Рішення

від 12.09.2014 по справі 911/2774/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2014 р. Справа № 911/2774/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі 1) Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і 2) Державного підприємства «Фастівське лісове господарство»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1) Червономотовилівська сільська рада, 2) Великоснітинська сільська рада, 3) Веприцька сільська рада, 4) Дорогинська сільська рада, 5) Мотовилівсько-Слобідська сільська рада, 6) Малоснітинська сільська рада, 7) Пришивальницька сільська рада, 8) Томашівська сільська рада

про розірвання договору та повернення мисливських угідь

Представники:

від прокуратури: Біньковська А.В.

від позивача 1: Скорич Я.О.

від позивача 2: Токар В.М.

від відповідача: Журавель А.Ю.

від третьої особи 1: не з'явилися

від третьої особи 2: не з'явилися

від третьої особи 3: не з'явилися

від третьої особи 4: не з'явилися

від третьої особи 5: не з'явилися

від третьої особи 6: не з'явилися

від третьої особи 7: не з'явилися

від третьої особи 8: не з'явилися

суть спору:

Фастівський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і Державного підприємства «Фастівське лісове господарство» з позовом про розірвання договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р., укладеного між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект», та повернення мисливських угідь для ведення мисливського господарства загальною площею 15356 га, у тому числі: лісові угіддя 6,5 тис. га, польові 8,7 га, водно-болотні 0,2 тис. га, Державному підприємству «Фастівське лісове господарство».

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України, без дозволу постійного землекористувача, здійснив часткове пошкодження лісових насаджень та почав будівництво будівлі, лазні з басейном і котельні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.07.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.08.2014 р.

08.08.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від прокуратури надійшли письмові пояснення по справі № 3685вих-14 від 04.08.2014 р., заява про уточнення (доповнення) підстав позову № 3684вих-14 від 04.08.2014 р., клопотання про залучення до участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог № 3683вих-14 від 04.08.2014 р. та документи по справі (вх. № 16055/14 від 08.08.2014 р.).

До господарського суду Київської області від позивача 1 надійшов супровідний лист № 06-30/1368 від 13.08.2014 р. (вх. № 16539/14 від 14.08.2014 р.), до якого додано документи по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2014 р. розгляд справи відкладено на 01.09.2014 р. у зв'язку із заявленим відповідачем клопотанням, нез'явлення у судове засідання представників позивачів і неналежним виконанням сторонами вимог суду.

01.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 2 надійшли письмові пояснення та документи по справі № 335 від 29.08.2014 р. (вх. № 17889/14 від 01.09.2014 р.).

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи (в порядку ст. 41 ГПК України) б/н від 01.09.2014 р. (вх. № 17924/14 від 01.09.2014 р.), у якому останній просить суд призначити по справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, та на вирішення судової експертизи поставити наступні запитання: Чи виконувались будівельні роботи на землях мисливських угідь в кварталі 39?, Коли було розпочато та закінчено будівельні роботи на землях мисливських угідь в кварталі 39?, До якої категорії відносяться виконані будівельні роботи на землях мисливських угідь в кварталі 39? Чи являються об'єкти будівельних робіт на землях мисливських угідь в кварталі 39 нерухомим майном?

01.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 01.09.2014 р. (вх. № 17923/14 від 01.09.2014 р.), у якому останній заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2014 р., за клопотанням представника прокуратури, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/2774/14 на п'ятнадцять днів, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Червономотовилівську сільську раду, Великоснітинську сільську раду, Веприцьку сільську раду, Дорогинську сільську раду, Мотовилівсько-Слобідську сільську раду, Малоснітинську сільську раду, Пришивальницьку сільську раду, Томашівську сільську раду, відкладено розгляд справи на 08.09.2014 р. та зобов'язано прокуратуру, сторін і третіх осіб надати суду певні документи.

05.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від Громадського формування з охорони громадського порядку «Граніт» надійшла заява вих. № 15/08-14 від 15.08.2014 р. (вх. № 18464/14 від 05.09.2014 р.) про вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивачів.

