Постанова

від 10.09.2014 по справі 5011-44/18933-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року Справа № 5011-44/18933-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амазоніт", м. Чернігів на ухвалувід 12.03.2014 господарського суду міста Києва та постановувід 04.06.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 5011-44/18933-2012 господарського суду міста Києва про банкрутство закритого акціонерного товариства "Норіс", м. Київ арбітражний керуючий Микитьон В.В. (ліквідатор), м. Київ в судовому засіданні взяв участь представник

скаржникаСидоренко Н.Д., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.12.2012 порушено провадження у справі №5011-44/18933-2012 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Норіс" в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.05.2013 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр грошових вимог кредиторів боржника.

Постановою господарського суду м. Києва від 29.07.2013 визнано боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

31.01.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Амазоніт" (далі - кредитор) звернулося до суду із заявою з конкурсними грошовими вимогами до боржника в сумі 607 860,08 грн., які виникли на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 06.05.2002 та підтверджені рішенням господарського суду м. Києва від 28.09.2011 у справі № 38/101-34/560-58/299.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2014 (суддя Івченко А.М.) заяву кредитора про визнання його грошових вимог до боржника у сумі 607 860,08 грн. відхилено відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство з підстав пропущення кредитором тридцятиденного строку для заявлення конкурсних грошових вимог у справі про банкрутство.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 (судді: Гарник Л.Л. - головуючий, Доманська М.Л., Сотніков С.В.) вказану ухвалу залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання грошових вимог до боржника.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. 23 та п. 1 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI . Кредитор вважає, що оскільки він звернувся з конкурсними грошовими вимогами до боржника вже після розповсюдження на процедуру банкрутства дії нової редакції Закону про банкрутство, його вимоги не є погашеними, а підлягають визнанню та задоволенню в шосту чергу.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у даній справі про банкрутство було порушено за Законом про банкрутство у редакції, чинній до 19.01.2013, а оголошення про порушення провадження у справі опубліковано 30.01.2013 у №19 газети "Голос України".

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається, грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 607 860,08 грн. виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, тобто є конкурсними, а тому повинні бути заявлені у строки, встановлені ст. 14 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи що їх підтверджують.

Частиною 2 ст. 14 вказаного Закону передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або незаявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними ; зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає .

У даному випадку звернення кредитора з конкурсними грошовими вимогами відбулося лише 31.01.2014 , тобто зі значним пропуском встановленого тридцятиденного строку та вже після визнання боржника банкрутом.

Оскільки кредитор не звернувся у встановленому порядку з конкурсними грошовими вимогами до боржника, то в силу імперативних приписів ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство ці вимоги є погашеними не залежно від наявності поважних причин пропуску строку.

Відповідно, такі вимоги не підлягають розгляду, визнанню та задоволенню в межах ліквідаційної процедури.

При цьому безпідставними є посилання кредитора в касаційній скарзі на положення п.п. 1 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) щодо розповсюдження на спірні правовідносини норм Закону про банкрутство у новій редакції, положення статті 23 якої не передбачають погашення грошових вимог конкурсних кредиторів у зв'язку з пропуском строку для їх заявлення.

Застосування нової редакції Закону про банкрутство можливе лише до правовідносин, які не припинились або виникли вже після розповсюдження на процедуру банкрутства положень нової редакції Закону про банкрутство.

У даному випадку правовідносини між боржником та кредитором припинилися в силу погашення грошових вимог останнього ще до введення ліквідаційної процедури за новою редакцією Закону про банкрутство. У зв'язку з чим до таких правовідносин положення нової редакції Закону про банкрутство застосуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амазоніт" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 у справі № 5011-44/18933-2012 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич