Постанова

від 15.10.2015 по справі 807/980/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року Справа № 876/10297/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року у справі за позовом державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство» до Ужгородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року ДП «Великоберезнянське лісове господарство» звернулося з позовом до Ужгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2014 року №0000502201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 43 676,00 грн.

Позивач посилався на те, що висновки податкового органу про безпідставність віднесення підприємством витрат по заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки лісових культур та догляд за молодими насадженнями до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) є протиправними, у зв'язку із чим, нараховане податкове зобов'язання підлягає скасуванню.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ДП «Великоберезнянське лісове господарство» подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що ним правомірно включено до витрат виробництва витрати, пов'язані з заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки лісових культур та догляд за молодими насадженнями безпосередньо у звітному періоді їх понесення, а висновки податкового органу про те, що дерева у лісі є довгостроковими сільськогосподарськими біологічними активами і зазначені витрати повинні амортизуватися та відображатися на субрахунку 155 «Придбання (вирощування) біологічних активів» є неправомірними.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

У справі встановлено, що ДП «Великоберезнянське лісове господарство» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 29.06.1995 року під № 1 311 120 0000 000140, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АД № 637214 та місцезнаходженням якого є: 890000, Закарпатська область, Велиберезнянський район, смт. Великий Березний, вул. Рибарська, буд. 18.

ДП «Великоберезнянське лісове господарство» 30.09.1995 року взято на облік в Державній податковій інспекції Великоберезнянського району за № 46 та перебуває на обліку у Великоберезнянському відділенні Ужгородської об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.03.2012 року ДП «Великоберезнянське лісове господарство» здійснює такі види економічної діяльності: 02.20 Лісозаготівлі, 02.30 Збирання дикорослих не деревних продуктів, 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Зі справи видно, що з 17.02.2014 року по 28.02.2014 року працівниками відповідача проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Великоберезнянське лісове господарство» з питань правомірності нарахування та сплати податку на прибуток, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, частки прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та з питань щодо фінансово - господарських розрахунків з ТОВ «Транспортно - Лісові Інвестиції України» (код ЄДРПОУ 37029491) та ДП «Укрлісконсалтинг» (код ЄДРПОУ 00994207), в тому числі формування витрат та податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт № 313/07-04-22/22114533 від 06 березня 2014 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, 138.8 ст.138, п.п. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст.144, п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження ДП «Великоберезнянським ЛГ» податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 86 528 грн.;

п. 14.1.11 п. 14.1 14.1.27, п.п.14.1.36 ст.14, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст.14, п. 135.1 ст.135, п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135, 138.8 ст.138. п.п.139.1.5 п.139.1 ст. 139, п.144.1 ст.144, п.145.1 ст. 145 п.149.1 ст. 149 , п.151.1 ст. 151, п.152.1 ст. 152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-1У, перевіркою питання перерахунку частини прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами у відповідності всього в сумі - 50 491 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502201 від 20.03.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності, в загальній сумі 43 676, 00 грн., з яких основний платіж 36287,00 грн. та 7389,00 штрафна фінансова санкція.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган прийшов до вірного висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зумовлених віднесенням сум витрат щодо заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки лісових культур та догляду за молодими насадженнями до валових витрат підприємства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку вказаним відносинам зазначає наступне.

Як видно із матеріалів справи, підставою для донарахування визначених сум у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях стало неправильне, на думку податкового органу, відображення позивачем витрат по заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки лісових культур та догляду за молодими насадженнями в складі собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг).

Згідно п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до ст. 63 ЛК України, ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Статтею 64 цього Кодексу передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, в тому числі : - забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей; - забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; - здійснювати відтворення лісів.

Згідно п.10 Інструкції по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України», затвердженої наказом Міністерства лісового господарства від 17.07.1996 № 72 (чинної на час виникнення спірних відносин), витрати на посадку та вирощування лісових насаджень роботи з штучного лісовідведення, до якого відносяться роботи із садіння та догляду за лісом, доповнення лісових культур, обробіток ґрунту під лісові культури, створення і вирощування плантацій та інші витрати з лісовідновлення, відносяться до основного виробництва підприємств лісового господарства України.

Згідно з ч. 11 цієї ж Інструкції усі витрати, понесені підприємством на виробництво вказаної продукції, включаються до собівартості окремих видів продукції, об'єктів робіт, послуг чи окремих виробів, виготовлених індивідуальними замовленнями.

Враховуючи вищенаведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що роботи по заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки та догляду за молодими насадженнями лісових культур не є створенням біологічних активів, а є обов'язковими заходами у процесі господарської діяльності позивача щодо ведення лісового господарства, тому такі витрати правомірно віднесені до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг).

Натомість, висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства грунтуються на тому, що витрати позивача на заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки лісових культур та догляду за молодими насадженнями лісових культур повинні відображатися на субрахунку 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів», а бухгалтерський облік таких активів має здійснюватись з застосуванням норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 року N790.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями відповідача з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 листопада 2005 року №790, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 грудня 2005 року за №1456/11736 норми Положення (стандарту) 30 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) щодо сільськогосподарської діяльності.

Відповідно до пункту 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» положення (стандарт) 30 не поширюється на сільськогосподарську продукцію, що зберігається після її первісного визнання; продукти переробки сільськогосподарської продукції, біологічні активи, не пов'язані із сільськогосподарською діяльністю. Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції наведені в додатку до Положення (стандарту) 30.

Суд зазначає, що дане положення розповсюджується на сільськогосподарські підприємства. Позивач є лісогосподарським підприємством, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, тому Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» не може поширюватися на ДП «Великоберезнянське лісове господарство».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду,що витрати по заготівлі насіння, закладки розсадників, висадки лісових культур та догляду за молодими насадженнями лісових культур відносяться до витрат на основне виробництво та включаються згідно з пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів.

З урахуванням зібраних по справі доказів, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є законними та обґрунтованими і спростовують рішення суду першої інстанції, яке прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Пунктом четвертим частини 1 статті 202 КАС України передбачено, що підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство» задовольнити.

Скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 року у справі №807/980/14 та прийняти нову постанову, якою позов державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 20.03.2014 року №0000502201.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М.Старунський