Рішення
від 12.09.2014 по справі 297/29/14-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 вересня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Готри Т.Ю. і Джуги С.Д.,

при секретарі: Чейпеш С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Берегівського районного суду від 16 червня 2014 р. за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ФЛЕКСТРОНІКС СЕРВІС УА» про стягнення доплати і відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до публічного акціонерного товариства «ФЛЕКСТРОНІКС СЕРВІС УА» в січні 2014 р.

Після уточнення позовних вимог (а.с.55-60) просив стягнути з відповідача на свою користь доплату в розмірі 613327.50 грн. за суміщення посад начальника юридичного відділу та голови правління публічного акціонерного товариства «Берегівський радіозавод» за період із 14.09.2012 р. по 30.04.2013 р., 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1500 грн. витрат на правову допомогу.

На обґрунтування зазначав, що в указаний період часу виконував обов'язки голови правління ПАТ «Берегівський радіозавод» одночасно з виконанням своєї основної роботи на посаді начальника юридичного відділу цього підприємства, проте доплати за суміщення посад не отримував. 17.06.13 р. ПАТ «Берегівський радіозавод» був перейменований у ПАТ «ФЛЕКСТРОНІКС СЕРВІС УА».

Рішенням Берегівського районного суду від 16.06.14 р. у позові відмовлено.

Апелянт просить скасувати це рішення із підстав, передбачених ст. 309 ч.1 п.п.2-4 ЦПК України, та ухвалити нове про задоволення позову. Указує на неналежну оцінку доказів.

У письмовому запереченні відповідач не визнав скарги як безпідставної і просить залишити рішення суду без змін. Указує, що позивач лише формально підписував документи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення - скасуванню із ухваленням нового по суті позовних вимог, із таких мотивів.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до законодавства позивач не має права на отримання доплати за суміщення посад, а через відсутність порушеного права немає підстав для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком через порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Факт суміщення посад позивачем (начальника юридичного відділу та голови правління) і період часу такого суміщення не заперечуються. Відповідач також визнав, що передбачена штатним розписом посада «директор» з кодом професії 1210.1 (т.1. а.с.189) фактично означає «голова правління».

Оспореною обставиною є питання доплати за суміщення посад.

Згідно з положеннями ст. 105 КЗпП України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Відповідно до п.4.4. колективного договору ЗАТ «Берегівський радіозавод» (з урахуванням змін № 7 від 01.09.2011 р.) проводяться доплати та надбавки за суміщення професій (т.1, а.с.148, 171). Умови доплат і надбавок не передбачені.

З питання законодавчого визначення суміщення професій необхідно керуватися положеннями постанови Ради Міністрів СРСР "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" та Інструкцією Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС "Про порядок і умови суміщення професій (посад)". Однак, установлені ними правила про обмеження суміщення і порядку його запровадження втратили чинність, оскільки ч.1 ст. 21 КЗпП залишає на розсуд сторін трудового договору вирішення питання про те, яку роботу буде виконувати працівник, не містить будь-яких винятків щодо домовленості сторін про суміщення професій.

У зв'язку з цим заперечення відповідача про те, що на позивача як керівника структурного підрозділу підприємства (начальника юридичного відділу) умови доплати за суміщення професій (посад) не поширюються, є необґрунтованими.

Правова конструкція суміщення професій (посад) виходить із того, що суміщувана посада є в штатному розписі, але не заповнена, залишається вакантною. При відсутності вакансії встановити доплату за суміщення професій (посад) неможливо.

Установлено, що посада голови правління (директор) є в штатному розписі (розмір посадового окладу не зазначено) та на момент виникнення спірних правовідносин була вакантною (т.1, а.с.10, 15-19). Позивач приступив до виконання обов'язків голови правління на підставі наказу від 14.09.12 р. і протокольного рішення № 2-2012 позачергового засідання наглядової ради від 07.09.12 р., у яких питання доплати за суміщення посад також не врегульоване (т.1, а.с.15, 10).

Пленум Верховного Суду України (п.15 постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці") роз'яснив, що в тому разі, коли умови про розміри доплат за виконання працівником поряд із основною роботою додаткової роботи за іншою професією чи посадою (суміщення професій, посад) не були визначені відповідно до ст. 105 КЗпП у колективному договорі чи погоджені інакше за відсутності останнього, розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника або з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника.

Отже, позивач має право на доплату за суміщення посад, однак із урахуванням фактичних обставин справи колегія суддів вважає необхідним визначити розмір такої у загальній сумі 15000 грн. (до 30 відсотків посадового окладу позивача).

За правилами ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Тобто, передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об'єкту яких завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.

Оскільки колегія суддів установила факт порушення трудових прав позивача, що безумовно призвело до певних моральних страждань останнього, то наявні всі підстави для покладення на роботодавця відповідальності за завдану працівникові моральну шкоду.

Із урахуванням фактичних обставин справи та вимог розумності і справедливості колегія суддів визначає цю шкоду в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За правилами ст. 10 ч.1, ч.3, ст. 60 ч.1, ч.4, ст. 213 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, через що підлягає скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Доказів оплати позивачем витрат на правову допомогу немає.

Керуючись ст.ст. 105, 233, 2371 КЗпП України, ст. 22 ЦК України, 3, 10, 60, 212, 213, 303 ч.3, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.2-4, ч.2, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення Берегівського районного суду від 16 червня 2014 р. скасувати.

3. Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «ФЛЕКСТРОНІКС СЕРВІС УА» на користь ОСОБА_2 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. доплати за суміщення посад і 1000 (одну тисячу) грн. у відшкодування моральної шкоди.

5. Урешті позову відмовити.

6. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

СудАпеляційний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення12.09.2014
Оприлюднено19.09.2014
Номер документу40490201
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —297/29/14-ц

Ухвала від 11.07.2014

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Куштан Б. П.

Рішення від 12.09.2014

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Куштан Б. П.

Рішення від 16.06.2014

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

Драб В. І.

Ухвала від 05.03.2014

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

Драб В. І.

Ухвала від 03.02.2014

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

Драб В. І.

Ухвала від 20.01.2014

Цивільне

Берегівський районний суд Закарпатської області

Драб В. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні