Постанова

від 30.07.2014 по справі 807/980/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2014 рокум. Ужгород№ 807/980/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Скраль Т.В.

при секретарі - Стенавській А.М.,

за участю сторін:

позивача: Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" представник Левицький Андрій Олександрович ,

відповідача: Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - представник Гайович Віталій Іванович ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Великоберезнянське лісове господарство" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, якою просить: визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.03.2014 року № 0000502201.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач оскаржує податкове повідомлення рішення від 20.03.2014 року № 0000502201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 43 676, 00 грн. з яких основний платіж 36 287, 00 грн. та 7 389, 00 грн. штрафна фінансова санкція, які прийняті на підставі акта позапланової виїзної перевірки ДП "Великоберезнянське лісове господарство" (код за ЄДРПОУ 22114343) від 06.03.2014 року № 313/07-04-22/22114543 з питань правомірності нарахування та сплати податку на прибуток, частини прибутку, що підлягає сплаті до бюджету державними унітарними підприємствами, а також з питань щодо фінансово - господарських розрахунків з ТОВ "Транспортно - лісові інвестиції України" та ДП "Укрлісконсалтинг", в тому числі формування витрат та податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. Вважають, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області прийняте відповідачем всупереч норм чинного законодавства. Зокрема вказано, що податковим органом під час проведення перевірки встановлено порушення п. 138.8 ст.138, п.п.139.1.5 п.139.1 ст.139, п. 144.1 ст. 144, п.145.1 ст.145 податкового кодексу України ( далі - ПК України) шляхом віднесення витрат по заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки лісових культур та догляду за молодими насадженнями до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг). Однак, з вищезгаданим не погоджуються, так як правомірно включили до витрат виробництва витрати, понесені з створення лісових культур, посадки, догляду за лісом безпосередньо у звітному періоді їх понесення. Законність включення витрат у витрати виробництва позивач підтверджує роз'ясненням Державного агентства лісових ресурсів України від 30.09.2013 року № 07-12/5338-13 надіслане на запит ДП "Новоград - Волинське досвідне лісомисливське господарство" у зв'язку з спором з податковим органом. Позивач посилається також на судову практику, а саме на постанову Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 806/1169/13-а від 02.10.2013 року. Вважає, що ліс не є біологічним активом, тому, що його продукція не є сільськогосподарською, що є визначальним для визнання біологічного активу. Також наголошує, що відповідно до п.3.2.1. Статуту підприємства основними напрямками діяльності є: проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих і технічно цінних порід.

У судовому засіданні представник позивача Левицький А.О. позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, підтримав повністю, дав аналогічні пояснення та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача Гайович В.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у запереченнях проти позову, а саме стверджує, що податкове повідомлення - рішення від 20.03.2014 року № 0000502201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 43 676, 00 грн. є правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм чинного законодавства. Вказує, що відповідно до поданих декларацій за 2011-2013 рік позивачем відображено структуру витрат, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування в рядку 051 СВ декларації - собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) включило заходи щодо заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадження лісових культур. Підпунктом 14.1.228 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг це витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу ІІІ Податкового кодексу України, то і відповідно відображення вказаних витрат прямо пов'язані із здійсненням господарської діяльності всупереч вимогам п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України. Відповідачем спростовується твердження позивача щодо того, що ліс не є біологічним активом, оскільки зазначає, що дерева лісові по УКТ ЗЕД знаходяться під кодом 0602904100 та в даному випадку належать до сільськогосподарської продукції. Відповідач також зазначає, що Положення (стандарт) бухгалтерського обліку містить додаток, який наводить приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції та визначає, що до довгострокових біологічних активів у рослинництві відносяться дерева в лісі (лісовий масив), а тому дерева в лісі (лісовий масив) підпадають під визначення довгострокових біологічних активів, що і було взято податковим органом за основу при виявленні правопорушень та складанні акту перевірки. Відповідачем стверджується, що Державне підприємство "Великоберезнянське лісове господарство" є прибутковою організацією і вся його господарська діяльність спрямована тільки і виключно на отримання прибутку, що підтверджується також Статутом Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство", що затверджений наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.10.2007 року № 609 "Господарська та соціальна діяльність", відповідно до якого основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток (дохід).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлень виданих Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області з 17.02.2014 року по 28.02.2014 року працівниками проведено виїзну позапланову перевірку Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" з питань правомірності нарахування та сплати податку на прибуток, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, частки прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та з питань щодо фінансово - господарських розрахунків з ТОВ "Транспортно - Лісові Інвестиції України" (код ЄДРПОУ 37029491) та ДП "Укрлісконсалтинг" (код ЄДРПОУ 00994207), в тому числі формування витрат та податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, якою зокрема встановлено порушення Державним підприємством "Великоберезнянське лісове господарство":

1) п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, 138.8 ст.138, п.п. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст.144, п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження ДП "Великоберезнянським ЛГ" податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 86 528 грн., в тому числі по періодах:

- за II квартал 2011 року в сумі - 3 036 грн.;

- за III квартал 201 1 року в сумі -6 493 грн.;

- за IV квартал 2011 року в сумі - 7 434 грн.;

- за І квартал 2012 року в сумі - 5 546 грн.;

- за II квартал 2012 року в сумі - 11 007 грн.;

- за III квартал 2012 року в сумі - 9 255 грн.;

- за IV квартал 2012 року в сумі - 7 614 грн.;

- за І квартал 2013 року в сумі - 36 143 грн.

2) п. 14.1.11 п. 14.1 14.1.27, п.п.14.1.36 ст.14, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст.14, п. 135.1 ст.135, п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135, 138.8 ст.138. п.п.139.1.5 п.139.1 ст. 139, п.144.1 ст.144, п.145.1 ст. 145 п.149.1 ст. 149 , п.151.1 ст. 151, п.152.1 ст. 152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-1У, перевіркою питання перерахунку частини прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами у відповідності всього в сумі - 50 491 грн. в тому числі:

- за II квартал 2011 року в сумі - 1 525 грн.;

- за ІІІ квартал 2011 року в сумі -3 260 грн.;

- за IV квартал 2011 року в сумі - 3 733 грн;.

- за І квартал 2012 року в сумі -3 129 грн.;

- за ІІ квартал 2012 року в сумі - 6 212 грн.;

- за ІІІ квартал 2012 року в сумі - 8 704 грн.;

- за IV квартал 2012 року в сумі - 814 грн.;

- за І квартал 2013 року в сумі - 23 113 грн.

За результатами проведеної перевірки Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області складено акт № 313/07-04-22/22114533 від 06 березня 2014 року (а.с. 9-15).

На підставі проведеної перевірки та прийнятого акту Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502201 від 20.03.2014 р., яким збільшено суми грошового зобов'язання та штрафних санкцій в загальній сумі 43 676, 00 грн. (а.с. 146), з яких основний платіж 36287,00 грн та 7389,00 штрафна фінансова санкція.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Великоберезнянське лісове господарство" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 29.06.1995 року під № 1 311 120 0000 000140, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АД № 637214 та місцезнаходженням якого є: 890000, Закарпатська область, Велиберезнянський район, смт. Великий Березний, вул. Рибарська, буд. 18 (а.с. 24-25).

Державне підприємство "Великоберезнянське лісове господарство" 30.09.1995 року взято на облік в Державній податковій інспекції Великоберезнянського району за № 46 та перебуває на обліку у Великоберезнянському відділенні Ужгородської об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

Так, відповідно до п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Позивач в судовому засіданні додатково доводив, що За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку МСБО 41, чітко визначено, збирання врожаю з джерел, управління якими не здійснюється (наприклад морська риболовля та вирубка лісу) не є сільськогосподарською діяльністю. Враховуючи це, ПСБО 30 не поширюється на біологічні активи, не по 'язані із сільськогосподарською діяльністю, а дерева в лісі в даному випадку не є біологічними активами пов'язаними із сільськогосподарською діяльністю. Таким чином, суми витрат по заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур ними віднесено правомірно до складу валових витрат (собівартості) реалізованих товарів (робіт, послуг).

На перевірку вказаних доводів, суд зазначає наступне.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про довгострокові біологічні активи, про одержані від їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи і сільськогосподарську продукцію визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", затв. наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 року за № 790 (далі - ПсБО)

Так, відповідно до положення БО 30 п.4 «Біологічні активи», біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/ або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Згідно з Додатком до Положення 30 "Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції", довгостроковими біологічними активами є дерева в лісі (лісовий масив).

Відповідно до п. 11 положення БО 30 «Біологічні активи», «Довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо або якщо підприємство є платником податку на прибуток, можуть визнаватися та відображатися за первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисності. Оцінка та амортизація таких довгострокових біологічних активів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" та 28 "Зменшення корисності активів".

Згідно п.8 ПсБО 7 первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об"єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Всі витрати, пов'язані з вирощуванням багаторічних насаджень у бухгалтерському обліку класифікуються як капітальні інвестиції.

Для обліку таких витрат призначений субрахунок 155 "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів".

Багаторічні насадження є основними засобами біологічного походження, невідривними від земельної ділянки, на якій вони посаджені.

Відповідно до ПсБО 30 "Біологічні активи" на стадії закладки та вирощування багаторічні насадження вважаються незрілими довгостроковими біологічними активами і до досягнення плодоносного віку оцінюється за сумою витрат, понесених на їх закладку та вирощування.

При цьому до витрат на вирощування згідно ПсБО 16 "Витрати" відносять:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати.

Згідно з п. 144.1 ст. 144 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI, із змінами та доповненнями, амортизації підлягають витрати на придбання довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності та витрати на вирощування довгострокових біологічних активів.

Стосовно нарахування амортизації на додаткові біологічні активи, оцінені за справедливою вартістю, то слід зазначити, що рослини які в процесі біологічних перетворень здатні давати додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців, то відповідно до п.4 ПсБО 30 є довгостроковими біологічними активами та розглядаються як основні засоби, то нарахування амортизації проводиться відповідно п. 145.1 ст. 145 Кодексу, що також визначено у в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні.

Згідно з П(С)БО 30, нарахування амортизації за багаторічними насадженнями розпочинається з 1 числа наступного місяця введення в експлуатацію місяця, якщо вони оцінюються за первісною вартістю, тобто, обліковуються на субрахунку 162 "Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю».

Якщо підприємство отримувало кошти з бюджету на закладку та вирощування багаторічних насаджень, то при нарахуванні амортизації одночасно відображається дохід на суму амортизації в частині, що нарахована на вартість отриманих бюджетних коштів.

Враховуючи вищенаведене, дерева в лісі (лісові масиви) є довгостроковими біологічними активами та розглядаються як основні засоби, які в процесі біологічних перетворень здатні давати додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців, понесені витрати на придбання та вирощування довгострокових біологічних активів підлягають амортизації згідно п. 144.1 ст. 144 та п. 145.1 ст.145 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI, із змінами та доповненнями, по групі 16 "довгострокові біологічні активи", що повністю спростовує доводи позивача в судовому засіданні.

Окрім цього, слід звернути увагу на ту обставину, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.03.2012 року ДП "Великоберезнянське лісове господарство" здійснює такі види економічної діяльності, а саме: 02.20 Лісозаготівлі, 02.30 Збирання дикорослих не деревних продуктів, 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до Статуту ДП "Великоберезнянське лісове господарство", таке є тільки постійним користувачем земель лісового фонду. В свою чергу відповідно до п. 5.2 вказаного Статуту підприємство має майно, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання, і здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном відповідно до чинного законодавства та вказаного вище статуту, а отже в даному випадку позивач здійснює управління біологічним активами та контроль за їх використанням.

Посилання позивача, щодо врахування характеру його діяльності, то слід зазначити, що такий спрямований в тому числі на відтворення лісів, їх відновлення та лісорозведення та не може слугувати підставою для встановлення порядку формування показників податкового обліку. Пунктом 7.3 ст.7 Податкового кодексу України , чітко визначено, що будь - які питання, щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

З приводу понесених позивачем витрат слід зазначити, що відповідно до ст. 98 Лісового кодексу України видатки на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів державної і комунальної власності, їх охорону, захист і відтворення фінансуються шляхом цільового виділення коштів державного тамісцевих бюджетів для реалізації загальнодержавних. державних і регіональних (місцевих) програм ведення лісового господарства.

Пунктом 11 Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 303 визначено, що відтворення лісів здійснюється за державними програмами і проектами, які передбачають застосування найбільш доцільних способів створення в найкоротші строки високопродуктивних лісів з господарсько-цінних деревних і чагарникових порід.

Отже, законодавством визначено, що видатки на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів державної і комунальної власності, їх охорону, захист і відтворення фінансується за рахунок державних коштів.

Таким чином, придбання активів (тобто товарів, послуг) передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника податків. Така мета є необхідною умовою для формування витрат та податкового кредиту платником податків, а тому суд критично оцінює доводи позивача, щодо відсутності ділової спрямованості на отримання доходу за результатами операцій з заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур, що виключає формування витрат та податкового кредиту по таким операціям.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2. ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України , доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, натомість відповідач спростував належними та допустимими доказами доводи позивача та довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Великоберезнянське лісове господарство" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення - відмовити в повному обсязі .

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяТ.В. Скраль