Рішення

від 09.09.2014 по справі 910/16314/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16314/14 09.09.14

за позовом Автогосподарства, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

про стягнення страхового відшкодування

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Автогосподарство, підпорядковане УМВС України в Полтавській області звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що застрахувавши цивільно-правову відповідальність, як власника наземного транспортного засобу, отримав право внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, на виплату страхового відшкодування, розмір якого є неузгодженим та необґрунтовано заниженим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 порушено провадження у справі №910/16314/14 та призначено її до розгляду на 09.09.2014 року.

До початку судового засідання 09.09.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач звертає увагу на погашення ним суми заборгованості перед позивачем у повному обсязі до моменту порушення провадження у справі, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.

Представники сторін до судового 09.09.2014 не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представники сторін не з'явились до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2013 на 334 км дороги Київ-Харків відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу позивача марки «ВА21099, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та ТЗ марки ДАФ, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, якого постановою Диканського районного суду Полтавської області від 29.08.2013 у справі №529/1067/13-п визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована відповідачем у справі - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» за полісом №АС0588836.

У зв'язку із настанням страхового випадку, позивач звернувся до відповідача із заявою №2300023832 про виплату страхового відшкодування.

Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику пошкодженого ТЗ марки «ВА21099, державний номер НОМЕР_2, визначена на підставі Звіту про незалежну оцінку від 18.10.2013 незалежним оцінювачем ОСОБА_2 у розмірі 40489 грн.

Проте, позивач, не погоджуючись із визначеним розміром суми страхового відшкодування, направляв відповідачу заяви від 09.12.2013 та від 10.01.2014 щодо надання детального розрахунку такого розміру.

У матеріалах справи міститься відповідь відповідача на вказану заяву, у якому він зауважує, що висновком експертного дослідження №831 ТОВ «Сальватор» встановлено дійсну вартість пошкодженого ТЗ у розмірі 3219,76 грн. Водночас, законодавством не передбачено обов'язок страховика щодо надання копій документів, на підставі яких визнався розмір страхового відшкодування.

Відтак, враховуючи наявні на думку позивача порушення норм чинного законодавства з боку відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду, заявляючи до стягнення суму страхового відшкодування у розмірі4331,80 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 17.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон України "Про обов'язкове страхування") страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 6 Закону України Закон України "Про обов'язкове страхування" визначає, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як встановлено судом, та не спростовано сторонами під час розгляду даного спору, Відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Подільської районної в місті Києві державної адміністрації здійснено погашення наявної суми заборгованості у розмірі 7 899,60 грн. згідно платіжного доручення №145 від 22.05.2014, проведеного банком 22 травня 2014 ро

Пунктом 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Так, провадження у справі порушено 08.08.2014, про що постановлено ухвалу суду про порушення провадження у справі, у той час як погашення суми боргу здійснено 07.08.2014, тобто до порушення провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням №0036493, що є достатньою та обґрунтованою підставою для відмови у позові.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Так, як вище встановлено судом, підставою для звернення Автогосподарства, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області із даним позовом до суду є порушення відповідачем умов виплати страхового відшкодування. Передуючи зверненню із позовом до суду, позивач у позасудовому порядку намагався врегулювати спір, шляхом направлення заяв на адресу відповідача, однак неврегулювання спірного питання і зумовило звернення із даним позовом до суду.

З системного аналізу вищевикладеного, оскільки звернення позивача із даним позовом до суду зумовили неправомірні дії відповідача, суд дійшов висновку, що витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 827,00 грн. належить покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Автогосподарства, підпорядкованого УМВС України в Полтавській області до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (04070, місто Київ, Подільський район, вулиця Борисоглібська, будинок 14; ідентифікаційний код 37393721) на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управління МВС України у м. Києві (04050,місто київ, Шевченківський район, вулиця Студентська, будинок 9; ідентифікаційний код 08596920) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 09.09.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 12.09.2014 року.

Суддя К.В. Полякова