Рішення

від 08.09.2014 по справі 910/11682/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11682/14 08.09.14

Суддя Отрош І.М. , розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ІНВЕСТ"

про стягнення 114 829 грн. 45 коп.

Представники сторін

від позивача: Кунцева Ю.В. - представник за довіреністю № 03/09-1 від 03.09.2014;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.06.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ІНВЕСТ" про стягнення 114829 грн. 45 коп. заборгованості за договором підряду № 13 від 17.09.2013, в тому числі 100000 грн. 00 коп. основного боргу, 10850 грн. 00 коп. пені, 400 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1479 грн. 45 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору підряду №13 від 17.09.2013 р. не приступив до виконання своїх зобов'язань із капітального ремонту покрівель житлових будинків у м. Києві в 2013 році (адресний перелік об'єктів визначається розпорядженням КМДА від 29.04.2013 р. № 658), а саме: капітального ремонту фасаду житлового будинку за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Івана Мазепи, 3-а, у зв'язку з чим позивач (замовник) відмовився від договору підряду №13 від 17.09.2013 р. в односторонньому порядку, та внаслідок чого у відповідача виник обов'язок щодо відшкодування збитків (повернення авансового платежу) в розмірі 100 000,00 грн., який був сплачений позивачем на виконання умов вказаного договору. Крім того, позивачем нараховано 10 850,00 грн. пені, 2 500,00 грн. інфляційних втрат та 1 479,45 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 порушено провадження у справі № 910/11682/14, розгляд справи призначений на 08.07.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 справу № 910/11682/14 передано на розгляд судді Головіній К.І., у зв'язку з перебуванням судді Отрош І.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 (суддя Головіна К.І.) справу № 910/11682/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.07.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 справу № 910/11682/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 (суддя Отрош І.М.) справу прийнято до провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2014 розгляд справи відкладено на 04.08.2014, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання та невиконання сторонами вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 04.08.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18837662 від 14.06.2014 р.

У судове засідання 04.08.2014 з'явився представник позивача, подав документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 розгляд справи відкладено на 08.09.2014, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 08.09.2014 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18837662 від 14.06.2014 р.

У судове засідання 08.09.2014 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 08.09.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ІНВЕСТ" (субпідрядник) укладено Договір підряду № 13 (далі - Договір), відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання з виконання робіт із капітального ремонту покрівель житлових будинків у м. Києві в 2013 році (адресний перелік об'єктів визначається розпорядженням КМДА від 29.04.2013 р. № 658), а саме: капітальний ремонт фасаду житлового будинку за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Івана Мазепи, 3-а (надалі - об'єкт).

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання субпідряднику, визначені договірною ціною, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, строк виконання робіт визначений цим Договором наступний: початок робіт - серпень 2013 р.; закінчення робіт - грудень - 2013 р.

Згідно з п. 2.3 Договору, початок та закінчення етапів робіт визначається календарним планом виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до календарного плану виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо будинкових мереж та сходових клітин житлового будинку за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Івана Мазепи, 3-а (Додаток 2 до Договору), терміном виконання робіт є серпень-грудень 2013 р.; вартість робіт - 633 750,00 грн.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що договірна ціна робіт визначена в межах бюджетного призначення та на основі договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору, є приблизною і складає - 633 750,00 грн., в т.ч. ПДВ 105 625,00 грн.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 вказаного Договору, розрахунки за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3), підписаними уповноваженими представниками сторін; замовник сплачує вартість прийнятих від субпідрядника робіт на підставі Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та акта приймання виконаних робіт за формою КБ-2В після підписання цих документів уповноваженими представниками сторін, при наявності оплати за дані роботи від замовника КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «КИЇВБУДРЕКОНСТРУКЦІЯ».

