Рішення

від 15.09.2014 по справі 920/1266/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.09.2014 Справа № 920/1266/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Сорока Л.М. розглянув матеріали справи № 920/1266/14

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн», м.Київ

до відповідача - Селянського (фермерського) господарства «Доба», м.Буринь, Сумська область

про стягнення 26800,44 грн.

За участю представників сторін:

позивача - Колмаков В.В.

відповідача - Коваленко О.І.

В судовому засіданні 31.07.2014р. оголошувалася перерва до 11 год.20хв. 11.08.2014р.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 20000,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 6800,44 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

31.07.2014р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій , посилаючись на п.7.1 та п. 7.6.3 , укладеного між сторонами 21.01.2013р. договору № Х05-13П , зазначає, що станом на 31.07.2014р. розмір пені , що підлягає стягненню з відповідача , збільшується порівняно з розміром, зазначеним у позовній заяві, зазначає, що розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за порушення термінів розрахунків становить 3796,33 грн. Зазначена заява подана з дотриманням вимог ст.22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

Відповідач 15.09.2014 року подав суду заяву про зменшення розміру штрафних санкцій та припинення провадження у справі, в якій зазначає, що відповідно до платіжного доручення № 192 від 08.08.2014р. ним сплачено позивачу 23500,00 грн., з яких 20000,00 грн. основного бору та 3500,00 грн. штрафних санкцій. В зв'язку зі сплатою основного боргу , відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій , що підлягають стягненню.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки відповідно до договору від 21.01.2013р. № Х05-13П купівлі-продажу) та додатку від 07.02.2013п. № 1 до нього , укладених сторонами спору , термін оплати 100% вартості товару здійснюється відповідачем до 15.09.2013р. , тобто відповідач на протязі тривалого часу ухилявся від виконання взятих на себе зобов'язань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013 року між сторонами був укладений договір № Х05-13П , яким передбачено, що позивач ( продавець за договором) продає, а відповідач ( покупець за договором) купує насіння пивоварного ячменю та засоби захисту рослин на умовах, зазначених у цьому договорі. Підпунктами 1.1 , 2.1 та 2.2 зазначеного договору передбачено, що номенклатура товару, що підлягає продажу, його ціна, вартість та строки оплати визначаються специфікаціями, які підписуються сторонами та є додатками до договору.

Специфікацією № 1 від 07.02.2013р. до договору від 21.01.20913р. № Х05 -13П передбачено, що товаром, який позивач продає відповідачеві , є насіння пивоварного ячменю сорту Ксанаду у кількості 12 тон загальною вартістю 66000,00 рн. Пунктом 1 специфікації передбачено , що оплата 100% вартості товару, передбаченого цією специфікацією , має бути здійснена до 15.09.2013р.

Позивач здійснив поставку необхідного товару за вищезазначеним договором та специфікацією до нього , що підтверджується видатковою накладною від 06.03.2013р. № РНЯЦ-00107, відповідачем товар прийнято без зауважень.

Як свідчать матеріали справи, у термін, передбачений договором від 21.01.2013р. № Х05 -13П та специфікацією від 07.02.2013р. № 1 , відповідач вартість товару не сплатив і його основна заборгованість перед позивачем на час подання позову становила 20000,00 грн. та 6800,44 грн. штрафних санкцій.

Під час розгляду справи відповідач заявою від 15.09.20134р. про зменшення штрафних санкцій, довів, а позивач визнав, що ним , згідно платіжного доручення № 192 від 08.08.2014р. перераховано позивачу 23500 грн.. (копію долучено до матеріалів справи), тобто основна заборгованість погашена в повному обсязі та частково в розмірі 3500,00 грн. сплачено заборгованість по штрафним санкціям.

Провадження у справі стосовно стягнення 20000,00 грн. основного боргу суд припиняє за відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 7.1 договору від 21.01.2013 року, за порушення строків оплати відповідач виплачує позивачеві пеню в розмірі 0,2 % від суми платежу за кожен день прострочення , але не більше подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період, а відповідно до до п.7.3 договору за порушення строків оплати покупець додатково до пені , передбаченої п.7.1 цього договору , сплачує продавцю штраф у розмірі 5% від загальної вартості поставленого товару.

Враховуючи часткову сплату відповідачем штрафних санкцій, провадження у справі стосовно стягнення 3300 грн. штрафу та 200 грн. пені припиняється у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.6.3 договору купівлі-продажу Х05-13П від 21.01.2013р. сторони встановили, що згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором здійснюється без обмеження строків, тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь , як це зазначено в заяві про збільшення розміру позовних вимог, яка надійшла до канцелярії господарського суду Сумської області 31.07.2014р., пеню в розмірі 3796,33 грн. за період з 15.09.2013р. по 31.07.2014р.

Сплата відповідачем пені за затримку виконання договірних зобов'язань передбачена умовами цього договору, зокрема. 5.7.1 та п.п. 7.6.1, 7.6.3, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені суд вважає правомірними, такими, що ґрунтуються на приписах ст.ст. 549, 611 ЦК України, тому задовільняє їх в розмірі 3596,33 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача стосовно зменшення розміру штрафних санкцій ( пені , штрафу) cуд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає, так як відповідач на протязі тривалого часу ухилявся від взятих на себе зобов'язань. .

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати останнього по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Доба» ( 41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Поляна, 17, код 21105306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн» ( 04050, м. Київ, вул.Пимоненка,13, корп.5, код 30861821) 3596,33 грн. пені, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі стосовно стягнення 20000,00 грн. основного боргу, 3300 грн. штрафу та 200 грн. пені припинити за відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.09.2014 року

Суддя В.М. Моїсеєнко