Розглянувши вищезазначену заяву Громадського формування з охорони громадського порядку «Граніт» та заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 Господарського процесуального кодексу України). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини (п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Таким чином, враховуючи те, що Громадське формування з охорони громадського порядку «Граніт» не надало суду жодних доказів існування будь-яких правовідносин із позивачами чи відповідачем у даній справі, суд відмовляє у задоволенні заяви вих. № 15/08-14 від 15.08.2014 р. (вх. № 18464/14 від 05.09.2014 р.) про вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивачів.

До господарського суду Київської області від прокуратури надійшли письмові пояснення, документи по справі № 4238вих14 від 05.09.2014 р. (вх. № 18658/14 від 08.09.2014 р.) та заява про уточнення позову № 425вих-14 від 08.09.2014 р. (вх. № 18660/14 від 08.09.2014 р.).

08.09.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 2 надійшли письмові пояснення та документи по справі № 335 від 29.08.2014 р. (вх. № 18657/14 від 08.09.2014 р.) з приводу закріплення мисливських угідь на території Київської області, уточнення місця забудови та стану мисливських угідь на момент укладення договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р.

Присутні у судовому засіданні представники прокуратури та відповідача надали суду документи по справі (вх. № 18659/14 від 08.09.2014 р. та № 18656/14 від 08.09.2014 р.).

У судовому засіданні 08.09.2014 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.09.2014 р.

До господарського суду Київської області від прокуратури надійшло клопотання про уточнення позовних вимог № 4350вих14 від 12.09.2014 р. (вх. № 19202/14 від 12.09.2014 р.), у якому Фастівський міжрайонний прокурор Київської області просить суд під час розгляду справи керуватися прохальною частиною позову в наступній редакції: «розірвати договір про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р., укладений між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект».

У судовому засіданні 12.09.2014 р. суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначене клопотання про уточнення позовних вимог, яке за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог, до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються вимоги про розірвання договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р., укладеного між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект», з підстав викладених у позові.

12.09.2012 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження по справі б/н від 12.09.2014 р. (вх. № 19201/14 від 12.09.2014 р.), у якому останній просить суд припинити провадження по справі № 911/2774/14 за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і Державного підприємства «Фастівське лісове господарство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» про розірвання договору про умови ведення мисливського господарства та повернення земельної ділянки, у відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що питання щодо припинення права користування мисливськими угіддями вирішується адміністративним судом в порядку передбаченому ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та ст.ст. 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 12.09.2014 р., заслухавши вищезазначене клопотання відповідача, представник позивача 1 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив, оскільки позивач 1 не зазначив обставин передбачених ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, які є підставою для відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про припинення провадження по справі та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Згідно з ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України регулює порядок розгляду публічно-правових спорів, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Статтею 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачено, що право користування мисливськими угіддями припиняється у разі: закінчення строку користування; добровільної відмови від користування; припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя; систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства; погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача; в інших випадках, передбачених законодавством. Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються: у випадках, передбачених абзацами третім, четвертим, сьомим частини першої цієї статті, - за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь; у випадках, передбачених абзацами п'ятим, шостим частини першої цієї статті, - адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно з ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Предметом спору у даній справі є розірвання договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р., укладеного між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект».

За таких обставин, оскільки питання про припинення права користування мисливськими угіддями не є предметом розгляду даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у даній справі б/н від 12.09.2014 р. (вх. № 19201/14 від 12.09.2014 р.).

У судовому засіданні 12.09.2014 р. розглядається клопотання відповідача про призначення експертизи (в порядку ст. 41 ГПК України) б/н від 01.09.2014 р. (вх. № 17924/14 від 01.09.2014 р.).

Розглянувши вищезазначене клопотання та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до приписів ст.ст. 41, 42 Господарського процесуального кодексу України призначення експертизи на вимогу учасників процесу не є обов'язком суду, а є його правом; висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за загальними правилами, встановленими ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність потреби у спеціальних знаннях експерта та відмовляє у задоволенні клопотання про призначення експертизи (в порядку ст. 41 ГПК України) б/н від 01.09.2014 р. (вх. № 17924/14 від 01.09.2014 р.), оскільки у матеріалах справи містяться докази про стан мисливських угідь на момент укладення договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р., які є достатніми засобами доказування для розгляду справи по суті.

Присутні у судовому засіданні 12.09.2014 р. представники прокуратури та позивачів підтримали заявлені позовні вимоги, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог № 4350вих14 від 12.09.2014 р. (вх. № 19202/14 від 12.09.2014 р.), та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.09.2014 р. заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у його відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.

Разом з тим, прокуратурою до суду було надано листи від третіх осіб, а саме: лист Червономотовилівської сільської ради № 174 від 10.09.2014 р., лист Великоснітинської сільської ради № 309 від 10.09.2014 р., лист Веприцької сільської ради № 01/14-195 від 10.09.2014 р., лист Дорогинської сільської ради № 01-16/232 від 10.09.2014 р., лист Мотовилівськослобідської сільської ради № 168 від 10.09.2014 р., лист Малоснітинської сільської ради № 274 від 10.09.2014 р., лист Пришивальницької сільської ради № 02-20/109 від 11.09.2014 р. та лист Томашівської сільської ради № 02-32/234 від 10.09.2014 р., відповідно до яких треті особи підтримують позовні вимоги Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в повному обсязі та просять суд розглядати даний спір без їх участі.

У судовому засіданні 12.09.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

30.06.2011 р. Київською обласною радою шостого скликання прийнято рішення «Про надання в користування мисливських угідь на території Київської області», яким надано у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» мисливські угіддя загальною площею 15356 га в межах згідно з додатком для ведення мисливського господарства строком на 25 років.

На підставі та на виконання вищезазначеного рішення, 07.07.2011 р. між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» (відповідач) укладено договір про умови ведення мисливського господарства, за умовами якого надано відповідачу терміном до 30.06.2036 р. мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 15356 га, у тому числі: лісові угіддя 6,5 тис.га, польові 8,7 тис.га, водно-болотні 0,2 тис.га. (надалі по тексту - договір).

Чисельність мисливських тварин в угіддях, наданих в користування, станом на 30.06.2011 р. передбачена п. 1.2 договору.

Права та обов'язки сторін визначаються відповідно до ст.ст. 29, 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Згідно з п. 2.1 договору відповідач має право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, зводити у мисливських угіддях необхідні будівлі і біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язався, крім іншого, використовувати мисливські угіддя відповідно до умов їх надання у користування та за призначенням; вести мисливське господарство на закріплених за ним мисливських угіддях з дотриманням вимог Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про мисливське господарство та полювання», інших нормативно-правових актів у галузі охорони та використання тваринного світу, ведення мисливського господарства; раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану середовища перебування мисливських тварин внаслідок власної діяльності; негайно інформувати природоохоронні органи, органи мисливського та лісового господарства про погіршення стану середовища; виконувати інші обов'язки щодо охорони і використання об'єктів тваринного світу та користування мисливськими угіддями відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 3.1 договору у разі невиконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Додатковою угодою від 05.02.2013 р. до договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р. сторони дійшли згоди внести відповідні зміни до договору в частині зміни найменування, а саме - у тексті договору найменування «Київське обласне управління лісового та мисливського господарства» змінити на «Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства» у відповідному відмінку.

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2014 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, на підставі направлення № 1382.14/08/01 від 21.05.2014 р., було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил земельної ділянки за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Дорогинка на території мисливських угідь.

За результатами перевірки складено акт від 27.05.2014 р. та встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває в оренді ТОВ «Укрмістобудпроект» (договір оренди мисливських угідь від 07.07.2011 р.) на землях мисливських угідь в кварталі 39 (зі слів мисливствознавця ТОВ «Укрмістобудпроект» ОСОБА_6) знаходяться незавершена будівництвом будівля, лазня з басейном та котельня. Будівля з терасами, орієнтовними розмірами 22,0х34,0 м., незавершена будівництвом розташована на підвищенні на відстані орієнтовно 20,0 м. від урізу водного дзеркала ставу. На об'єкті виконано роботи по влаштуванню дерев'яних пальових фундаментів, в деяких місцях роль фундаменту виконують зрізані дерева (пеньки), також на даному об'єкті влаштовано зовнішні та внутрішні стіни з дерев'яного брусу в зруб, влаштовано несучі конструкції покрівлі та саму покрівлю з рулонних матеріалів та роботи з утеплення даху, в будівлі збудовано два каміни з керамічної та вогнетривкої цегли, влаштовано лаги підлоги. Лазня з басейном та терасою орієнтованим розміром 12,0х12,0 м. з терасою розташована безпосередньо біля урізу води на дерев'яних палях з підвищенням з дерев'яного брусу. На об'єкті виконано загально будівельні роботи по влаштуванню фундаментів, зовнішніх та внутрішніх стін, даху, покрівлі, в приміщенні вмонтовано басейн, влаштовано покрівлю підлоги з керамічної плитки, виконано підготовчі роботи по прокладанню електричної, водопровідної та каналізаційної мереж, влаштовано камін, обладнання лазні (котел та стелажі), басейн орієнтовним розміром 3,0х3,0 м., заповнено віконні та дверні прорізи. Біля лазні на відстані 2,5 м. збудовано котельню орієнтовним розміром 10,0х3,5 м. Котельня збудована на монолітному фундаменті, стіни збудовані з природного каменю, покрівля - оцинковані, профільовані листи. В приміщенні влаштовано цементну стяжку підлоги, встановлено котельне обладнання, заповнено віконні та дверні прорізи. Поруч з об'єктом будівництва з бетонних плит влаштовано майданчик розміром 6,0х6,0. Всі будівлі, які збудовані на даній земельній ділянці не відносяться до тимчасових споруд. На момент перевірки будівельні роботи не проводяться, будівельний майданчик не огороджений, інформаційний стенд відсутній, робітники та будівельна техніка відсутні. На об'єкті будівництва дозвільна, проектна та виконавча документація відсутня. На момент перевірки будівельні роботи не завершені.

В подальшому, прокуратурою та позивачем 2 були подані лісовпорядні документи, в яких визначено, що мисливознавцем ТОВ «Укрмістобудпроект» ОСОБА_6 при проведенні вищевказаної перевірки невірно зазначено номер кварталу, де знаходяться забудови, а саме - квартал 39. Згідно матеріалів лісовпорядкування ДП «Фастівський лісгосп» забудова знаходиться на мисливських угіддях в кварталі 30, виділ 13 Дорогинського лісництва.

У зв'язку з вищезазначеним, прокурор, посилаючись на те, що відповідач, в порушення умов договору, вимог ст.ст. 20, 74 Лісового кодексу України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», ст.ст. 629, 526 Цивільного кодексу України та Правил використання корисних властивостей лісів, що затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства за № 502 від 14.08.2012 р., без дозволу постійного землекористувача здійснив часткове пошкодження лісових насаджень та почав будівництво будівлі, лазні з басейном і котельні, звернувся з даним позовом до суду про розірвання, на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р., укладеного між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект».

Відповідач, заперечуючи проти задоволення даного позову, стверджує, що він не здійснював будь-яких будівельних робіт на території мисливських угідь, які надані йому в користування за договором від 07.07.2011 р., ким та коли було розпочато зазначене будівництво та чи отримувались будь-які дозвільні документи для цього йому не відомо. Разом з тим, відповідач стверджує, що обов'язки за договором від 07.07.2011 р. ним виконувались належним чином та з моменту укладення договору він не отримував від Київського управління лісового та мисливського господарства жодного попередження про усунення систематичних порушень умов договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, оглянувши оригінали наявних у справі документів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 75 Лісового кодексу України передбачено, що використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства здійснюється відповідно до цього Кодексу та законів України «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання».

Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно з ст. 18 Лісового кодексу України тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Статтею 20 Лісового кодексу України передбачено, що тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: 1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; 2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; 3) отримувати продукцію і доходи від її реалізації. Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов'язані: 1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; 2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; 3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; 5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; 6) не порушувати прав інших лісокористувачів. Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов'язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.

Згідно з ст. 21 Закону України «Про тваринний світ» для організації та ведення мисливського господарства надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя. Користувачами мисливських угідь можуть бути спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

У відповідності з ст. 24 Закону України «Про тваринний світ» організація і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про мисливське господарство та полювання», іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачено, що мисливське господарство як галузь - це сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва, а мисливські угіддя - це ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що для організації та введення мисливського господарства можуть надаватися у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя, а ведення мисливського господарства повинно здійснюватися відповідно до умов договору, укладеного між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь, та положень чинного законодавства України.

Так, згідно з п. 2.1 договору відповідач має право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, зводити у мисливських угіддях необхідні будівлі і біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Вищезазначений пункт договору кореспондується із положеннями ч. 1 ст. 20 Лісового кодексу України та ч. 5 ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», відповідно до яких користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, лише за згодою власників або користувачів земельних ділянок/лісів.

Відповідно до довідки Фастівського районного виробничого відділу ДП «Центр державного земельного кадастру» вих. № 5.17-4/56 від 04.08.2014 р., Державних актів на право постійного користування земельними ділянками та довідок Червономотовилівської сільської ради, Великоснітинської сільської ради, Веприцької сільської ради, Дорогинської сільської ради, Мотовилівськослобідської сільської ради, Малоснітинської сільської ради, Пришивальницої сільської ради, Томашівської сільської ради та інших документів, які містяться у матеріалах справи, вбачається, що власниками/користувачами земельних ділянок/лісів, на яких знаходяться мисливські угіддя, що передані у користування відповідачу за договором про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р. є зазначені сільські ради та Державне підприємство «Фастівське лісове господарство».

З акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 27.05.2014 р., складеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, яка є уповноваженим органом у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, вбачається, що на території мисливських угідь, які передані в користування відповідачу для ведення мисливського господарства знаходяться незавершена будівництвом будівля, лазня з басейном та котельня.

Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах справи відомостей, згода на початок або виконання будівельних та інших робіт відповідачу власниками/користувачами земельних ділянок/лісів не надавалася, що підтверджується листами Державного підприємства «Фастівське лісове господарство» № 99 від 21.03.2014 р. та № 187 від 02.06.2014 р., листом Томашівської сільської ради № 02-32/228 від 04.09.2014 р., листом Малоснітинської сільської ради № 270 від 05.09.2014 р., листом Червономотовилівської сільської ради № 170 від 04.09.2014 р., листом Дорогинської сільської ради № 01-16/229 від 05.09.2014 р., листом Пришивальницької сільської ради № 02-20/9107 від 05.09.2014 р., листом Мотовилівськослобідської сільської ради № 164 від 05.09.2014 р., листом Веприцької сільської ради № 01-14-184 від 04.09.2014 р., листом Великоснітинської сільської ради № 303 від 04.09.2014 р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р. до 26.09.2011 р. на території мисливських угідь, які передані в користування відповідачу для ведення мисливського господарства незавершена будівництвом будівля, лазня з басейном та котельня були відсутні, оскільки на ній знаходились лісові насадження сосни, що підтверджується актом обстеження розладнаних лісових насаджень в ДП «Фастівське лісове господарство» на предмет призначення санітарної рубки суцільної (СРС) від вересня 2011 року, зведеною відомістю насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки в ДП «Фастівське лісове господарство», зведеною відомістю пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки в ДП «Фастівське лісове господарство», додатковим планом проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах ДП «Фастівське лісове господарство» в 2011 році, листом Київського обласного управління лісового та мисливського господарства № 05-16/1509 від 26.09.2011 р., лісорубним квитком від 26.09.2011 р. та актом посвідчення заготівлі деревини та місця рубки від 12.10.2011 р.

Відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним не здійснювалися будівельні роботи на території мисливських угідь у відповідності до п. 2.2 договору суду не надав.

Таким чином, твердження позивачів щодо порушення відповідачем положень договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р. та вимог чинного законодавства України підтверджується вищезазначеними матеріалами справи та не спростовано відповідачем жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. 3.1 договору у разі невиконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, встановлені судом порушення, що допущенні відповідачем при виконанні договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р. є істотними, суперечать нормам діючого законодавства у сфері лісового та мисливського господарства і можуть бути підставою для розірвання зазначеного договору в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, будь-яких доказів, що підтверджують викладену ним позицію у відзиві на позовну заяву, а також доказів належного виконання ним зобов'язань за договором про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р. суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р. та норми чинного законодавства України, що регулюють умови ведення мисливського господарства, а тому зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання договору про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р., укладеного між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект», є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і Державного підприємства «Фастівське лісове господарство» задовольнити повністю.

2. Розірвати договір про умови ведення мисливського господарства від 07.07.2011 р., укладений між Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмістобудпроект» (01001, м. Київ, Печерський район, пров. Музейний, будинок 2, літ. Б, ідентифікаційний код - 34979792) в доход Державного бюджету України 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 12.09.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак