Ухвала

від 15.09.2014 по справі 815/5098/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5098/14

УХВАЛА

15 вересня 2014 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАС-ТРЕЙД» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАС-ТРЕЙД» про стягнення з ТОВ «АДАМАС-ТРЕЙД» на користь Державного бюджету кошти, які перебувають в його власності в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 148778,58 грн., у тому числі, з податку на додану вартість в сумі 69161,43 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 79617,15 грн.

Згідно з п.2 ч.1 ст.107 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Проте, поданий адміністративний позов викладеним вимогам не відповідає.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 КАС України адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, які перебувають в його власності в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України, які визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Водночас, згідно п. 95.4 ст. 94 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. за №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» відповідно до пунктів 95.4, 95.15, 95.16 і 95.18 статті 95 Податкового кодексу України затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, який визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Таким чином, погашення податкового боргу платника податку здійснюється шляхом: стягнення грошових коштів, які знаходять на його рахунках, за рішенням суду; продажу його майна, що перебуває в податковій заставі, за рішенням суду про надання дозволу; стягнення коштів за рахунок готівки за рішенням суду.

Проте, у позовній заяві позивач не зазначає у якій спосіб, визначений положеннями п. 95.3 та п.95.4 ст. 95 Податкового кодексу України просить стягнути з відповідача податковий борг по податку на додану вартість в сумі 69161,43 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 79617,15 грн. (шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків або за рахунок готівки або шляхом продажу майна) та не надає відповідні докази, на підставі яких судом, у разі задоволення позову, може бути прийнято рішення про стягнення коштів саме цим шляхом.

Таким чином, з огляду на вказані положення законодавства, позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми податкового боргу, зазначивши спосіб, визначений положеннями п. 95.3 та п.95.4 ст.95 ПК України, у який позивач просить стягнути з відповідача податковий борг.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Системний аналіз приписів ст. 105, 106 КАС України свідчить про те, що позивач спочатку викладає обставини, за яких, на його думку, було порушено його права, свободи чи інтереси, з посиланням на докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. За наявності у позивача доказів ним додаються їхні оригінали або копії до позовної заяви.

Так, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003532204 та № 0003542204 від 14.11.2013 року, якими відповідачу визначено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, однак до позовної заяви позивачем надано лише копію фіскального чеку ДП «Укрпошта» від 29.11.2013 року та не надано доказів отримання відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень або доказів, що свідчать про неможливість вручення відповідачу вказаних податкових повідомлень-рішень.

Разом з цим, позивачем до позовної заяви надано копію корінця податкового повідомлення-рішення № 0003871501 від 24.07.2014 року разом із копією фіскального чеку ДП «Укрпошта» від 28.07.2014 року, однак неналежним чином засвідченої копії самого податкового повідомлення-рішення та доказів отримання відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення або доказів, що свідчать про неможливість вручення відповідачу цього рішення, позивачем - не надано.

Водночас, позивачем не зазначено жодних причин неможливості надання вказаних доказів до суду.

Зважаючи на викладене, позивачу необхідно надати до суду вищевказані докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом належного оформлення адміністративного позову із наданням до суду доказів направлення копії позовної заяви на адресу відповідача із наданням відповідних доказів, зазначених в ухвалі суду.

За таких обставин, позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 106, ч.1 ст.108, 160 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАС-ТРЕЙД» про стягнення податкового боргу - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в строк до 23.09.2014 року усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.М. Соколенко

23.09.14