Пунктом 4.4 ат 4.5 Договору визначено, що замовник перераховує субпідряднику аванс, після отримання авансу від замовника КП «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «КИЇВБУДРЕКОНСТРУКЦІЯ» на строк не більше трьох місяців (згідно п. 19 Постанови КБМ від 27.12.2001 р. № 1764), у розмірі 30% вартості річного обсягу робіт, що складає 190 125,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 31 687,50 грн., субпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повинні бути підтверджені актом виконаних обсягів робіт.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору, замовник має право відмовитися від Договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо субпідрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення у строк, визначений Договором, стає неможливим.

Пунктом 5.1.4 Договору визначено, що замовник має право ініціювати внесення змін у Договір, вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень субпідрядником умов Договору.

Відповідно до п. 5.4.1 та п. 5.4.2 Договору, субпідрядник зобов'язаний виконати у встановлені строки роботи відповідно до кошторисної документації; виконати будівельно-монтажні роботи об'єкта відповідно до затвердженої кошторисної документації, будівельних норм і стандартів, в термін згідно п. 2.1 цього Договору.

Згідно з п. 5.4.4 Договору, субпідрядник зобов'язаний не пізніше 25-го числа звітного місяця передавати замовнику для перевірки та підписання акти виконаних робіт КБ-2В, обчислені згідно з державними будівельними нормами, та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3.

Пунктом 5.4.9 Договору встановлено, що субпідрядник зобов'язаний кошти, виділені на будівництво об'єкту, використовувати за цільовим призначенням.

Субпідрядник зобов'язаний передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та Договором, закінчені роботи (п. 5.4.10 Договору).

Сторони визначили, що передача закінчених робіт субпідрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі (п. 10.6 Договору).

Пунктом 15.2 Договору сторони визначили, що Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2013 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Згідно з ст. 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №13 від 17.09.2013 р., зокрема п. 4.4, Товариством з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" 17.09.2013 р. був перерахований аванс на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ІНВЕСТ" в загальному розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень № 185 від 17.09.2013 р. на суму 94 000,00 грн. та №89 від 17.09.2013 р. на суму 6000,00 грн., які знаходяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що у строки, зазначені у п. 2.1 Договору №13 від 17.09.2013 р., та станом на день звернення позивача з даним позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ІНВЕСТ", в порушення норм укладеного між сторонами Договору, до виконання робіт із капітального ремонту покрівель житлових будинків у м. Києві в 2013 році (адресний перелік об'єктів визначається розпорядженням КМДА від 29.04.2013 р. № 658), а саме: капітального ремонту фасаду житлового будинку за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Івана Мазепи, 3-а, не приступило, що також не було спростовано відповідачем, зокрема не надано доказів належного виконання робіт у передбачені договором строки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із вимогою вих. № 70 від 24.10.2013 р. (отримано відповідачем 24.10.2013 р.), в якій, посилаючись на ст. 651 Цивільного кодексу України та п. 5.1.3 Договору, повідомив про відмову від вказаного Договору підряду №13 від 17.09.2013 р. та просив протягом 7 календарних днів, з моменту отримання даної вимоги перерахувати на розрахунковий рахунок позивача сплачений аванс в розмірі 100 000,00 грн.

Проте відповіді на вимоги позивача відповідач не надав, сплачену суму авансу в розмірі 100 000,00 грн. не повернув, що не було спростовано відповідачем, зокрема не надано доказів повернення вказаної суми.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору та ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право відмовитися від Договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо субпідрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення у строк, визначений Договором, стає неможливим.

Крім того, п.п. 4.4 та 4.5 вказаного Договору сторони не визначили, що обов'язок відповідача щодо виконання робіт виникає з моменту отримання авансу, а лише вказали, що субпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів протягом трьох місяців після одержання авансу, та по закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повинні бути підтверджені актом виконаних обсягів робіт.

Оскільки відповідач у відповідності до умов Договору в частині строків виконання робіт не приступив до їх виконання, то Договір підряду № 13 від 17.09.2013 р. може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі.

Згідно з п. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи те, що п. 5.1.3 Договору підряду №13 від 17.09.2013 р. передбачено право замовника на односторонню відмову, а також, з огляду на те, що позивач звертався до відповідача з вимогою, в якій відмовився від Договору №13 від 17.09.2013 р., господарський суд приходить до висновку, що спірний Договір є розірваним внаслідок відмови позивача від вказаного Договору з 24.10.2013 р.

Відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до пунктом 1 частини 2 статті 22 Господарського кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України у справі № 42/266 - 6/492 від 30.05.2006 р.).

За правилами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума сплаченого авансу в розмірі 100 000,00 грн. є збитками в розумінні ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України, а тому підлягає стягненню з відповідача у відповідності до ст. 611, 612, 849 Цивільного кодексу України.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних доказів повернення авансу в розмірі 100 000,00 грн. на користь позивача.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, Господарський суд міста Києва приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 100 000,00 грн. доведені, обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 10 850,00 грн. пені за період з 25.09.2013 р. по 29.04.2014 р. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду № 13 від 17.09.2013 р.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з аналізу п. 2.1, 2.3 та Додатку 2 до Договору, строк виконання зобов'язання відповідача з проведення підрядних робіт за Договором підряду №13 від 17.09.2013 р. встановлений по 31 грудня 2013 року.

Отже, боржник є таким, що прострочив, починаючи з 01.01.2014 р.

При цьому, при визначенні строку виконання зобов'язання судом не приймається до уваги посилання позивача на п. 5.4.4 Договору, в якому зазначено, що субпідрядник зобов'язаний не пізніше 25-го числа звітного місяця передавати замовнику для перевірки та підписання акти виконаних робіт КБ-2В, обчислені згідно з державними будівельними нормами, та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, оскільки вказаний пункт встановлює строк передачі для перевірки та підписання актів виконаних робіт, а не строк виконання самих підрядних робіт за Договором підряду №13 від 17.09.2013 р.

Відповідно до п. 12.2 Договору, за несвоєчасне виконання робіт з вини субпідрядника, субпідрядник сплачує замовнику за кожний робочий день затримки пеню у розмірі 0,05 % від договірної вартості невиконаних робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період. Загальна сума штрафу складає не більше 5% від суми Договору.

Зважаючи на те, що господарським судом встановлено, що позивач відмовився від Договору підряду №13 від 17.09.2013 р. з 24.10.2013 р., та відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, суд приходить до висновку, що зобов'язання сторін за Договором підряду №13 від 17.09.2013 р. припинились з 24.10.2013 р.

Таким чином, суд зазначає, що з огляду на встановлений у п. 2.1 Договору підряду єдиний кінцевий строк виконання робіт (грудень 2013) і відсутність у договорі проміжних строків виконання робіт та припинення зобов'язань за договором підряду з 24.10.2013 р. (у зв'язку з тим, що підрядник не приступив своєчасно до виконання робіт), суд приходить до висновку, що прострочення щодо повного виконання робіт відсутнє, оскільки зобов'язання за Договором підряду №13 від 17.09.2013 р. припинились раніше, ніж настав кінцевий строк виконання робіт - грудень 2013 р.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ІНВЕСТ" пені в розмірі 10 850,00 грн. за період з 25.09.2013 р. по 29.04.2014 р. є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ІНВЕСТ" 3% річних в розмірі 1 479,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 500,00 грн. за період з 01.11.2013 р. по 29.04.2014 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Таким чином, обов'язок щодо відшкодування збитків, який є наслідком неналежного виконання зобов'язання за договором підряду, не є грошовим зобов'язанням в розумінні норм Цивільного кодексу України, а отже відповідальність, передбачена нормами статті 625 Цивільного кодексу України, у даному випадку не виникає.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ІНВЕСТ" 3% річних в розмірі 1 479,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 500,00 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ІНВЕСТ" підлягають частковому задоволенню в частині стягнення грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн. у якості збитків.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ІНВЕСТ" (03150, м, Київ, вул. Предславинська, буд. 11; ідентифікаційний код: 37815038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2; ідентифікаційний код: 35310091) грошові кошти в розмірі 100000 (сто тисяч) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.09.2014

Суддя І.М. Отрош