Ухвала

від 11.09.2014 по справі 826/1607/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 року м. Київ К/800/29879/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Юрченко В.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року

у справі № 826/1607/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Україна»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного

управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун Україна» (надалі також - позивач, ТОВ «СТОУН Україна») вернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (надалі також - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними дій щодо надіслання запиту від 18 липня 2013 року № 1798/10/26-53-22-05-11 за відсутності фактичних підстав передбачених пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України , пункту12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Стоун Україна» залишено без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 квітня 2014 року - без змін .

позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПІ позивачу направлено запит від 18 липня 2013 року № 1798/10/26-53-22-05-11 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження».

У вказаному запиті відповідач на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 , підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України запропонував протягом 10 (десяти) робочих днів надати пояснення та їх документальне підтвердження, з питання взаємовідносин підприємства позивача з TOB «ЛБФ «Укрпромгрупп» (код за ЄДРПОУ 37177924) за квітень-серпень 2011 року, TOB «Міріс» (код за ЄДРПОУ 34620298) за листопад 2010 року, TOB «БК «Арміс» (код за ЄДРПОУ 34356397) а жовтень 2010 року, TOB «ЛК «Укрстальресурс-2010» (код за ЄДРПОУ 37177992) за травень, серпень 2011 року, TOB «Чорне Золото» (код за ЄДРПОУ 36735931) за червень 2011 року, TOB «Метал Трейд Св» (код за ЄДРПОУ 33352412) за липень, серпень 2011 року, ПП «Хімінвест-2012» (код за ЄДРПОУ 37310596) за грудень 2011 року, TOB «Трансбуд-2» (код за ЄДРПОУ 32373468) за серпень 2011 року, стосовно яких отримано податкову інформацію, що свідчить про можливі порушення позивачем податкового законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій правильного виходили із того, що права та інтереси позивача оскаржуваними діями та запитом відповідача не порушено, при цьому послались на наступне, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, запит з приводу правомірності надіслання якого виник спір, отримано уповноваженою особою позивача 9 серпня 2013 року.

В оскаржуваному запиті відповідача зазначено підстави його направлення, а саме: за наслідками перевірки якою отримано податкову інформацію, що свідчить про можливі порушення позивачем податкового законодавства.

Згідно з абзацом восьмим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, з аналізу наведеного слідує, що єдиним правовим наслідком складання та направлення податковим органом на адресу позивача письмового запиту про подання інформації є виникнення обов'язку в останнього подати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження, при цьому у випадку, якщо запит складено з порушенням вимог чинного законодавства відповідний обов'язок у платника податків не виникає.

З огляду на зазначене, діяльність податкового органу щодо складання та направлення запиту на адресу платника податків є лише службовою діяльністю таких осіб спрямованою на отримання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації, з а відтак не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сама по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

За таких обставин, з огляду на те, що позивач звільняється від обов'язку надавати відповідь на запит податкового органу у випадку, якщо у такому запиті не зазначено підстав для його направлення, то Вищий адміністративний суд України погоджується із висновками попередніх судових інстанцій про те, що права та інтереси позивача оскаржуваними діями та запитом відповідача не порушено, а дії відповідача щодо направлення запиту за викладених вище підстав - правомірними.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Україна» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 , 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

В.П. Юрченко