (далі - Порядок №1232), а також Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими Наказом ДПА України від 22.04.11 №236.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, вказаної нормою права визначено, що зустрічна звірка проводиться шляхом співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою підтвердження обставин, які визначені у вказаній статті.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначається Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно п. 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

П. 6 Порядку № 1232 встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

При цьому, результати проведеної зустрічної звірки оформляються довідкою, що передбачено Порядком №1232. Акт складається лише у випадку неможливості проведення зустрічної звірки, що передбачено п.4.4 Методичних рекомендацій і відповідно такий акт не може містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платника податків, оскільки фактично зустрічна звірка проведена не була.

Згідно пунктів 2.2, 4.4 Методичних рекомендації необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується саме причина неможливості проведення зустрічної звірки та зазначаються заходи, які були вжиті податковою інспекцією для проведення зустрічної звірки. Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити у собі відомості про результати дослідження господарської діяльності платника податків, оскільки фактично зустрічна звірка випадку проведена не була.

Таким чином, акти про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника позивача, на які посилається Верхньодніпровська ОДПІ, неможливо визнати належним та допустимим доказом, який би свідчив про нереальність господарських операцій між позивачем та ПВКФ «РОЗС».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення від 12.07.2013р. №0001102220, №0001112220 прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Аналогічні підстави визначені ДПІ і для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001722203 від 18.09.2013 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39130,0грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19565,0грн.

Так, в Акті перевірки від 28.08.2013 року № 189/04-16-02-32182636 (а.с.7-14) відображено, що у перевіреному періоді позивач (Замовник) мав взаємовідносини з ПВКФ «РОЗС» (Виконавець) з приводу виконання умов договору від 16.01.2012р. №16-01/2012. За умовами договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати у відповідності з календарним планом роботи (Додаток 1 до Договору), яка є невід'ємною його частиною. Вартість робіт визначена протоколом узгодження ціни на проведення робіт. Фактичне виконання робіт підтверджено актом приймання-здачі робіт від 27.02.2012р., який надавався до перевірки, що відображено на стор.4 Акту. Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що також відображено в Акті перевірки з переліком платіжних доручень. За наслідками цих господарських операцій постачальником виписано податкові накладні, перелік яких зазначено в Акті. Відносно наданих до перевірки первинних документів перевіряючими особами будь-яких зауважень висловлено не було.

В той же час, в Акті перевірки відображено, що Верхньодніпровської ОДПІ отримано від Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська акт №4529/22-4/218549 від 26.10.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «РОЗС» по взаємовідносинам з ТОВ «Проект-Конструкція» за лютий, березень 2012 року». В цьому акті зазначено, що ПВКФ «РОЗС» не знаходиться за юридичною адресою. В акті зазначено про відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, відсутність трудових, виробничих ресурсів, неможливість ведення бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до висновку вказаного акту перевіркою ПВКФ «РОЗС» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій.

З огляду на вказаний Акт перевірки, Верхньодніпровська ОДПІ робить висновок про те, що оскільки за наслідками порушення контрагентом ТОВ НВП «Електрон» (ПВКФ «РОЗС») своїх податкових зобов'язань, приписів цивільного законодавства, відсутності у складених ним первинних документів статусу первинних, ТОВ «НВП «Електрон» за фактом оприбуткування товару та послуг порушено вимоги податкового законодавства (стор.7 Акту).

Враховуючи наведену вище правову позицію щодо неправомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень від 12.07.2013р. №0001102220, №0001112220, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у ДПІ визначених законодавством підстав для винесення податкового повідомлення-рішення №0001722203 від 18.09.2013 року.

Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень від 31.20.2013р. № 0002122202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ та № 0002112202, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3, 00 грн., з наступних підстав.

Так, з Акту перевірки акт від 07.10.2013 №10/04-16-22-02/32182636 (а.с.46-48), який став підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень вбачається, що підставою для висновків ДПІ щодо порушення позивачем п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 (зі змінами), стало те, що позивачем подано податкову звітність з ПДВ за червень 2013р. без урахуванням висновків ДПІ, які зроблено в Акті перевірки від 12.06.2013 року № 466/22/32182636, яким, у тому числі, встановлено заниження підприємством податкових зобов'язань з ПДВ.

Оскільки, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про безпідставність висновків ДПІ, які зроблено в Акті перевірки від 12.06.2013 року № 466/22/32182636, то колегія суддів погоджується і з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості оскаржених податкових повідомлень-рішень від 31.20.2013р. № 0002122202, №0002112202.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі №804/16052/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 10.09.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк